АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Постанова
Іменем України
07 червня 2018 року
м. Харків
справа № 646/2373/17
провадження № 22-ц/790/3092/18
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Колтунової А.І., Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім,
треті особи - Приватне акціонерне товариство Пласт Маркет , ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім , треті особи: Приватне акціонерне товариство Пласт Маркет , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування майном,
з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харків, постановлену 14 березня 2018 року, під головуванням судді Теслікова І.І., в залі суду в місті Харкові
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова із зазначеними позовом та просить стягнути з ТОВ ОСОБА_2 Торговий Дім на користь ОСОБА_1 суму боргу за період фактичного користування майном в розмірі 432 000 грн., суму неустойки 216 000 грн., усього 648 000 грн.
12.03.2017 позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім шляхом накладення арешту на 81456 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Пласт Маркет , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім вчиняти будь-які дії по відчуженню 81456 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Пласт Маркет .
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач є власником простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Пласт Маркет код ЄДРПОУ 25456847 у кількості 81456 шт. з номінальною вартістю 1 грн. за 1 акцію, та згідно даних Державного реєстру речових прав за відповідачем не зареєстровано об'єктів нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позову. Також позивач посилається на наміри відповідача продати свої акції, що підтверджується листом голови Наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім .
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харків від 14 березня 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову, якою задовольнити його заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заява містить достатньо доказів для вжиття судом заходів забезпечення позову, іншого майна та грошових коштів у відповідача немає, тому у разі задоволення позову рішення суду про стягнення коштів залишиться не виконаним.
У відзиві представник ТОВ ОСОБА_2 Торговий Дім - адвокат ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду - без змін. Зазначає, що заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності відповідача. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим рішення суду.
Судова колегія не погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною другою вказаної процесуальної норми закону передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Пунктом 1 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно та ( або грошові кошти), що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, та застосувати принцип співмірності.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22 грудня 2006 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до роз'яснень викладених в постанові Пленум Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому можна накласти арешт також на випущені у будь-якій формі акції, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє та не обмежує інші права учасників товариства, у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ ОСОБА_2 Торговий Дім підтвердив той факт, що інше майно, крім акцій Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет", у відповідача відсутнє.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім , треті особи: Приватне акціонерне товариство Пласт Маркет , ОСОБА_3 про стягнення 648000 грн. Отже, між сторонами існує майновий спір, іншого майна, крім зазначених позивачем акцій відповідач не має, тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження цих акцій унеможливить або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Доводи представника відповідача про те, що забезпечення позову буде перешкоджати господарській діяльності відповідача не грунтуються на законі, оскільки така заборона не зупиняє та не обмежує інші права відповідача, як акціонера Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет", у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки при вирішенні питання про забезпечення позову судом не були дотримані вимоги закону, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харків від 14 березня 2018 року - скасувати та ухвалити нову.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34389747, юридична адреса: АДРЕСА_1 ) вчиняти будь-які дії по відчуженню 81456 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства ОСОБА_2. (код ЄДРПОУ 25456847, юридична адреса: м. Харків, вул. Тюрінська, З-А, кв. 18)
У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - Н.П.Пилипчук
Судді - А.І. Колтунова
ОСОБА_5
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2018 |
Оприлюднено | 14.06.2018 |
Номер документу | 74656886 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Пилипчук Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні