Постанова

від 14.08.2006 по справі 7/83-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/83-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

                                                        ПОСТАНОВА  

Від  "14" серпня 2006 р.                                                     по справі  № 7/83-64А

За позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів,            м. Луцьк

до відповідача: Торгово-виробничого центру "Автолюбитель", м. Луцьк

про  стягнення 3 396,43 грн.

Суддя          Шум М.С.

Секретар судового засідання Ксензюк А.Я.

За участю представників сторін:

від позивача: Гриценко Н.І., заст. нач. відділу забезпечення надходжень та використання коштів штрафних санкцій та кадрового забезпечення (06/10д-24 від 11.08.2006р.)

від відповідача: не з'явився

Враховуючи, що зазначена справа порушена господарським судом за позовом суб'єкта владних повноважень до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та предмет даного спору носить публічно-правовий характер, однією з сторін у справі виступає суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, розгляд справи у відповідності до положень статей 17, 18, 19, п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється господарським судом за правилами зазначеного Кодексу.

Суть спору:  позивач – Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просило суд стягнути з відповідача – торгово-виробничого центру "Автолюбитель" 3 396,43 грн. грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів в 2005 році.

В обґрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог щодо стягнення 3 396,43 грн. штрафних санкцій позивачем здійснюється посилання на те, що у відповідності до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" із подальшими змінами і доповненнями, передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.

Згідно представленого позивачем звіту, середньооблікова чисельність працюючих у центрі "Автолюбитель" в 2005 році складала 14 чоловіка. Чотири відсотки від загальної чисельності працюючих становило 1 особи, а кількість нестворених робочих місць для інвалідів – 1. Згідно представленого господарському суду розрахунку, сума штрафних санкцій за непрацевлаштування відповідачем у 2005 році інвалідів в кількості однієї особи складає 3 396,43 грн.

В судовому засіданні представник Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пред'явлені до торгово-виробничого центру "Автолюбитель" позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач пояснення на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено норматив працевлаштування інвалідів для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Відповідно до п. 14 Положення "Про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України        №314 від 03.05.1995р. "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" (з наступними змінами та доповненнями) (далі Положення), підприємства (об'єднання), установи і організації в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Робоче місце згідно п. 3 Положення вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

В порушення Положення відповідач спірне робоче місце для інваліда у 2005 році не створив (належних доказів про їх створення суду не подав).

Аналіз наведених вище положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштування інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів, що відповідачем дотримано не було. Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не повідомив ні центр зайнятості, ні Фонд про потребу в робочих місцях, в тому числі і для інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767 (далі Порядок) встановлено, що суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (п. 5) і виплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним (п. 4). Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід Державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (п. 11).

Згідно звіту відповідача форми № 10-ІІ І про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньо облікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача у               2005 році складала 14 чоловік, фонд оплати праці штатних працівників становив 95 100 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника – 3 396,43 грн.

Проте, обчислення загальної чисельності працюючих має здійснюватись відповідно до Інструкції із статистики чисельності працівників зайнятих в народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 року №171. За п. 3.3.3. Інструкції середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Згідно змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2003р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд встановив, Фондом соціального захисту інвалідів обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафні санкції за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Господарський суд, з огляду на положення вищезазначеного нормативного акту, а також беручи до уваги неподання відповідачем доказів, які б підтвердили належне створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, дійшов висновку, що підприємством для виконання встановленого законом нормативу не було створено (пристосовано) в установленому законом порядку 1 робочого місця для працевлаштування даної категорії осіб, оскільки не було виконано вищевказаних вимог Положення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р., ст.ст. 71, 94, 158-163, п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з торгово-виробничого центру "Автолюбитель" (м. Луцьк, вул. Трункіна, 5, код ЄДРПОУ 20124684) на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луцьк, вул. Писаревського, 3-а (отримувач Держбюджет м. Луцька 50070000 номер рахунку 31216230600002 ідентифікаційний код 21741605 банк УДК у Волинській області, МФО 803014) 3 396,43 грн. штрафних санкцій.

Постанова може бути оскаржена до Львівського господарського апеляційного суду протягом 10 – днів з дня ї складення в повному обсязі за правилами ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через господарський суд Волинської області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                                  М.С. Шум