Постанова

від 13.06.2018 по справі 509/5002/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3663/18

Номер справи місцевого суду: 509/5002/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Бєляєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 на ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року, постановлену суддею Кириченко П.Л.

в с т а н о в и л а:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та поділ земельної ділянки, як спільного майна подружжя.

Одночасно ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, якій просила накласти арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, 8.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_5, представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою , в якій просить ухвалу судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд при винесенні ухвали не повно дослідив обставини справи, в зв'язку з чим прийшов до хибного висновку.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_5, представник ОСОБА_2 зазначив, що можливість особи відчужити спірне майно, право власності на яке в нього може бути припинено в судовому порядку, є достатньою підставою для арешту цього майна, переоформлення майна на іншу особу в подальшому ускладнить виконання рішення, оскільки позивачу в подальшому необхідно буде залучати нових відповідачів, або подавати інші позови для захисту порушеного інтересу, а тому вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В судове засідання, призначене на 12 червня 2018 року сторони не з'явились, всі були сповіщені належним чином.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В порядку п. 8 ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволені заяви ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що підстав для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову немає, так як позивачем не зазначені ризики, які б перешкоджали в подальшому виконанню судового рішення.

Проте з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати недійсним укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки 0,06 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, земельна ділянка 8; поділити спільне майно подружжя, а саме визнати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині земельної ділянки та по 1/2 частині будинку, які знаходяться за зазначеною адресою.

Одночасно ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, якій просила накласти арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, 8, посилаючись на те, що у випадку задоволення позову, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку буде скасовано та враховуючи, що відповідач на сьогоднішній день ще є законним власником зазначеної земельної ділянки, то існує можливість здійснити відчуження нерухомого майна у будь-який спосіб, що може зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого законні права позивача не будуть захищені.

Також, позивач ОСОБА_2 просила визнати право власності на 1/2 частину будинку № 8 за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Добрянського, який на сьогоднішній день є ще не введеним в експлуатацію.

Позивачу не відомо чи були передані ОСОБА_3 права (дозвільні документи) ОСОБА_4 на об'єкт незавершеного будівництва. Отже існують ризики, що ОСОБА_4 як законний власник земельної ділянки має можливість оформити документи на введення в експлуатацію будинку № 8 за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Добрянського. Також просила заборонити Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області видавати будь-яким особам дозвільні документи на виконання будівельних робіт та/або введення в експлуатацію будинку №8 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підстави для забезпечення позову та його види визначені положеннями ст.ст. 149, 150 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 1, 4 даної постанови, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, в порушення вищезазначених норм, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивачем у поданій заяві зазначено як підстави обрання саме викладеного в заяві виду забезпечення позову, так і вказано на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, з копії свідоцтва про одруження вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 1978 року (а.с. 12).

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія ОД №048107 ОСОБА_3 належала земельна ділянка 0,06 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, земельна ділянка 8 (а.с. 13).

30.06.2010 року між КС Будкредит та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №9, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит на загальну суму 50 000 грн. (а.с. 14-17).

04.08.2010 року ОСОБА_3 отримав кредит на загальну суму 20 000 грн., що підтверджується кредитним договором №12, укладеним між КС Будкредит та ОСОБА_3 (а.с. 18-21).

Також 30.06.2010 року та 04.08.2010 року між КС Будкредит та ОСОБА_2 були укладені договору поруки (а.с. 22-24).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову не відповідає обставинам справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на даний час ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,06 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, земельна ділянка 8 .

Таким чином, посилання ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 про те, що відповідач може вчинити дії щодо відчуження спірного майна є обґрунтованими і дають апеляційному суду підстави вважати, що невжиття обраного заявником заходу забезпечення позову може в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв'язку з чим заява в частині обрання заходу забезпечення позову підлягає задоволенню.

Крім того, за положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 153 ЦПК України суд першої інстанції міг викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або призначити розгляд справи за заявою ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 у судовому засіданні з викликом сторін, але наданими процесуальними правами не скористався, ухваливши рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову , які викладені в оспорюваній ухвалі, є такими, що не відповідають обставинам справи, а тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява про забезпечення позову задоволенню.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку 0,06 га (кадастровий номер 5123755200:02:001:0184), яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вулиця Добрянського, земельна ділянка 8, яка належить ОСОБА_4.

Заборонити Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83 каб. №302) видавати будь-яким особам дозвільні документи на виконання будівельних робіт та/або введення в експлуатацію будинку №8 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вулиця Добрянського.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 13 червня 2018 року

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

О.Г. Журавльов

---

ОСОБА_6