Постанова
від 13.06.2018 по справі 592/2180/18
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м.Суми

Справа №592/2180/18

Провадження № 22-ц/788/985/18

Апеляційний суд Сумської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Біляєвої О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Криворотенка В.І., Ткачук С.С.,

за участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

учасники справи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство РОДОВІД БАНК ,

суб'єкт, дії якого оскаржуються, - головний державний виконавець Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1,

боржник - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми у складі судді Катрич О.М. від 06 квітня 2018 року, постановлену у м. Суми,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

02 березня 2018 року Публічне акціонерне товариство РОДОВІД БАНК (далі - ПАТ РОДОВІД БАНК ) звернулося до суду зі скаргою на рішення і бездіяльність головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1

Скарга мотивована тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 вересня 2013 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 49873,92 доларів США, що еквівалентно 398642 грн 31 коп., а також судовий збір по 1720 грн 50 коп. з кожного. Рішення набрало законної сили 18 березня 2014 року.

Постановою державного виконавця від 01 березня 2016 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості та судового збору за виконавчим листом №592/5290/13-ц, який був виданий судом 20 березня 2014 року.

16 лютого 2018 року ПАТ РОДОВІД БАНК отримав постанову державного виконавця від 30 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві з мотивів того, що у боржника відсутнє ліквідне рухоме майно, на яке може бути звернено стягнення.

ПАТ РОДОВІД БАНК вважає, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві винесено передчасно та неправомірно, оскільки при виконанні виконавчого документу мала місце бездіяльність державного виконавця.

Посилаючись на наведене, заявник просив визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №50346264 і скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 30 грудня 2017 року.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 квітня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що оскаржувана постанова державного виконавця була прийнята правомірно, у межах повноважень державного виконавця, визначених Законом України Про виконавче провадження , оскільки майно (рухоме і нерухоме), на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє, а здійсненні виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ПАТ РОДОВІД БАНК подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги він зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що бездіяльність державного виконавця полягає у нездійсненні ним усіх передбачених законодавством дій для виконання виконавчого листа, зокрема щодо розшуку майна боржника, оскільки не були направлені відповідні запити до інших установ, організацій. Крім того, суд не дослідив періодичність виконання державним виконавцем дій з виявлення майна.

У відзиві на апеляційну скаргу Тлумацький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін з тих підстав, що державний виконавець під час виконання виконавчого провадження ВП № 50346264 вжив усіх дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження .

На час перегляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подав.

Учасники справи не з'явились у судове засідання; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, телефонограмою № 592/2180/18-22ц/788/985/18, зареєстрована у Журналі реєстрації вихідних телефонограм Апеляційного суду Сумської області. Публічне акціонерне товариство РОДОВІД БАНК і Тлумацький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області подали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом установлено, що 13 вересня 2013 року Ковпаківський районний суд м. Суми ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором в розмірі 49873,92 доларів США, що еквівалентно 398642 грн 31 коп., та судового збору по 1720 грн 50 коп. з кожного.

Рішення набрало законної сили 18 березня 2014 року.

20 березня 2014 року на підставі рішення був виданий виконавчий лист №592/5290/13-ц, який пред'явлений до виконання Тлумацькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

01 березня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50346264 з виконання виконавчого листа №592/5290/13-ц (ас.6, 38).

16 березня 2016 року також відкрито виконавче провадження ВП №50516939 з виконання виконавчого листа №353/836/13-ц, що виданий 18 квітня 2014 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у загальній сумі 1228826 грн 24 коп. (ас. 39)

16 березня 2016 року сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з якою майно, належне боржнику на праві власності, не виявлено (ас.40).

16 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника (ас. 42).

17 березня 2016 року винесено постанову про арешт майна боржника (ас.43- 44).

Того ж числа накладено арешт у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ас. 45).

18 березня 2016 року направлено вимоги до регіонального сервісного центру МВС в Київській області, до територіального сервісного центру № 8046 щодо наявності у боржника транспортних засобів (ас. 46).

20 березня 2016 року сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким записів не знайдено (ас. 47).

22 березня 2016 року подано вимогу до реєструючих органів (ас. 47зв.).

Згідно з відповідями Територіального сервісного центру МВС, Держгеокадастру, Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області, за боржником ОСОБА_2 транспортні засоби, право власності на земельну ділянку або на техніку не зареєстровані; боржник не отримує допомогу, з якої можливо проводити стягнення (ас. 47зв., 48).

21 серпня 2017 року державний виконавець здійснив вихід за місцем реєстрації боржника (ас. 60зв.).

На запити державного виконавця від 02 листопада 2017 року Державна фіскальна служба України і Пенсійний фонд України повідомили про відсутність будь-якої інформації щодо боржника ОСОБА_2 (ас. 49-64).

07.12.2017 подано вимогу до Територіального сервісного центру МВС № 2641, Держгеокадастру, Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації, Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, які повідомили, що транспортні засоби, право власності на земельну ділянку або на техніку за боржником ОСОБА_2 не зареєстровані; останній не отримує допомогу, з якої можливо проводити стягнення (ас. 65).

Постановою головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 від 30 грудня 2017 року виконавчий лист №592/5290/13-ц повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з відсутністю у боржника ліквідного рухомого майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ас. 8).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд керувався тим, що державний виконавець вжив усіх дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження і спрямованих на примусове виконання судового рішення.

Однак повністю погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями статті 1 Закону України Про виконавче провадження у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 цього Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 3 частини третьої цієї статті передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

У частині другій статті 30 Закону України Про виконавче провадження у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно з матеріалами справи, 01 березня 2016 року державним виконавцем Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження ВП № 50346264 з виконання виконавчого листа №592/5290/13-ц, виданого 20.03.2014 Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором в розмірі 49873,92 доларів США, що еквівалентно 398642 грн 31 коп., та судового збору 1720 грн 50 коп. (ас.6, 38), а 16 березня 2016 року - виконавче провадження ВП №50516939 з виконання виконавчого листа №353/836/13-ц, що виданий 18 квітня 2014 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у загальній сумі 1228826 грн 24 коп. (ас. 39).

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про виконавче провадження у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже, ураховуючи встановлені обставини щодо відкриття Тлумацьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області кількох виконавчих проваджень про стягнення з одного боржника і зміст наведених норм матеріального права, слід дійти висновку, що у зведеному виконавчому провадженні накладається арешт на майно боржника у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Разом з тим, доданими суб'єктом оскарження до заперечень на скаргу письмовими доказами, які були досліджені судом першої інстанції, підтверджується вжиття державним виконавцем заходів щодо примусового виконання виконавчого листа №353/836/13-ц (ВП №50516939), що виданий 18 квітня 2014 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у загальній сумі 1228826 грн 24 коп.

Зокрема, державним виконавцем накладався арешт на майно і кошти боржника у межах загальної суми стягнення 1228826 грн 24 коп., тобто, у межах стягнення суми на користь ОСОБА_5 (ас. 39, 42, 44).

Проте матеріалами справи не підтверджується здійснення виконавчих дій, зокрема щодо накладення арешту на майно і кошти ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні (ВП № 50346264, ВП №50516939) у межах загальної суми стягнення 1629189 грн 05 коп., яка включає суму стягнення за кредитною заборгованістю на користь ПАТ РОДОВІД БАНК , виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження , у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження , у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (аналогічні положення закріплені у частині восьмій статті 52 цього Закону, у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження).

За приписами пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження , у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Установлено, що державним виконавцем вимоги частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження не були дотримані, оскільки перевірка майнового стану боржника проводилась у березні 2016 року, у подальшому у листопаді 2017 року - щодо отримання інформації про доходи боржника, у грудні 2017 року - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав.

Отже, рішення суду тривалий час не виконувалось, а потім було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 30 грудня 2017 року, яка є передчасною, порушує права стягувача у виконавчому провадженні, який позбавлений можливості отримання стягнутих на його користь грошових коштів.

Проте суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи і не застосував до спірних правовідносин наведені норми матеріального права, а тому дійшов передчасного висновку про те, що державний виконавець вжив достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу, виданого 20.03.2014 Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_2 на користь стягувача кредитної заборгованості.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приймає наведені в апеляційній скарзі доводи і відхиляє аргументи, наведені суб'єктом оскарження у відзиві.

Задовольняючи скаргу ПАТ РОДОВІД БАНК , суд апеляційної інстанції виходить з того, що державний виконавець не вжив достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу, виданого 20 березня 2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК заборгованості за кредитним договором та судового збору, проявивши неправомірну бездіяльність всупереч статей 10, 18 Закону України Про виконавче провадження , які регламентують здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення з використанням можливостей, передбачених у статті 48 цього Закону. Внаслідок чого рішення суду тривалий час не виконувалось, а потім було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 30 грудня 2017 року, яка є передчасною, порушує права стягувача у виконавчому провадженні, який позбавлений можливості отримання стягнутих на його користь грошових коштів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установивши, що суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржену ухвалу суду першої інстанції і ухвалює нове судове рішення, яким задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК . Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 50346264. Скасувати постанову головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 від 30 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 50346264.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд вирішує питання розподілу судових витрат, пов'язаних у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України № 3674-УІ Про судовий збір визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, що подана юридичною особою, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-УІ справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15.

З урахуванням наведених норм матеріального права і висновку ОСОБА_6 Верховного Суду щодо їх застосування суд апеляційної інстанції стягує судові витрати - судовий збір у сумі 1762 грн за подання апеляційної скарги на суб'єкта оскарження.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк задовольнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 квітня 2018 року скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 50346264.

Скасувати постанову головного державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 від 30 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 50346264.

Стягнути з Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (пл. Д.Галицького, 17, м. Тлумач, 78001, ідентифікаційний код юридичної особи 34023481) та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги 1762 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.М.Біляєва

Судді: В.І. Криворотенко

ОСОБА_7

Дата ухвалення рішення13.06.2018
Оприлюднено14.06.2018

Судовий реєстр по справі —592/2180/18

Постанова від 13.06.2018

Цивільне

Апеляційний суд Сумської області

Біляєва О. М.

Ухвала від 30.05.2018

Цивільне

Апеляційний суд Сумської області

Біляєва О. М.

Ухвала від 22.05.2018

Цивільне

Апеляційний суд Сумської області

Біляєва О. М.

Ухвала від 06.04.2018

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Катрич О. М.

Ухвала від 05.03.2018

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Катрич О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні