ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.06.2018 Справа № 905/915/18
Господарський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 (юридична адреса: 01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Щорса, будинок №36-Б, адреса для листування: 01014, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок №38; код ЄДРПОУ -34047020)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЧерРа і К» (84642, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32781979)
про стягнення 13 753,50 гривень,
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_2 (довіреність б/н від 21.05.2018)
від відповідача : не з'явився
С У Т Ь С П О Р У
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЧерРа і К» про стягнення 13 753,50 гривень, з яких 5 611,96 гривень заборгованості по простроченим відсоткам, 8 100,00 гривень простроченої комісії, 3,34 гривень пені на несвоєчасну оплату відсотків, 33,79 гривень 3% річних на несвоєчасну оплату відсотків, 4,41 гривень пені на несвоєчасну оплату комісії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №11088597000 від 04.12.2006, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість за основним кредитом та процентам за користування кредитом, яка підлягає сятягненню, а також нараховані пеня та 3% річних.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 07.06.2018.
07.06.2018 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи меморіального ордеру №0601693115 від 04.12.2006.
Представник позивача у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання 07.06.2018 представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, у судове засідання не з'явився.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
Одночасно, за висновками суду, товариство з обмеженою відповідальністю ЧарРа і К було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.
За приписами статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю ЧарРа і К є: 84642, АДРЕСА_1.
У відповідності до листів Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Горлівка.
З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua) розміщувалось оголошення про дату та час судового засідання у справі №905/915/18.
Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про день, місце та час судового засідання.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
В С Т А Н О В И В
04.12.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю ЧерРа і К (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 11088597000 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 135 000,00 грн (сто тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2.1. договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 04 грудня 2006 року по 04 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 1.2.2. договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 04 грудня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2,3, 5.3., 5.5, 5.6., 5.9, 5.10, 5.11, 7.4. договору.
Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739911088597 в АКІБ УкрСиббанк .
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.
Згідно п. 1.3.1. договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 17,5 % (сімнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.
За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 26,25 % (двадцять шість цілих двадцять п'ять сотих) відсотків річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.
Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України зокрема, нормативних актів НБУ.
Відповідно до п. 1.3.4. договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів та чинного законодавства України.
Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2., 1.3.3., 9.2. договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.
При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або пп. 1.3.3., 9.2. договору.
Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.
Згідно п. 1.3.5. договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших 5 (п'яти) робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.
При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повернення кредиту.
При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.
Відповідно до п. 1.3.7. договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом, починаючи з другого року кредитування у розмірі 2,0% (два цілих) відсотки від суми кредиту.
Комісія нараховується і сплачується у гривні згідно умов договору на дату нарахування.
Згідно п. 1.6. договору цим сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором:
1) простроченої комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник порушив терміни їх оплати згідно умов договору), якщо буде мати місце прострочення;
2) строкові комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник не порушив терміни їх оплати згідно умов договору);
3) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);
4) строкові проценти;
5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);
6) строкова сума основного боргу;
7) штрафні санкції за договором.
У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Відповідно до п. 7.1. договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4 % (нуль цілих чотири десятих відсотків) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно у році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Згідно п. 9.5. договору строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.
Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується меморіальним ордером № НОМЕР_1 від 04.12.2006 на суму 135 000,00 гривень та виписками з рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкритих для відображення заборгованості відповідача за кредитним договором № 11088597000.
Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, своєчасно відсотки за користування кредитом та комісію не сплачував, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути 5 611,96 гривень заборгованості по простроченим відсоткам, нараховану за період з 19.08.2015 по 30.04.2018, та 8 100,00 гривень простроченої комісії, нараховану за період з 05.12.2014 по 04.12.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати відсотків та комісії не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість по відсоткам за період з 19.08.2015 по 30.04.2018 у розмірі 5 611,96 гривень та заборгованість по комісії за період з 05.12.2014 по 04.12.2017 в сумі 8 100,00 гривень.
Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують навність вказаної заборгованость відповідача перед позивачем станом на 01.05.2018.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення 5 611,96 гривень заборгованості по простроченим відсоткам, нараховану за період з 19.08.2015 по 30.04.2018, та 8 100,00 гривень простроченої комісії відповідно умов до кредитного договору є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних від суми прострочених відсотків в сумі 33,79 грн. за період з 01.05.2017 по 30.04.2018.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених Договором (угодою тощо) термінів та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
За наведених обставин, заявлені вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими і правомірними. Згідно здійсненого судом перерахунку розрахунок суми 3% річних є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 33,79 гривень.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 3,34 гривень за період з 01.05.2017 по 30.04.2018 та пені за несвоєчасне погашення комісії в сумі 4,41 гривень за період з 05.12.2017 по 30.04.2018.
Щодо наведеного суд вважає необхідним зазначити наступне.
Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Пунктом 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.
Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Відповідно д ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Горлівка, де проводить свою господарську діяльність відповідач.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Горлівка, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .
Більш того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЧерРа і К» , зареєстрований за адресою84642, АДРЕСА_1.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин суд відмовляє в задоволені вимог про стягнення 3,34 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків та 4,41 гривень пені за несвоєчасне погашення комісії у повному обсязі.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЧерРа і К про стягнення 13 753,50 гривень, з яких: 5 611,96 гривень заборгованості за простроченими відсотками, 8 100,00 гривень простроченої комісії, 3,34 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків, 33,79 гривень трьох відсотків річних від суми прострочених відсотків, 4,41 гривень пені за несвоєчасне погашення комісії -- задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЧерРа і К на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк 5 611,96 гривень заборгованості за простроченими відсотками, 8 100,00 гривень простроченої комісії, 33,79 гривень трьох відсотків річних від суми прострочених відсотків, 1 761,00 гривень судового збору.
В частині стягнення 3,34 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків та 4,41 гривень пені за несвоєчасне погашення комісії - відмовити.
У судовому засіданні 07.06.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано 11.06.2018.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ОСОБА_1 ( 01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Щорса, будинок №36-Б; код ЄДРПОУ -34047020)
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю ЧерРа і К (84642, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32781979)
Суддя С.М. Фурсова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2018 |
Оприлюднено | 14.06.2018 |
Номер документу | 74661980 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
С.М. Фурсова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні