Постанова

від 12.06.2018 по справі 825/3419/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №825/3419/14

адміністративне провадження №К/9901/39659/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2016 (суддя - Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 825/3419/14 за позовом Приватного підприємства Валдис до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Приватне підприємство Валдис (далі - ПП Валдис ) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Менська ОДПІ ) від 14.10.2014 року № 0000442200.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Менська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Менська ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, а також неможливість перевезення бензину різних марок в одній цистерні за одну поставку, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товару від спірного постачальника та його подальше використання в господарській діяльності.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Менською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Валдис з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Константа-Імпекс за листопад 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.09.2014 № 503/22/35289311, в якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 36657,00 грн., сплачених в ціні придбаних у ТОВ Константа-Імпекс нафтопродуктів.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акт Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 21.07.2014 № 207/2200/37624342 Про результати зустрічної звірки ТОВ Константа-Імпекс щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ Тойтрейд за серпень 2013 року, ПП Аріс за листопад 2013 року, ТОВ Амір Аль за серпень, вересень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, а також подальшої реалізації придбаних ТМЦ контрагентам-покупцям , в якому відображено висновок про те, що за ланцюгом між ТОВ Константа-Імпекс та попередніми контрагентами неможливо підтвердити факти здійснення господарських операцій та правомірність формування податкового обліку.

На підставі названого акту перевірки Менською ОДПІ 14.10.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000442200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45821,25 грн., в тому числі за основним платежем - 36657,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9164,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем нафтопродуктів у ТОВ Константа-Імпекс є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, між ТОВ Константа-Імпекс (продавець) та ПП Валдис (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.01.2013 №01-04К.

Так, 30.10.2013 ПП Валдис було сформовано та направлено ТОВ Константа-Імпекс заявку на отримання від контрагента бензину автомобільного: А-80 (7190 л) та А-92 (15570 л).

На підтвердження виконання зазначеної господарської операції позивачем було надано копію рахунку-фактури, податкової накладної, платіжних доручень, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) та подорожній лист вантажного автомобіля.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Менською ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Замовлений товар отримано директором ПП Валдис відповідно до довіреності та видаткової накладної, злито у відповідні резервуари та прийнято на баланс, що підтверджується періодичними звітами за листопад 2013 року, звітами про надходження, витягом із журналу прийому нафтопродуктів, звітами.

Відповідно до журналу-ордеру № 6 Розрахунки з постачальниками товарів, робіт та послуг за листопад 2013 року господарська операція з придбання у ТОВ Константа-Імпекс автомобільного бензину належним чином відображена позивачем у бухгалтерському обліку.

Придбане у ТОВ Константа-Імпекс пальне використано ПП Валдис у здійсненні власної господарської діяльності. Зокрема, його було реалізовано третім особам у готівковій та безготівковій формі, що підтверджується періодичним звітом за листопад 2013 року.

Крім того, судами встановлено, що ТОВ Константа-Імпекс позивач має тривалі партнерські взаємовідносини з постачання відповідних марок бензину автомобільного, що підтверджується договорами купівлі-продажу нафтопродуктів від 15.10.2012 № 10-17К, від 19.06.2014 № 06-79К.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ПП Валдис , не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Судами також з'ясовано питання можливості перевезення в одній автоцистерні бензину автомобільного різних марок, зокрема А-80 та А-92, та встановлено, що відповідно до свідоцтва № 1080 про державну повірку автоцистерни каліброваної НПЦН-22 14199СК (дійсне до 13.11.2014), вона має дві секції, які загалом вміщують 22760 л (перша секція - 15570 л та друга секція 7190 л). Згідно первинних документів на придбання бензину, ТОВ Константа-Імпекс поставлено ПП Валдис паливно-мастильні матеріали в кількості: 7190 л (А-80) та 15570 л (А-92), що не перевищує вміст вищевказаної автоцистерни. Крім того, з'ясовано можливість зберігання бензину марки А-76 та А-80 зберігання в одній ємності.

При цьому судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на акт Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 21.07.2014 № 207/2200/37624342 про результати зустрічної звірки ТОВ Константа-Імпекс як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару (надання послуг), податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту поставки та виконання робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Менської ОДПІ під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарська операція між позивачем та його контрагентом здійснена відповідно до умов чинного законодавства, реальність якої підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду