Рішення

від 17.04.2018 по справі 804/6276/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Справа № 804/6276/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Електромонтаж до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Універсал Електромонтаж звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.09.2016р. №0005881407 та №0005871407.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року у справі № 804/6276/16 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 02.09.2016 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі № 804/6276/16 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.11.2017 року касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Електромонтаж задоволена частково.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі № 804/6276/16 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2016 року № НОМЕР_1 в сумі 1 358 210, 00 грн. за основним платежем та 247 630, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 02.09.2016 року № НОМЕР_2 в сумі 1 660 048, 00 грн. за основним платежем та 415 012, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями скасована.

В цій частині залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року у справі № 804/6276/16.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі № 804/6276/16 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року в частині вирішення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1 в сумі 52 265, 00 грн. за основним платежем та 13 066, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями скасовано, а справу у відповідній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі № 804/6276/16 залишено без змін.

З ухвали Вищого адміністративного суду від 14.11.2017 року вбачається, що відмова у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 65 330, 25 грн. (52 265, 00 грн. - за основним платежем та 13 066, 25 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями) за наслідками правовідносин з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ , є передчасною у зв'язку із таким.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду від 14.11.2017 року зазначено, що між позивачем та вказаним контрагентом укладено договір купівлі-продажу та договір підряду, на виконання яких надано рахунки, податкові накладні, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, специфікацію.

З приводу відсутності заявок, на підставі яких виписані видаткові накладні та рахунки, ВАСУ було зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, в ухвалі Вищого адміністративного суду від 14.11.2017 року було зазначено, що, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні копії первинних документів - рахунки та видаткові накладні, на підставі яких складена податкова накладна № 447 від 11.03.2013 року на підставі договору купівлі-продажу. Отже, Вищий адміністративний суд вважає, що позивачем не спростовано доводи податкового органу про безпідставне формування витрат за наслідками операцій лише у частині договору купівлі-продажу на підставі податкової накладної № 447 від 11.03.2013 року, а не в цілому по вказаному контрагенту, як встановив суд апеляційної інстанції.

Таким чином, у зв'язку із тим, що у матеріалах справи відсутні дані щодо розрахунку збільшеної суми грошового зобов'язання за кожною окремою господарською операцією з контрагентами позивача, Вищий адміністративний суд дійшов висновку про те, що є необхідність встановлення обставин щодо суми витрат, яка не підтверджена первинними документами відповідно до договору купівлі-продажу з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ на підставі податкової накладної № 447 від 11.03.2013 року, та яка брала участь у розрахунку податку на прибуток, задекларованого позивачем.

Ухвалою від 14.02.2018 року справу прийнято в провадження Дніпропетровського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на п.п. 20.1.15 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України зазначив, що контролюючий орган має право - вимагати під час проведення перевірок від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, усунення виявлених порушень законодавства. Проте, в ході перевірки зауваження стосовно повноти оформлення господарських операцій з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ від контролюючого органу не надходили, пропозицій усунення недоліків з оформлення документів також до позивача не надходило.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав відзив на адміністративний позов та пояснення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. В результаті проведених заходів та проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків відповідно до наявних інформаційних баз даних вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру у зв'язку з відсутністю платника за податковою адресою, відсутністю матеріальних та трудових ресурсів, з урахуванням віддаленості контрагентів один від одного, тому, на думку відповідача, наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентамн-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Зауважив, що ТОВ Універсал електромонтаж , підписуючи договори та одержуючи від ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ податкові накладні та інші первинні документи, знав, що на підставі цих документів ним будуть формуватися дані податкового обліку, а тому повинен був пересвідчитися у тому, що ці документи підписані уповноваженими особами та містять достовірні дані. При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але і обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладання та виконання договорів, перевірка ділової репутації ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ .

Зосередив увагу на тому, що за результатами дослідження наданих документів, перевіркою не підтверджено факт отримання товарів, послуг. А відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

З посиланням на п.44.6 ст.44 , п. 85.2 ПУ України, вказав, що під час перевірки не надавались податкова накладна №447 від 11.03.2013р. на підставі договору купівлі-продажу та видаткові накладні та рахунки.

Також, в поясненнях представником відповідача було зазначено, що відповідно до Вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2013р. та 16.05.2016р. було встановлено, мовою оригіналу: ..Повторное фиктивное предпринимательство - создание общества с ограниченною ответственностью Днепр Мет Инвест .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за результатами планової документальної перевірки ТОВ Універсал Електромонтаж з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року та питання дотримання законодавства щодо правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору, відповідачем складено акт від 16.08.2016 року № 443/04-36-14-03/32632940, яким встановлено порушення: - п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 412 665, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 65 330, 25 грн. (52 265, 00 грн. - за основним платежем та 13 066, 25 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями) за наслідками правовідносин з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ .

Отже, предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 65 330, 25 грн. (52 265, 00 грн. - за основним платежем та 13 066, 25 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями) за наслідками правовідносин з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ .

Як вже було вказано вище, Верховний суд України у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи копій первинних документів - рахунків та видаткових накладних, на підставі яких складена податкова накладна № 447 від 11.03.2013 року на підставі договору купівлі-продажу, дійшов висновку, що є необхідність встановлення обставин щодо суми витрат, яка не підтверджена первинними документами відповідно до договору купівлі-продажу з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ на підставі податкової накладної № 447 від 11.03.2013 року, та яка брала участь у розрахунку податку на прибуток, задекларованого позивачем.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом під час судового розгляду були встановлені обставини щодо суми витрат, яка відповідно до ухвали ВАСУ, не підтверджена первинними документами відповідно до договору поставки від 07.02.2013 року 302-13-ЗП з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ на підставі податкової накладної № 447 від 11.03.2013 року, та яка брала участь у розрахунку податку на прибуток, задекларованого позивачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини з контрагентом ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ на підставі:

- договору №00313-1СП від 01.03.2013р. щодо виконання робіт на об'єкті ПАТ ОСОБА_4 Кривий Ріг (будівництво трансформаторної підстанції (реконструкція КРЗ-23);

- договору від 07.02.2013 року №02-13-3П на поставку наступного товару: бірка маркувальна кабельна ПВХ У134, гільза з'єднувальна Г-25, ґрунтовка ХС-010, дроб чавуна колота (ДКЧ) фракція 0,3, дюбеля - цвях ДГПШ 4,5х50мм., застикач набірний ЗНІ - 95, кутик рівн. 50х50х5 довжина 6м., кутик рівн. 32х32х3 довжина 6м., мастика МБ-50, оліфа натуральна, перемичка заземлювальна, плакат попереджувальний, прикінцевлювач маркувальний А671, припой ПОС-40, пісок річковий, прокат сталевий гарячекатаний круглий, рукав металевий РЗ-Ц-Х22, сітка плетена металева ОЦ 2м, скоба ходова опорна (180х288), сталь арматурна гарячекатан (А-1, 8мм, А-ІІІ, 12мм., 16мм., 8мм.), стійка для опори СВ 105-3,5, труба ВГП 32х2.8, фундамент Ф-1, щебінь М600, ґрунтовка ГФ-021, електроди АНО-4, кабель КВВГ 10х2,5мм., кнопка К227.

Сума витрат, відповідно до вказаних договорів з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та іншими документами, які долучені до матеріалів справи та досліджені судом та, в свою чергу, підтверджують взаємовідносини за спірною податковою накладною №447 від 11.04.2013 року: обороти рахунку 63 за ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ (згідно даних бухгалтерського обліку), платіжне доручення від 16.04.2013 року № 314, платіжне доручення від 20.03.2013 року № 223, банківська виписка за 16.04.2013 року, банківська виписка за 20.03.2013 року, договір підряду від 01.03.2013 року № 0313-ІСП, специфікація виконання робіт до договору підряду, податкова накладна від 18.03.2013 № 355, рахунок від 18.03.2013 № 180343, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року, акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2013 року № 2-03, специфікація виконаних підрядних робіт за березень 2013 року № 2-03, договір від 07.02.2013 року № 02-13-3П, податкова накладна від 05.03.2013 № 446, податкова накладна від 11.03.2013 № 447, податкова накладна від 07.02.2013 № 882, видаткова накладна від 11.03.2013 року № 110343, рахунок від 11.03.2013 року № 110343, видаткова накладна від 04.03.2013 року № 050343, рахунок від 04.03.2013 року № 050343, видаткова накладна від 07.02.2013 року № 070243, рахунок від 07.02.2013 року № 070243.

Суд зосереджує увагу на тому, що у відзиві на позов відповідач посилається на обставини, які не були підставою направлення справи на новий розгляд Верховним судом України, а саме, на аналіз фінансової звітності ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ відповідачем та висновки відповідача стосовно нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ .

Отже, суд зазначає, що такі посилання не можуть бути доказом у даній справі, оскільки предметом спору є наявність чи відсутність первинних документів - рахунків та видаткових накладних, на підставі яких складена податкова накладна № 447 від 11.03.2013 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не зазначено, що сума грошового зобов'язання - основний платіж у сумі 52625,00 грн., з податку на прибуток заниження якого встановлено контролюючим органом за наслідками взаємовідносин з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ , є наслідком отримання від ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ комплектуючих та виконаних робіт не тільки за податковою накладною від 11.03.2013 року № 447.

З матеріалів справи вбачається, що всього позивачем отримано товарів та виконаних робіт від ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ на суму з ПДВ 330088,13 грн., у тому числі без ПДВ 275073,44 грн., що є витратами, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, в наслідок взаємовідносин з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ відповідач вважає, що позивачем занижено податок на прибуток на суму 52263,65 грн. (275073,44 грн.*19%), зазначена сума складається з:

9089,57 грн. - в наслідок взаємовідносин на суму 57407,82 грн. (податкова накладна № 882 від 07.02.2013 року на суму з ПДВ 57407,82 грн., у тому числі без ПДВ 47839,85 грн., що є базою оподаткування податком на прибуток);

4053,00 грн. - в наслідок взаємовідносин на суму 25597,91 грн. (податкова накладна № 446 від 05.03.2013 року на суму з ПДВ 25597,21 грн., у тому числі без ПДВ 21331,59 грн., що є базою оподаткування податком на прибуток);

7946,18 грн. - в наслідок взаємовідносин на суму 50186,40 грн. (податкова накладна № 447 від 05.03.2013 року на суму з ПДВ 50186,40 грн., у тому числі без ПДВ 41822,00 грн., що є базою оподаткування податком на прибуток);

31175,20 грн. - в наслідок взаємовідносин на суму 196896,00 грн. (податкова накладна № 355 від 18.03.2013 року на суму з ПДВ 196896,00 грн., у тому числі без ПДВ 164080,00 грн., що є базою оподаткування податком на прибуток).

Тобто, за спірною податковою накладною, за наслідками взаємовідносин, позивачем занижено податок на прибуток на 7946,18 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ставиться під сумнів надання саме первинних документів - рахунків та видаткових накладних, на підставі яких складена податкова накладна № 447 від 11.03.2013 року, в іншій частині відповідач не заперечує надання первинних документів. Однак, відповідач у відзиві на позов зазначає, що податкова накладна № 447 від 11.03.2013 року до договору від 07.02.2013 року №02-13-3П не надавалась.

Враховуючи зазначені твердження відповідача стосовно не надання документів за господарською операцією за податковою накладною № 447 від 11.03.2013 року, суд зазначає наступне.

Так, під час судового розгляду справи з'ясовано та вбачається з матеріалів справи, що в ході перевірки позивачем було надано до перевірки всі документи, що стосуються предмету перевірки, крім того, приписами Податкового кодексу України зазначено, наступне:

п.п. 20.1.6. п.20.1 ст.20 - контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

п.п. 20.1.15 п.20.1 ст.20 - контролюючий орган має право - вимагати під час проведення перевірок від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, усунення виявлених порушень законодавства.

п.п. 20.1.14 п.20.1 ст.20 - що контролюючий орган має право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Під час судового розгляду справи також з'ясовано, та не спростовано представником відповідача, що в ході перевірки зауваження стосовно повноти оформлення господарських операцій з ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ від контролюючого органу не надходили, як не надходили і пропозиції стосовно усунення недоліків з оформлення документів, у тому числі з повноти наданих документів, а тому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо не надання в ході перевірки первинних документів.

Також, судом не приймаються до уваги посилання контролюючого органу на Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2013р. та 16.05.2016р., оскільки Вирок суду не є належним доказом по даній справі та не містить інформації, що відноситься до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На підставі викладеного, враховуючи на наявність в матеріалах справи копій первинних документів - рахунків та видаткових накладних, на підставі яких була складена податкова накладна № 447 від 11.03.2013 року на підставі договору від 07.02.2013 року №02-13-3П, а також зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове - повідомлення рішення прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що податкове - повідомлення рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України , ст.ст. 242-246 , 25 0Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Електромонтаж до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № НОМЕР_1 в сумі 52 265, 00 грн. за основним платежем та 13 066, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 27.04.2018 року.

Суддя ОСОБА_5