Рішення

від 31.05.2018 по справі 635/4697/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.18

Справа № 635/4697/17

Провадження № 2/635/433/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Стабільність до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особи - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень про надання земельних ділянок, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, -

встановив:

22 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Стабільність , в особі директора ОСОБА_7, звернулось до суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладені в формі наказів від 31.03.2016 про надання земельних ділянок та багаторічних насаджень в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовані за межами населених пунктів на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області строком на 49 років:

- ОСОБА_6 за кадастровими номерами: НОМЕР_6; НОМЕР_7;

- ОСОБА_5 за кадастровими номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_9;

- ОСОБА_4 за кадастровими номерами: НОМЕР_10; НОМЕР_11;

- ОСОБА_3 за кадастровими номерами: НОМЕР_12; НОМЕР_13

- ОСОБА_2 за кадастровими номерами: НОМЕР_14 НОМЕР_15

2) визнати недійсними договори про передачу Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області в оренду земельних ділянок та багаторічних насаджень в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовані за межами населених пунктів на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області строком на 49 років:

- ОСОБА_6 за кадастровими номерами: НОМЕР_6; НОМЕР_7;

- ОСОБА_5 за кадастровими номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_9;

- ОСОБА_4 за кадастровими номерами: НОМЕР_10; НОМЕР_11;

- ОСОБА_3 за кадастровими номерами: НОМЕР_12; НОМЕР_13

- ОСОБА_2 за кадастровими номерами: НОМЕР_14 НОМЕР_15

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року дана позовна заява залишена без руху, у зв'язку із не дотримання вимог статті 119 ЦПК України, вказано на недоліки та встановлено 5-денний строк для їх усунення.

На виконання вказаної ухвали, 29 серпня 2017 року та 14 вересня 2017 року до суду надано заяву про усунення недоліків та квитанції про сплату судового збору на загальну суму 16000,00 гривень.

Згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

18 серпня 2017 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Стабільність ОСОБА_8, яка діяла на підставі довіреності №22-2017 від 22.08.2017 виданої директором ТОВ ВКФ Стабільність , надано до суду заяву, якою уточнено позовні вимоги та остаточно позивач просив суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладені в формі наказів від 31.03.2016 про надання земельних ділянок та багаторічних насаджень в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовані за межами населених пунктів на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області строком на 49 років:

а) ОСОБА_6:

- кадастровий номер НОМЕР_16 площею 14,0875 га, Наказ №2364-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_17 площею 14,4497 га, Наказ №2367-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_18 площею 14,8806 га, Наказ №2362-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_19 площею 14,1213 га, Наказ №2357-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_20 площею 15,2245 га, Наказ №2369-СГ;

б) ОСОБА_5:

- кадастровий номер НОМЕР_21 площею 16,5926 га, Наказ №2366-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_22 площею 15,0111 га, Наказ №2360-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_23 площею 13,3812 га, Наказ №2365-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_24 площею 12,9991 га, Наказ №2359-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_25 площею 11,8887 га, Наказ №2337-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_26 площею 10,1212 га, Наказ №2338-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_27 площею 9,9579 га, Наказ №2336-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_28 площею 12,6117 га, Наказ №2361-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_29 площею 10,0717 га, Наказ №2333-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_30 площею 9,0129 га, Наказ №2344-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_31 площею 6,1717 га, Наказ №2343-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_32 площею 11,7846 га, Наказ №2341-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_33 площею 12,5299 га, Наказ №2311-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_34 площею 12,8927 га, Наказ №2358-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_35 площею 13,0743 га, Наказ №2356-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_36 площею 15,1174 га, Наказ №2363-СГ;

в) ОСОБА_4:

- кадастровий номер НОМЕР_37 площею 10,9158 га, Наказ №2346-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_38 площею 8,7151 га, Наказ №2350-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_39 площею 9,6725 га, Наказ №2348-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_40 площею 8,0908 га, Наказ №2351-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_41 площею 9,7632 га, Наказ №2354-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_42 площею 8,1079 га, Наказ №2355-СГ;

г) ОСОБА_3

- кадастровий номер НОМЕР_43 площею 18,1642 га, Наказ №2379-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_44 площею 12,4818 га, Наказ №2378-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_45 площею 5,3427 га, Наказ №2376-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_46 площею 15,4054 га, Наказ №2370-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_47 площею 11,8314 га, Наказ №2372-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_48 площею 13,6438 га, Наказ №2371-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_49 площею 12,0910 га, Наказ №2368-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_50 площею 11,5471 га, Наказ №2381-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_51 площею 13,0650 га, Наказ №2374-СГ;

д) ОСОБА_2:

- кадастровий номер НОМЕР_52 площею 8,7728 га, Наказ №2345-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_53 площею 12,5184 га, Наказ №2353-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_54 площею 12,8384 га, Наказ №2347-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_55 площею 11,4655 га, Наказ №2352-СГ;

- кадастровий номер НОМЕР_56 площею 14,2377 га, Наказ №2349-СГ.

2) визнати недійсними договори оренди землі, укладені Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області з:

- ОСОБА_6 від 14.12.2016 про передачу земельних ділянок в оренду за кадастровими номерами: НОМЕР_6; НОМЕР_7;

- ОСОБА_5 від 14.12.2016 про передачу земельних ділянок в оренду за кадастровими номерами: НОМЕР_8; НОМЕР_9;

- ОСОБА_4 від 15.12.2016 про передачу земельних ділянок в оренду за кадастровими номерами:НОМЕР_10; НОМЕР_11;

- ОСОБА_3 від 14.12.2016 про передачу земельних ділянок в оренду за кадастровими номерами: НОМЕР_12; НОМЕР_13

- ОСОБА_2 від 14.12.2016 про передачу земельних ділянок в оренду за кадастровими номерами: НОМЕР_14 НОМЕР_15

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на земельній ділянці загальною площею 489,3 га, що знаходиться на території Лук'янівської сільської ради Харківського району Харківської області поза межами населеного пункту зростає фруктовий сад, який було засаджено радгоспом Лук'янівським, в подальшому реорганізованим в ВАТ Лук'янівське . Після ліквідації вказаного товариства шляхом визнання його банкрутом, багаторічні фруктові насадження було продано на біржі приватній особі. На даний час власником багаторічних фруктових насаджень, які ростуть на земельних ділянках, розташованих за межами населеного пункту на території Лук'янівської сільської ради Харківського району Харківської області, загальною площею 489,3 га є ТОВ ВКФ Стабільність . ТОВ ВКФ Стабільність зверталось до територіального органу Держземагенства щодо відведення вищевказаної земельної ділянки для використання її на умовах оренди, на якій ростуть належні йому на праві власності фруктові дерева, на що отримали відмову. Так, 16 березня 2016 року ТОВ ВКФ Стабільність звернулось до ТУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою, в якій просило надати Розпорядження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої її передачі в користування на підставі договору оренди, орієнтовною загальною площею 489,3 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - багаторічні насадження, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лук'янівської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення садівництва. У той же час, як стало відомо потім, в один день, 29 березня 2016 року до ГУ Держгеокадастру у Харківській області відповідачі у справі подали 42 (сорок дві) заяви про надання їм в оренду строком на 49 років земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення одноособово з використанням найманої праці фермерського господарства з метою вирощування сільськогосподарських культур, таких як пшениця, ячмінь, кукурудза, просо, гречка, овес, соняшник, ріпак. Зазначені заяви у дводенний термін були задоволені шляхом прийняття 42 (сорока двох) рішень у формі наказів про надання земельних ділянок в оренду вказаним особам. Разом з тим, 02 квітня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів від 18.02.2016 № 1012-VIII, яким було виключено із Земельного кодексу України положення, які звільняли від обов'язку громадян отримувати право на користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів. У зв'язку з чим, позивач наполягає, що звернення власника багаторічних насаджень щодо отримання права на користування землею під цими деревами, навмисно залишилось осторонь та навпаки заяви фізичних осіб з численним порушенням діючого законодавства розглянуте терміново, до вступу в силу нового законодавства щодо обов'язкового проведення земельних торгів. Позивач також вказує на те, що на земельній ділянці загальною площею 489,5 га, яка знаходиться на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області поза межами населеного пункту ростуть багаторічні фруктові насадження ГУ Держгеокадастру у Харківській області було достеменно відомо, бо таке цільове призначення землі та її фактичне використання відображено в технічній документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності по Лук'янцівській сільській раді Харківського району Харківської області, проведеної в 2013 році, також це узгоджується з даними державної статистичної звітності. Окрім того, ГУ Держгеокадастру у Харківській області проігнорувало заяву позивача, передавши у користування землю фізичним особам для оброблення землі під посіви сільськогосподарськими культурами, тобто тим самим змінило її цільове призначення, оскільки вони засаджені багаторічними деревами. При цьому, зміна цільового призначення землі потребує складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, без яких не може бути прийнято рішення про надання земельних ділянок у користування (ч. 2 ст.122 ЗК України), тоді як оспорювані рішення було прийнято за відсутності проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Також виходячи з того, що спірні землі було надано з метою ведення фермерського господарства, а тому мало бути враховано положення спеціального законодавства, зокрема, статті 7 Закону України Про фермерське господарство . Однак, оскаржувані накази про передачу в оренду третьою особою було прийнято без проектів відведення земельних ділянок, площа виділеної землі на кожну особу є завеликою, ділянки між собою неузгоджені (не межують між собою та перебувають у протилежних кутах), знаходяться в різних масивах (полях), прилягають до окремих земельних часток і паїв, тобто не є єдиним масивом. Таким чином, не дотримано вимога закону, що земельні ділянки надаються єдиним масивом. Між тим, у заявах про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області поза межами населеного пункту в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, відповідачі не обґрунтували розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, обґрунтували необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначили при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства, зокрема, не наведено доказів наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі вказаних площ. Разом з приведеним вище, позивач вказав, що в Положенні про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (із змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та в Положенні про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, викладений перелік повноважень Держгеокадастру та Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, серед якого відсутні права на передачу в оренду багаторічних насаджень, що відбулося у даному випадку. Так, третя особа винесла спірні накази від 31 березня 2016 року, якими надано відповідачам в оренду не тільки земельні ділянки, але й багаторічні насадження, розпорядившись майном, яке є приватною власністю ТОВ ВКФ Стабільність , а відповідачі наразі користуючись протиправно наділеними правами на підставі спірних наказів про отримання в оренду землі та багаторічних насаджень з метою вирощування сільськогосподарських культур, проводять вирубку багаторічних насаджень. Позивач також повідомив, що у червні 2017 року невідомими особами, які представляються працівниками Фермерського господарства Лукянцівське вчиняються незаконні дії щодо видалення фруктових насаджень, які ростуть на земельних ділянках, розташованих за межами населеного пункту на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області, загальною площею 489,3 га. На територію саду завезено важку техніку, трактор з причепом, дві пилорами, вуглевипалювальні печі. Вже знищено більше тисячі дерев. При виробництві деревного вугілля шляхом випалювання деревини відбуваються величезні викиди в атмосферу забруднюючих речовин, що негативно впливає на здоров'я людей, на стан і розвиток тварин і рослин. Із засобів масової інформації ТОВ ВКФ Стабільність дізналось про плани щодо вирубування дерев, зокрема в газеті Трибуна трудящих № 14 від 25.02.2017 р. були опубліковані заяви про наміри ТОВ ГРАТІС КОНСАЛТ , про вирубку багаторічних насаджень, які знаходяться за межами населеного пункту на території Лук'янівської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення садівництва площа - 499,6232 га. У п. 12. зазначеної заяви про наміри вказано повноважними на прийняття зауважень та пропозицій з приводу вирубки зелених насаджень: Харківську обласну державну адміністрацію; Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації; ТОВ ГРАТІС КОНСАЛТ (вул. Соборна, 24, м. Вінниця, 21000). ТОВ ВКФ Стабільність як власник фруктових насаджень, розташованих на земельній ділянці загальною площею 489,3 га, що знаходиться на території Лук'яцівської сільської ради Харківського району Харківської області поза межами села Лук'янці, посилаючись на інформацію із зазначеної газети направило листи до вказаних у заяві установ та організацій з проханням: прийняти зауваження ТОВ ВКФ Стабільність щодо вирубки дерев; надати роз'яснення з цього питання з метою уникнення подальших непорозумінь; надіслати відповідь на юридичну адресу ТОВ ВКФ Стабільність ; до з'ясування питання припинити вирубку дерев. На листи надійшли відповіді з ХОДА та Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА про те, що їм не відомо про такі наміри, бо ніяких документів з приводу вирубування даних дерев не надходило, не розглядалося і не погоджувалося. Діяльність, пов'язана з вирубкою дерево-чагарникової рослинності на території площею більше 0,12 га відноситься до такої, що становить підвищену екологічну небезпеку, що тягне за собою необхідність проведення державної екологічної небезпеки, яка передбачає оцінку впливу запланованої діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також отримання відповідних дозволів та погодження з територіальним органом Держекоінспекції. Однак, незаконне знищення власності ТОВ ВКФ Стабільність продовжується, при цьому особи, які проводять незаконне вирубування багаторічних фруктових насаджень обґрунтовують свої дії наявністю наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а також укладені на підставі цих наказів договори оренди, якими передано в оренду як землі, так і дерева, тому вони не повинні погоджувати такі дії із власником цих дерев, бо є належними користувачами земельних ділянок та дерев, що ростуть на ній. При цьому, про прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області спірних наказів 31.04.2016 та укладення на підставі цих наказів договорів оренди земельних ділянок ТОВ ВКФ Стабільність дізналось лише в червні 2017 року, коли відповідачі у справі почали незаконну вирубку дерев, які є власністю позивача та повідомили, що повноважні вчиняти такі дії на підставі відповідних наказів про передачу в оренду земельних ділянок та багаторічних насаджень, що на них ростуть і укладених договорів оренди. Обґрунтовуючи вимоги про визнання договорів оренди землі недійсними, позивач посилається на положення частини другої статті 16 Закону України Про оренду землі та статті 203, 215 ЦК України та зазначає, що оскільки рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладені у формі наказів від 31.03.2016 про надання земельних ділянок та багаторічних насаджень в оренду, на підставі яких було укладено спірні договори оренди землю, є протиправними та підлягають скасуванню, про що заявлено в позовних вимогах, то як наслідок це є підставою для визнання недійсними вказаних договорів оренди. Відтак, з посиланням на все приведене позивачем обґрунтовано свої позовні вимоги.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 25 вересня 2017 року частково задоволено клопотання представника ТОВ ВКФ Стабільність про витребування доказів у цивільній справі №635/4697/17 та витребувано:

-з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, під'їзд 1, поверх 6,7) належним чином завірені копії наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області та документів, які стали підставою для їх прийняття щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за межами населених пунктів на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекти відведення земельних ділянок, заяви про надання в оренду земельних ділянок, обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та ін., а також укладені на підставі вказаних наказів договори оренди цих земельних ділянок з підтвердженням їх державної реєстрації, подані вказаними особами на виконання умов договорів оренди агрохімічні паспорти орендованих ним земельних ділянок;

-з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області (61057, м.Харків, Театральний майдан, 1) належним чином завірені копії документів, що стосуються ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУК'ЯНІВСЬКЕ" (ВАТ "ЛУК'ЯНІВСЬКЕ", ідентифікаційний код юридичної особи 00412352, засновник Управління фонду держмайна в Харківській області), зокрема, документацію відносно майна радгоспу Лук'янівський, на базі майна якого після його ліквідації було створено ВАТ Лук'янівське , щодо власника багаторічних фруктових насаджень, які ростуть на земельних ділянках, розташованих за межами населеного пункту на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області, паспорти на них, документи на відведення земельної ділянки під засадження вказаних насаджень та подальшого використання;

-з Харківський інститут землеустрою (м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й під'їзд, 8-й поверх, кім. 816) належним чином завірені копії документації щодо відведення земельних ділянок під посадку та вирощування саду радгоспом Лук'янівський за межами населеного пункту на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області, в послідуючому ВАТ "ЛУК'ЯНІВСЬКЕ", документи по реорганізації радгоспу Лук'янівський, документи, які стосуються фруктових насаджень, котрі ростуть на земельних ділянках, розташованих за межами населеного пункту на території Лук'янцівської сільської ради Харківського району Харківської області, зокрема проект внутрішньогосподарського землебудівництва за замовленням радгоспу Лук'янівський, документи, використані при виготовленні вказаного проекту, паспорти на дерева.

14 листопада 2017 року на виконання ухвали суду від 25.09.2017, з Регіонального відділенні Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - РВ ФДМ України по Харківській області), надійшли копії наступних документів: наказ РВ ФДМ України по Харківській області від 28.02.1997 №338-П про затвердження переліку підприємств аграрно-промислового комплексу, що підлягають приватизації; інвентаризаційні описи багаторічних насаджень №№1-5 станом на 01.03.1997; розпорядження РВ ФДМ України по Харківській області від 15.05.1997 №473-р про затвердження Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП радгоспу Лук'янівське ; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу; зведена відомість розрахунку вартості основних засобів радгоспу Лук'янівське станом на 01.03.1997; відомість розрахунку основної вартості об'єктів соціально-інженерної інфраструктури радгоспу Лук'янівський станом на 01.03.1997; довідки станом на 01.03.1997; розпорядження РВ ФДМ України по Харківській області від 19.05.1997 №494; розпорядження РВ ФДМ України по Харківській області від 12.01.1998 №20-р; лист №23-10/10-2321 від 01.07.1997 Антимонопольного комітету України; лист №10/02-1481 від 24.06.1997 Держсадвинпром України; план приватизації цілісного майнового комплексу ДП радгоспу Лук'янівське . При цьому, у відповіді Регіонального відділенні Фонду державного майна України по Харківській області було зазначено, що паспорти на багаторічні фруктові насадження та документи на відведення земельної ділянки на вищевказані насадження в архіві регіонального відділення відсутні.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 25.09.2017 з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 20 листопада 2017 року частково надано копії витребуваних документів, а саме: договори оренди земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів Лук'янівської сільської ради на території Харківського району Харківської області з кадастровими номерами: НОМЕР_16; НОМЕР_7; НОМЕР_17; НОМЕР_18; НОМЕР_48; НОМЕР_44; НОМЕР_50; НОМЕР_46; НОМЕР_51; НОМЕР_49; НОМЕР_45; НОМЕР_57; НОМЕР_43; НОМЕР_47; НОМЕР_41; НОМЕР_38; НОМЕР_40; НОМЕР_37; НОМЕР_42; НОМЕР_39; НОМЕР_55; НОМЕР_54; НОМЕР_53; НОМЕР_56; НОМЕР_52.

27 листопада 2017 року від відповідача у справі ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2017 про відкриття провадження, адресована Апеляційному суду Харківської області та подана через Харківський районний суд Харківської області, у зв'язку з чим матеріали справи №635/4697/17 направлено до Апеляційного суду Харківської області.

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2017 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року по справі №635/4697/17 повернуто до Харківського районного суду Харківської області для вирішення питання відповідно до частини 2 статті 293 ЦПК України.

Так, на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року по справі №635/4697/17 повернена заявнику на підставі вимог частин другої статті 293 ЦПК України.

11 грудня 2017 року від представника відповідача у справі ОСОБА_18; ОСОБА_19 який діяв на підставі довіреності від 13 липня 2016 року посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловим Е.В, та зареєстрованої в реєстрі за №1825, до суду надано письмові заперечення на позов, з якого вбачається наступне. Посилання позивача на те, що він є власником багаторічних насаджень, які розміщені на земельній ділянці загальною площею 489 га, яка знаходиться на території Лукянцівської сільської ради Харківського району Харківської області поза межами населеного пункту, відповідач спростовує встановленими в ході розгляду справи № 922/2430/17 Господарським судом Харківської області (рішення у справі від 19.09.2017, яке набрало законної сили 13.03.2017) обставинами, зокрема, тим, що "відсутність права власності ТОВ ВКФ Стабільність на відповідні земельні ділянки, складовою частиною яких є багаторічні насадження, тобто зазначені в договорі поставки № Д/2017/13-03 від 13.03.2017 року фруктові дерева на корені, виключає наявність у першого відповідача права власника на розпорядження даними складовими частинами земельних ділянок". У зв'язку з викладеним, представник відповідача вказав, що ТОВ ВКФ Стабільність є неналежним позивачем за заявленими позовними вимогами, оскільки у останнього відсутнє право власності на відповідні багаторічні насадження, а тому відсутнє порушення його цивільних прав та інтересів. При цьому, факти звернення ТОВ ВКФ Стабільність з відповідними заявами про надання розпорядження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої її передачі в користування на підставі договору оренди та відмови відповідного компетентного органу у задоволенні такої заяви не свідчить про виникнення у позивача будь-яких цивільних прав та обов'язків, оскільки цивільне законодавство не відносить вказані юридичні факти до підстав виникнення цих прав та обов'язків. Щодо посилання позивача на порушення порядку розпорядження землями сільськогосподарського призначення під час прийняття оспорюваних рішень, представник відповідача вказав, що ОСОБА_6 були подані усі необхідні та достатні документи, які передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство та постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року №584. Разом з тим, згідно з положеннями Закону України від 06.09.2012 № 5245-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , ст. 122, ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , Закону України Про Державний земельний кадастр спірні земельні ділянки на момент їх передання відповідачам в оренду були вже формованими, а право власності держави в особі Головного управління Держгеокадастра у Харківській області на них було зареєстровано. Підтвердженням вказаних обставин є факт присвоєння кадастрових номерів та зазначення в оскаржуваних наказах кадастрових номерів та дати реєстрації права держави на такі земельні ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, позивачем такі факти не заперечуються, а отже спір з цього приводу між сторонами відсутній. Стосовно посилання позивача на безпідставну зміну цільового призначення в порушення вимог закону, представник відповідача вказав, що позивач в позовній заяві намагається здійснити підміну понять, ототожнюючи класифікацію земель за видами цільового призначення земель з класифікацією земель за видом угідь. Між тим, вид угіддя не є підвидом цільового призначення земельної ділянки, класифікація видів цільового призначення земель затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель , а класифікація видів угідь - Постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру . На земельній ділянці сільськогосподарського призначення будь-якого виду використання можуть одночасно бути наявні і сільськогосподарські угіддя у вигляді пасовищ, ріллі, багаторічних насаджень тощо так і несільськогосподарські угіддя. Тоді як, законодавством України встановлені лише ті обмеження щодо використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, які визначені в статтях 31, 33-37 ЗК України для відповідних видів використання - для фермерського господарства, городництва, садівництва, сінокосіння та випасання худоби тощо. Законом не визначення обмежень щодо використання для цілей фермерського господарства такого виду угідь як багаторічні насадження. ГУ Держгеокадастру у Харківській області під час проведення інвентаризації земель спірні земельні ділянки були сформовані та віднесені за цільовим призначенням до категорії земель сільськогосподарського призначення. Вид використання спірних земельних ділянок в межах категорії земель сільськогосподарського призначення був визначений у відповідності до ч. 5 ст. 20 ЗК України, тобто спірні земельні ділянки були надані у користування без зміни цільового призначення. До того ж, згідно частини статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридинної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. До товарної сільськогосподарської продукції відносяться зокрема плоди таких багаторічних насаджень як яблуні, абрикоси, вишня тощо. Відтак, представник відповідача зазначив, що на момент передання в оренду спірні земельні ділянки були сформовані, речове право на них було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання здійснювалось без зміни цільового призначення таких ділянок, а отже спірні ділянки правомірно передані ГУ Держгеокадастру у Харківській області в оренду без розробки документації з землеустрою. Щодо сентенції позивача про передання земельних ділянки не єдиним масивом, що є порушенням ч.7 ст.7 Закону України Про фермерське господарства , в запереченні представника відповідача зазначено, що вказане не відповідає дійсності, оскільки спірні земельні ділянки передані єдиним масивом, що підтверджується картою розташування земельних ділянок та даними публічної кадастрової карти. Стосовно вимоги про визнання договорів оренди спірних земельних ділянок недійсними, представник відповідача зауважив, що жодних правових підстав для визнання недійсним вказаних вище договорів не має, оскільки Позивачем не наведено належними та допустимими доказами наявність допущених порушень з боку Головного управління Держгеокадастру у Харківській області під час здійснення своїх владних управлінських функцій.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 січня 2018 року від представника третьої особи у справі - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_12, який діє на підставі довіреності від 10.01.2018 №32-20-0.14-7/62-18 виданої в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_13, надійшли пояснення щодо позову у даній справі, з яких вбачається наступне. Так, нормативним актом, який дає визначення багаторічних насаджень, є ГОСТ 26640- 85 Землі. Терміни та визначення (далі - ГОСТ 26640-85), затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 28 жовтня 1985 року № 3453, згідно з п.27 якого багаторічне сільськогосподарське насадження - це сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав'янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної - лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник плодовий розплідник, плантації та ін. У п. 4 ГОСТ 26640-85 зазначено, що під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції. Таким чином, багаторічні насадження - це не окрема група дерев, кущів чи рослин, а земельні угіддя, тобто окрема земельна ділянка, з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами як один цілий об'єкт. Відтак, представник третьої особи наполягає на тому, що у правовідносинах, що склалися між ВАТ Лук'янівське під час реалізації майна на торгах в процесі банкрутства товариства та приватною особою, яка була покупцем багаторічних насаджень у ВАТ, багаторічні насадження не розглядатись, як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій знаходились, оскільки є невід'ємною складовою частиною земельної ділянки. Таким чином, щодо багаторічних насаджень не могли бути укладені договори купівлі-продажу між ВАТ та ТОВ ВКФ Стабільність , оскільки в розумінні положень ЦК України такі насадження не є річчю, тобто предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки та бути предметом цивільних договорів. Більш того, оскільки ТОВ ВКФ Стабільність не є ані власником, ані користувачем земельних ділянок під багаторічними насадженнями, воно не може мати цихбагаторічних насаджень на праві власності. Стосовно посилання позивача на ту обставину, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області змінило цільове призначення земель, представник третьої особи зауважив, що зміна меж та цільового призначення в даному випадку не здійснювалась, земельні ділянки були зареєстровані в Державному земельному кадастрі у встановленому законодавством порядку, право власності було зареєстровано за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у відповідності до положень ЗК України не вимагалось. При цьому, представник третьої особи в поясненнях зауважив, що в жодному випадку не можна ототожнювати вид цільового призначення земельної ділянки та вид сільськогосподарських угідь. Багаторічні насадження є видом земельних угідь у відповідності до додатку 4 Класифікація видів земельних угідь до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Вид земельних угідь (сіножаті, пасовища, рілля, багаторічні насадження тощо) жодного правового значення при вирішенні питання щодо передачі земельних ділянок в оренду та не впливає на повноваження органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування стосовно передачі в оренду земельної ділянки за цільовим призначенням. Щодо порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області вимог Закону України Про фермерське господарство , представник третьої особи вказав, що всі перелічені позивачем посилання на існування порушень вимог приведеного закону є надуманими, і, зокрема, спростовуються положення самого закону та правовими позиція викладеним в ухвала ВССУ від 01.07.2015 у справі №6-14312св15, від 29.07.2015 у справі №6-17833св15 та постанові ВАС України від 19.05.2015 у справі №822/4181/14.

До письмового пояснення представником третьої особи було також надано додатково копії документів витребуваних на підставі ухвали суду від 25.09.2017, які не було додано раніше, а саме: копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права по земельним ділянкам за кадастровими номерами: НОМЕР_36, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_23, НОМЕР_22, НОМЕР_21, НОМЕР_31, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_32, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_47, НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50, НОМЕР_51, НОМЕР_57, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_46, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_52, НОМЕР_53, НОМЕР_54, НОМЕР_55, НОМЕР_56; копія листа Заступника Міськрайонного управління у Харківському районі та місті Люботин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за №1225/426-17-0.23,061 від 30.10.2017; копії заяв про надання в оренду земельних ділянок від ОСОБА_3 з додатками (копія обґрунтування розмірів ділянки, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія паспорта та РНОКПП, копії виписки з трудової книжки, інформації з Головного управління статистики у Харківській області та довідки з Богодухівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) по кадастровим номерам: НОМЕР_49, НОМЕР_48, НОМЕР_47, НОМЕР_46, НОМЕР_50, НОМЕР_51, НОМЕР_45, НОМЕР_44, НОМЕР_43; копії заяв про надання в оренду земельних ділянок від ОСОБА_2 з додатками (копія обґрунтування розмірів ділянки, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія паспорта та РНОКПП, копії виписки з трудової книжки та диплома кваліфікованого робітника, копія кадастрового плану земельної ділянки) по кадастровим номерам: НОМЕР_52, НОМЕР_55, НОМЕР_53, НОМЕР_54, НОМЕР_56; копії заяв про надання в оренду земельних ділянок від ОСОБА_5 з додатками (копія обґрунтування розмірів ділянки, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія паспорта та РНОКПП, копії дипломів про базову і повну вищу освіту, копія кадастрового плану земельної ділянки) по кадастровим номерам: НОМЕР_22, НОМЕР_36, НОМЕР_35, НОМЕР_21, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_27, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_34, НОМЕР_33; копії заяв про надання в оренду земельних ділянок від ОСОБА_4 з додатками (копія обґрунтування розмірів ділянки, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія паспорта та РНОКПП, копії наказу про звільнення з КП Соломахи і довідки №1933 з ЄДРПОУ КП Соломахи , копія кадастрового плану земельної ділянки) по кадастровим номерам: НОМЕР_41, НОМЕР_37, НОМЕР_39, НОМЕР_38, НОМЕР_42, НОМЕР_40; копії заяв про надання в оренду земельних ділянок від ОСОБА_6 з додатками (копія обґрунтування розмірів ділянки, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності та з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія паспорта та РНОКПП, копії виписки з трудової книжки, інформації з Головного управління статистики у Харківській області та довідки з Богодухівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, копія кадастрового плану земельної ділянки) по кадастровим номерам: НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20; копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2016 про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_6 : кадастровий номер НОМЕР_17 площею 14,4497 га Наказ №2367-СГ, кадастровий номер НОМЕР_19 площею 14,1213 га Наказ №2357-СГ, кадастровий номер НОМЕР_18 площею 14,8806 га Наказ №2362-СГ, кадастровий номер НОМЕР_16 площею 14,0875 га Наказ №2364-СГ, кадастровий номер НОМЕР_20 площею 15,2245 га Наказ №2369-СГ; копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2016 про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_4 : кадастровий номер НОМЕР_39 площею 9,6725 га Наказ №2348-СГ, кадастровий номер НОМЕР_37 площею 10,9158 га Наказ №2346-СГ, кадастровий номер НОМЕР_38 площею 8,7151 га Наказ №2350-СГ, кадастровий номер НОМЕР_40 площею 8,0908 га Наказ №2351-СГ, кадастровий номер НОМЕР_41 площею 9,7632 га Наказ №2354-СГ, кадастровий номер НОМЕР_42 площею 8,1079 га Наказ №2355-СГ; копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2016 про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 : кадастровий номер НОМЕР_54 площею 12,8384 га Наказ №2347-СГ, кадастровий номер НОМЕР_56 площею 14,2377 га Наказ №2349-СГ, кадастровий номер НОМЕР_55 площею 11,4655 га Наказ №2352-СГ, кадастровий номер НОМЕР_53 площею 12,5184 га Наказ №2353-СГ, кадастровий номер НОМЕР_52 площею 8,7728 га, Наказ №2345-СГ; копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2016 про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_3: кадастровий номер НОМЕР_45 площею 5,3427 га Наказ №2376-СГ, кадастровий номер НОМЕР_44 площею 12,4818 га Наказ №2378-СГ, кадастровий номер НОМЕР_43 площею 18,1642 га Наказ №2379-СГ, кадастровий номер НОМЕР_49 площею 12,0910 га Наказ №2368-СГ, кадастровий номер НОМЕР_46 площею 15,4054 га Наказ №2370-СГ, кадастровий номер НОМЕР_48 площею 13,6438 га Наказ №2371-СГ, кадастровий номер НОМЕР_47 площею 11,8314 га Наказ №2372-СГ, кадастровий номер НОМЕР_51 площею 13,0650 га Наказ №2374-СГ, кадастровий номер НОМЕР_50 площею 11,5471 га Наказ №2381-СГ, кадастровий номер НОМЕР_57 площею 13,9833 га Наказ №2380-СГ; копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2016 про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_5: кадастровий номер НОМЕР_34 площею 12,8927 га Наказ №2358-СГ, кадастровий номер НОМЕР_24 площею 12,9991 га Наказ №2359-СГ, кадастровий номер НОМЕР_22 площею 15,0111 га Наказ №2360-СГ, кадастровий номер НОМЕР_28 площею 12,6117 га Наказ №2361-СГ, кадастровий номер НОМЕР_36 площею 15,1174 га Наказ №2363-СГ, кадастровий номер НОМЕР_23 площею 13,3812 га Наказ №2365-СГ, кадастровий номер НОМЕР_21 площею 16,5926 га Наказ №2366-СГ, кадастровий номер НОМЕР_25 площею 11,8887 га Наказ №2337-СГ, кадастровий номер НОМЕР_26 площею 10,1212 га Наказ №2338-СГ, кадастровий номер НОМЕР_27 площею 9,9579 га, Наказ №2336-СГ, кадастровий номер НОМЕР_33 площею 12,5299 га Наказ №2311-СГ, кадастровий номер НОМЕР_29 площею 10,0717 га Наказ №2333-СГ, кадастровий номер НОМЕР_32 площею 11,7846 га Наказ №2341-СГ, кадастровий номер НОМЕР_31 площею 6,1717 га Наказ №2343-СГ, кадастровий номер НОМЕР_30 площею 9,0129 га Наказ №2344-СГ, кадастровий номер НОМЕР_35 площею 13,0743 га Наказ №2356-СГ.

В судове засідання позивач та його представники повідомлені про час, дату та місце розгляду справи не з'явилися. Від представника позивача ОСОБА_14, який діє на підставі договору про надання адвокатом правової допомоги, надання юридичних послуг та виконання юридичних послуг від 26 січня 2017 року, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача, якій також зазначено, що представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі, а справу просить розглядати за наявними у справі доказами.

Відповідачі у справі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання повідомлені про час, дату та місце розгляду справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, заяв про розгляд у їх відсутність також не було до суду надано.

Від представника відповідача у справі ОСОБА_6 - ОСОБА_15, який діє на підставі довіреності від 13 липня 2016 року посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловим Е.В. та зареєстрованої в реєстрі за №1825, надійшла заява, в якій він вказав, що просить розглядати справу у його відсутність та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи у справі - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомлений про час, дату та місце розгляду в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Белле проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами частин третьої статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У відповідності до вимог частин четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, з рішення Господарського суду Харківської області від 19 вересня 2017 року у справі № 922/2430/17, яким позов Фермерського господарства "Лук'янцівське" до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Стабільність" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТД" про визнання недійсним договору задоволено та яке набрало законної сили 30 листопада 2017 року, судом встановлено наступні обставини.

Згідно п. 1 договору купівлі-продажу № Б-43/2003 від 08.07.2003, укладеного між ВАТ Лук'янцівське та СПДФО ОСОБА_17, Продавець продав, а Покупець купив майно підприємства-банкрута ВАТ Лук'янцівське : фруктові насадження, а саме: яблуні в кількості 129398 шт., що ростуть на площі 452 га.; груші в кількості 4077 шт., що ростуть на площі 15 га.; сливи в кількості 1985 шт., що ростуть на площі 10 га.; чорноплідної горобини в кількості 29900 шт., що ростуть на площі 9 га.; смородини в кількості 9098 шт., що ростуть на площі 3,3 га., садозахисні полоси.

Проте, в договорі купівлі-продажу № Б-43/2003 від 08.07.2003 відсутня будь-яка прив'язка до місцевості, а саме ідентифікаційні характеристики відповідної земельної ділянки, на якій нібито ростуть фруктові насадження, що є предметом цього договору, а також будь-які ознаки вказаних дерев, як індивідуально визначеного майна.

Також, в договорі купівлі-продажу № Б-43/2003 від 08.07.2003 відсутні окремі умови щодо моменту переходу права власності на фруктові дерева.

В акті приймання-передачі майна в статутний фонд від 08.07.2011 також відсутня будь-яка прив'язка до місцевості та інформація про відповідні земельні ділянки, на яких розміщені фруктові насадження, а також будь-які ознаки фруктових дерев, як індивідуально визначеного майна, що були передані у статутний фонд ТОВ ВКФ "Стабільність".

Таким чином, суд приймає вже встановлені рішенням суду у господарській справі обставини, які, в силу положень частин четвертої статті 82 ЦПК України, звільнені від доказування.

Разом з тим, інших належних та допустимих доказів про наявність права власності або користування відповідними спірними земельними ділянками, на яких розташовані багаторічні насадження, оформленого у встановленому законом порядку, позивачем до суду не надано.

У зв'язку з викладеним, суд критично ставиться до твердження ТОВ ВКФ "Стабільність" про наявність у останнього права власності на відповідні фруктові насадження, адже до матеріалів справи не долучено відповідного ні акту приймання-передачі або інших документів, які підтверджують факт передачі майна до ТОВ ВКФ "Стабільність", ні інших документів, на противагу обставинам вже встановленим рішенням Господарського суду Харківської області від 19 вересня 2017 року у справі № 922/2430/17.

При цьому, суд також зауважує, що згідно з частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями частини другої статті 22 та статті 19 ЗК України, багаторічні насадження це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другої статті 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Згідно статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Частиною другою статті 183 ЦК України встановлено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

У відповідності до статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Оскільки насадження, що розміщені на земельній ділянці, неможливо відділити від цієї земельної ділянки без втрати її цільового призначення або істотного знецінення, то відповідно насадження, що ростуть на земельній ділянці, є складовою частиною цієї земельної ділянки як неподільної речі, а тому при переході права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення під товарним сільськогосподарським виробництвом до громадянина переходить також право власності на всі його складові частини, зокрема, насадження.

Згідно частини першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно частини третьої статті 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Враховуючи викладене, багаторічні насадження не можуть розглядатися, як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Багаторічні насадження як окремий вид об'єктів нерухомого майна також визначено у Законі України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності . Але це розуміння багаторічних насаджень як об'єктів нерухомого майна не виходить за межі названого Закону, бо право власності на земельну ділянку поширюється в її межах, зокрема на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться відповідно до частини другої статті 79 Земельного кодексу України.

Відповідно до ГОСТ 26640-85 Землі. Терміни та визначення , затверджений постановою Державного комітету зі стандартів від 28.10.1985 за №3453. Згідно пункту 27 ГОСТ 26640-85 багаторічне сільськогосподарське насадження - сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав'янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. У пункту 4 ГОСТ 26640-85 під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції. Таким чином, багаторічні насадження - це не окрема група дерев, кущів чи рослин, а земельні угіддя, та/або окрема земельна ділянка, з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами як один цілий об'єкт. Тобто, законодавець тлумачить, що багаторічні насадження - це насамперед земельна ділянка. Земельні ділянки і все те, що на них знаходиться, і що неможливо перемістити у просторі без втрати ними їх господарчого призначення належать до нерухомості. До нерухомих речей належать земельні ділянки та багаторічні насадження, переміщення яких у просторі неможливо без певних пошкоджень.

Таким чином, багаторічні насадження (сад) - це не окрема група дерев, кущів, а земельні угіддя, та/або окрема земельна ділянка з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими об'єктами як один цілий об'єкт.

Перебування багаторічних насаджень, на балансі ТОВ ВКФ "Стабільність" не може вважатися підтвердженням права власності на ці насадження, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна і не свідчить про знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

На це вказує і правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України 25 лютого 2015 року у справі №6-14цс15.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов до висновку, що багаторічні насадження фруктових дерев не можуть бути відокремлені від земельної ділянки, складовою частиною яких є зазначені багаторічні насадження.

Частина перша статті 317 ЦК України встановлює, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Підсумовуючи все приведене вище та з огляду на положення статей 4 та 13 ЦПК України, відсутність права власності ТОВ ВКФ Стабільність на відповідні земельні ділянки, складовою частиною яких є багаторічні насадження, виключає наявність у позивача права власника на розпорядження даними складовими частинами земельних ділянок, оскільки у останнього відсутнє право власності на відповідні багаторічні насадження, а тому відсутнє порушення його цивільних прав та інтересів.

Поряд з цим, оцінюючи інші посилання позивача, в обґрунтування позовних вимог стосовно протиправності рішень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання земельних ділянок в оренду, їх скасування, та відповідного визнання недійними договорів оренди земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частиною другою статті 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.2 с.84 ЗК України).

У відповідності до пункту є-1 статті 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі по тексту - Положення КМУ № 15) встановлено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підпункту 31 пункту 4 Положення КМУ № 15 Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.

Отже, як на час розгляду справи, так і станом на час видання спірних наказів, органом виконавчої влади, що розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності в межах Харківської області є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. А відтак, приведене вище вказує, на хибність посилань позивача, стосовно відсутності у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повноважень на розпоряджання землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Згідно положень частин першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство , в редакції чинній на момент прийняття відповідних рішень, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року №584 затверджено Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, якими є: виписка з трудової книжки громадянина із записами, які підтверджують стаж роботи в сільському господарстві; архівна довідка, що містить інформацію про стаж роботи громадянина в сільському господарстві, видана на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних; копія трудового договору (угоди) між працівником і власником підприємства, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким (якою) працівник виконував роботи (надавав послуги) у сільському господарстві; виписка з погосподарської книги про ведення особистого селянського господарства або участь у веденні особистого селянського господарства; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про види економічної діяльності у галузі сільського господарства, що здійснюються фізичною особою - підприємцем.

З наданих до суду копій документів з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які були подані відповідачами разом з їх заявами про надання в оренду земельних ділянок терміном на 49 років для ведення фермерського господарства, вбачається, що вказана вимога відповідачами була виконана, що спростовує посилання позивача на відповідне порушення закону.

У відповідності до частини другої статті 7 Закону України Про фермерське господарство , в редакції чинній на момент прийняття відповідних рішень, заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Частиною першою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За частиною третьою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Так, згідно вимог частини другої статті 134 ЗК України, в редакції чинній на момент прийняття відповідних рішень, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

У відповідності до частини третьої статті 7 Закону України Про фермерське господарство , в редакції чинній на момент прийняття відповідних рішень, земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Згідно вимог частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Таким чином, твердження позивача, що Головним управління Держгеокадастру у Харківській області під час видачі оспорюваних наказів було порушено положення, передбачені статтями 123 ЗК України та частиною другою статті 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції чинній на момент прийняття відповідних рішень), стоосовно отримання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не знайшло свого підтвердження, адже з огляду на отримані судом документи (зокрема, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та викопіювання із земельного кадастру), на момент звернення відповідачів із заявами про передачу в оренду земельних ділянкам, всі земельні ділянки були зареєстровані в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", з формою власності - державна.

Стосовно посилання позивача на те, що в ході винесення оспорюваних наказів відбулася фактично зміна цільового призначення наданих в оренду земельних ділянок, адже на них розміщені багаторічні насадження, а в оренду надано земельні ділянки для ведення фермерського господарства (вирощування сільськогосподарських культур), суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_16, та приводить наступне.

У відповідності до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно частини першої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Частиною п'ятою статті 20 ЗК України визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, .встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

А вже згідно положень частин третьої статі 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відтак, законодавством визначено лише 9 видів цільового призначення земельних ділянок та 14 видів використання земель сільськогосподарського призначення (згідно статті 22 ЗК України та Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель").

Таким чином, позивач в позовній заяві намагається здійснити підміну понять, ототожнюючи класифікацію земель за видами цільового призначення земель з класифікацією земель за видом угідь. Між тим, вид угіддя не є підвидом цільового призначення земельної ділянки. Класифікація видів цільового призначення земель затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів, від 23.07.2010 № 548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель , а класифікація видів угідь - Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру (додаток 4 до Постанови). На земельній ділянці сільськогосподарського призначення будь-якого виду використання можуть одночасно бути наявні і сільськогосподарські угіддя у вигляді пасовищ, ріллі, багаторічних насаджень тощо так і несільськогосподарські угіддя.

При цьому, законодавством України встановлені лише ті обмеження щодо використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, які визначені статями 31, 33-37 ЗК України для відповідних видів використання, зокрема, для фермерського господарства, городництва, садівництва, сінокосіння та випасання худоби тощо. Законом не визначення обмежень щодо використання для цілей фермерського господарства такого виду угідь як багаторічні насадження.

З огляду на приведене, в ході передачі в оренду спірних земельних ділянок не вбачається змін їх цільового призначення.

Підсумовуючи усе вище викладене, на момент передання в оренду спірні земельні ділянки були сформовані, речове право на них було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання здійснювалось без зміни цільового призначення таких ділянок, а отже спірні ділянки правомірно передані ГУ Держгеокадастру у Харківській області в оренду без розробки документації з землеустрою.

Судом не встановлено підтверджень доводам позивача.

За приписами частин першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, та і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Разом з тим, до суду на підтвердження необхідності скасування оспорюваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, не надано належних доказів того, що їх зміст суперечить інтересам держави суспільства, його моральним засадам, тоді як інші приведені обґрунтування були спростовані.

Слід також зауважити, що в силу вимог частин шостої статті 80 ЦПК України, суд не бере до уваги припущення, викладені позивачем у позовній заяві.

Відтак, у зв'язку з тим, що позивачем не доведено протиправності оспорюваних наказів Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про надання земельних ділянок в оренду, правових підстав для скасування відповідних наказів суд не вбачає. Таким чином, у задоволенні даної вимоги позовної заяви слід відмовити.

Стосовно вимоги про визнання договорів оренди спірних земельних ділянок недійсними, то позивачем вона пов'язана з визнанням протиправними наказів Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про надання відповідних земельних ділянок в оренду. Оскільки підстав для визнання протиправними оспорюваних наказів судом не встановлено, а позивачем іншого обґрунтування не зазначено, з огляду на вимоги статей 4 та 13 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні і даної вимоги позову.

Питання про розподіл судових витрат вирішується згідно з вимогами статті 141 ЦПК України.

Керуючись статями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 234, 256 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Стабільність до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особи - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень про надання земельних ділянок, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Стабільність , місцезнаходження юридичної особи: 61162, Харківська обл., місто Харків, вулиця Фурманова, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 21203138;

Відповідач 1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме зареєстроване у встановлено порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

Відповідач 2 - ОСОБА_3

Відповідач 3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване у встановлено порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3;

Відповідач 4 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване у встановлено порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4;

Відповідач 5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване у встановлено порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5;

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, 1-й під'їзд, 6, 7 поверх, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 39792822.

Повне рішення складено 11 червня 2018 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук