Рішення

від 23.05.2018 по справі 544/1069/17

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1069/17

2/544/58/2018

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Киричевської В.М.,

учасників справи:

представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ТОВ ДОВІРА 2010 ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОДАВИДІВСЬКЕ до Товариства з обмеженою відповідальністю ДОВІРА 2010 , ОСОБА_3 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування запису про державну реєстрацію речового права,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ звернувся до суду з позовом, який був ним уточнено (а.с.56-58), в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5188 га, що розташована в межах Давидівської сільської ради. 27 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ було укладено Договір оренди земельної ділянки (паю) (далі - Договір), який був зареєстрований у Відділі Держземагентства у Пирятинському районі 28.12.2012 року за № 532380004004013. Вирішивши скористатися своїм правом, передбаченим ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та п. 2.2. Договору, ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ уклало 12 жовтня 2017 року із ОСОБА_3 Додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода). Після укладення Додаткової угоди ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ подало державному реєстратору прав на нерухоме майно ОСОБА_4 (далі - Державний реєстратор) заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки вже відповідно до умов Додаткової угоди. Однак, 25 жовтня 2017 року ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ отримало від державного реєстратора рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 37741190, в якому зазначено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 95298589 від 22 серпня 2017 року, 25 червня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА-2010 укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 19.09.2009 року. Таким чином, наявність зареєстрованої Додаткової угоди від 25.06.2015 року до Договору оренди землі від 19.09.2009 року, укладеної між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА-2010 , порушує право ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ на продовження (поновлення) Договору на новий строк. Позивач вважає, що ОСОБА_3, укладаючи 25.06.2015 Додаткову угоду до Договору оренди землі від 19.09.2009 року, ввів в оману ТОВ ДОВІРА 2010 , не повідомивши про те, що 27.11.2012 між ним та ТОВ НОВОДАВИДІВСЬКЕ укладено Договір оренди земельної ділянки, що відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України є підставою для визнання спірного правочину, тобто Додаткової угоди від 25.06.2015, недійсним. Крім того Договір оренди землі між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА-2010 було укладено 19.09.2009.Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ДОВІРА 2010 створена 25 вересня 2009 року (запис № 1 576 102 0000 000504). Тобто, 19.09.2009 ТОВ ДОВІРА 2010 не мала ні цивільної правоздатності, ні цивільної дієздатності (в особі директора ОСОБА_5) на укладення із ОСОБА_3 Договору оренди землі. Таким чином, Договір оренди землі, укладений 19.09.2009 між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА 2010 . відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України - є нікчемним правочином. Крім того, 25 червня 2015 року Додаткову угоду до Договору оренди землі від 19.09.2009 укладено між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА - 2010 . Відповідно до ч.7 ст.16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 року № 368/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 року № 367/20680, - назва юридичної особи: ДОВІРА 2010 і ДОВІРА - 2010 - це дві різні назви . Відомості про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ДОВІРА - 2010 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Формувань - відсутні. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати Додаткову угоду від 25 червня 2015 року до Договору оренди землі від 19 вересня 2009 року, укладену між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА 2010 ( ДОВІРА - 2010 ) щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5188 га, що розташована на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5323882200:00:024:0031, - недійсною та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 10241960 про право оренди ТОВ ДОВІРА 2010 ( ДОВІРА - 2010 ).

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ТОВ ДОВІРА 2010 у судовому засіданні позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, наданий суду, в якому зазначено наступне. Договір оренди земельної ділянки , датований 19 вересня 2009 року , було укладено між ТОВ Довіра 2010 і ОСОБА_3 та зареєстровано у відповідності до чинного на той час законодавства, що регулювало відносини з питань укладення та державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, про що свідчить наявність вчиненого запису в книзі реєстрації договорів оренди землі Полтавської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 19 жовтня 2009 року №040956000826.Окрім того, ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.Частиною 1 ст. 30 Закону України Про оренду землі встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.А відповідно до п. 7.1 Договору від 19 вересня 2009 року зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону. Частиною 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Оскільки до 01.01.2013 право оренди земельних ділянок виникало з моменту реєстрації територіальними органами земельних ресурсів договорів оренди земельних ділянок та з огляду на приписи ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень таке право оренди на земельні ділянки, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнається дійсним. У відповідності до вищенаведених норм, у період дії основного Договору, між ТОВ Довіра 2010 та ОСОБА_3 укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 19 вересня 2009 року, яка 26 червня 2015 зареєстрована у відповідності до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що підтверджує її дійсність та відповідність вимогам чинного законодавства. Жодної шкоди правам та інтересам інших осіб через укладення цієї Додаткової угоди завдано не було. Разом з тим Позивачем долучено до справи, як доказ лист міжрайонного управління Держгеокадастру у Гребінківському та Пирятинському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.02.2018 №2, в якому зазначається, що реєстрація речового права - права оренди земельної ділянки строком на 8 років, з кадастровим номером 5323882200:00:024:0031, 19 жовтня 2009 здійснена за ТОВ Довіра 2010 . А за ТОВ Новодавидівське така реєстрація речового права щодо земельної ділянки здійснена 28 грудня 2012 року, тобто в період дії зареєстрованих у встановленому законодавством порядку орендних правовідносин між Відповідачами, що є недопустимим з огляду на вимоги законодавства, які регулюють відповідні відносини. Окрім цього, одночасна реєстрація договорів оренди чи будь-яких змін до них становить втручання в право відповідача на мирне користування майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з тим відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ВСУ № 21-3030а16 від 15.11.2016, повторна реєстрація іншого договору оренди під час дії зареєстрованого договору оренди землі вважається недопустимою. Також у відзиві зазначено, що твердження Позивача про те, що ТОВ Довіра 2010 уклало Договір оренди землі від 19 вересня 2009 року, тобто тоді, коли воно ще не було створене, не відповідає дійсності з огляду на те, що на останній сторінці Договору проставлений відбиток печатки ТОВ Довіра 2010 , який містить ідентифікаційний код підприємства. Відповідно до ч. 3-4 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , у редакції, яка діяла на момент здійснення державної реєстрації ТОВ Довіра 2010 , встановлено, що за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи і ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи. Отже, присвоєння ідентифікаційного коду юридичній особі можливе не раніше моменту здійснення її державної реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. А ч.4 ст.91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Таким чином Договір оренди землі від 19 вересня 2009 року, укладений після здійснення у встановленому законодавством порядку державної реєстрації ТОВ ДОВІРА 2010 як юридичної особи та, відповідно, набуття необхідного обсягу правоздатності, про що свідчить відбиток печатки з наявністю на ньому ідентифікаційного коду юридичної особи, а дата вказана у договорі на першій сторінці, є звичайною опискою у документі при його підготовці та не може розцінюватися як належний і допустимий доказ не укладення Договору.На підставі викладеного представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.18, 45, 55, 86).

За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_3 на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши наявні в матеріалах докази, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом установлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 згідно Державного акту Серії ЯГ №653546 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5189 га, яка розташована на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, з кадастровим номером 5323882200:00:024:0031 (а.с.62, 66).

Відповідно до укладеного договору б/н від 19 вересня 2009 року ОСОБА_3 передав, а ТОВ ДОВІРА 2010 прийняло у довгострокове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5189 га, яка розташована на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (а.с.22-25).

Вказаний договір оренди земельної ділянки б/н від 19.09.2009 було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Пирятинському районі 19 жовтня 2009 року за №040956000826, про що мається відповідна відмітка на договорі оренди та внесено відповідний запис до Книги реєстрації договорів оренди землі (а.с.25, 62, 67).

У період дії договору б/н від 19.09.2009 між ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА 25.06.2015 року була укладена додаткова угода, відповідно до якої ОСОБА_3 передав, а ТОВ ДОВІРА 2010 прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5323882200:00:024:0031, яка розташована на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (а.с.28-38). На підставі даної додаткової угоди від 25.06.2015 речове право ТОВ ДОВІРА 2010 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 26.06.2015. (а.с.26-27).

Разом з тим 27 листопада 2012 року між ОСОБА_3, як орендодавцем, та ТОВ Новодавидівське , як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки б/н для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5189га, що розташована на території Давидівської сільської ради, строком на 5 років (п.1.1, 2.1 договору), який 28.12.2012 зареєстрований у Відділі Держкомзему у Пирятинському районі 28 грудня 2012 року за №532380004004013, про що мається відповідна відмітка на договорі оренди (а.с.6, 62, 69).

Рішенням державного реєстратора від 25.10.2017 за №37741190 відмовлено ТОВ Новодавидівське у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки, оскільки вже зареєстроване інше речове право за ТОВ Довіра - 2010 (а.с.9) .

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою визнання спірного договору недійсним позивач вказує те, що при укладенні 25.06.2015 додаткової угоди до договору від 19.09.2009 ОСОБА_3 ввів ТОВ ДОВІРА 2010 в оману, а саме: ОСОБА_3 не повідомив ТОВ ДОВІРА 2010 про те, що між ним та ТОВ Новодавидівське вже укладено договір оренди земельної ділянки.

Однак такі доводи позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст..230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як зазначено в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Отже з наведених норм вбачається, що наявність умислу в діях ОСОБА_3, істотність значення обставин щодо яких ТОВ ДОВІРА 2010 введено в оману, і сам факт обману повинно довести ТОВ ДОВІРА 2010 , яке, на думку позивача діяло під впливом обману, укладаючи додаткову угоду від 25.06.2015, а не позивач ТОВ Новодавидівське , яке вважає, що ТОВ ДОВІРА 2010 ввели в оману.

Таким чином з підстав введення в оману (ст.230 ЦК України) додаткова угода від 25.06.2015, укладена між відповідачами, не може бути визнана недійсною, бо з цих підстав позов може бути заявлений стороною оспорюваного правочину ТОВ ДОВІРА 2010 , а не ТОВ Новодавидівське .

Не заслуговують на увагу доводи позивача в тій частині, що договір б/н від 19.09.2009, укладений між відповідачами, є нікчемним з тих підстав, що станом на момент укладення вказаного договору, тобто станом на 19.09.2009, ТОВ ДОВІРА 2010 не мала необхідного обсягу цивільної право- та дієздатності, так як ТОВ ДОВІРА 2010 створено тільки 25.09.2009, про що мається відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору від 19.09.2009) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

У пунктах 1.1, 2.1 договору від 19.09.2009 сторони погодили, що договір укладено на 8 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди земельної ділянки б/н від 19.09.2009 починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Саме таку правову позицію висловив ВСУ у своїй постанові від 18.01.2017 по справі №6-2777цс16.

З урахуванням зазначених норм матеріального права договір оренди земельної ділянки б/н від 19.09.2009 набрав чинності з 19.10.2009, коли ТОВ ДОВІРА 2010 було зареєстровано як юридична особа та мало необхідний обсяг цивільної право- та дієздатності. Тому доводи позивача про те, що договір оренди земельної ділянки б/н від 19.09.2009 є нікчемним, не заслуговують на увагу.

Крім того доводи представника позивача в тій частині, що речове право на земельну ділянку, що належить ОСОБА_3, зареєстровано за ТОВ ДОВІРА - 2010 , при цьому відповідач ТОВ ДОВІРА 2010 та ТОВ ДОВІРА - 2010 - це дві різних особи, є хибними з огляду на те, що в і в договорі оренди від 19.09.2009 і в додатковій угоді від 25.06.2015 назва орендаря ДОВІРА 2010 вказана згідно правовстановлюючих документів. Зазначення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно невірної назви орендаря ТОВ ДОВІРА 2010 як ДОВІРА - 2010 відповідно до ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для внесення змін до записів Державного реєстру прав .

Також, даючи правову оцінку чи було порушено речове право позивача при здійсненні державної реєстрації речового права відповідача ТОВ "ДОВІРА 2010" суд зазначає таке.

Відповідно до ст..2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

На виконання зазначених правових норм Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 були затверджені Порядок ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 - затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Як убачається з матеріалів справи першим було зареєстровано речове право відповідача ТОВ "ДОВІРА 2010". На час укладення між відповідачами ОСОБА_3 та ТОВ ДОВІРА 2010 договору оренди земельної ділянки від 19.09.2009 реєстрація речового права - права оренди відбувалась шляхом державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за процедурою, установленою вищевказаними правовими нормами: відповідно до діючого на той час законодавства договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Пирятинському районі (а.с.63-67). Чинне на час укладення договору законодавство не передбачало обов'язкової державної реєстрації речового права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим суд зазначає, що станом на час державної реєстрації речового права ТОВ "Новодавидівське" на підставі договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 27.11.2012 між ТОВ "Новодавидівське" та ОСОБА_3, заявлене ТОВ Новодавидівське право оренди суперечило зареєстрованому праву, відомості про яке містились у Книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему, тобто заявлене право оренди ТОВ "Новодавидівське" суперечило зареєстрованому праву оренди ТОВ "ДОВІРА 2010".

З наведеного убачається порушення речового права ТОВ ДОВІРА 2010 , а не позивача ТОВ Новодавидівське . За вказаних обставин доводи позивача про те, що реєстрація відповідачем ТОВ "ДОВІРА 2010" 26.06.2015 свого речового права в Державному реєстрі речових прав є помилковими та не заслуговують на увагу.

Підсумовуючи все вище викладене, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з указаних вище підстав.

Керуючись ст.2-13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОДАВИДІВСЬКЕ до Товариства з обмеженою відповідальністю ДОВІРА 2010 , ОСОБА_3 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування запису про державну реєстрацію речового права - відмовити .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.06.2018.

Суддя Н.В.Нагорна