Рішення

від 13.06.2018 по справі 910/4233/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2018Справа № 910/4233/18

За позовом Приватного підприємства Творча майстерня ПРЕСТИЖ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛБ груп

про стягнення 21 360,54 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Репа Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Творча майстерня ПРЕСТИЖ (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛБ груп (відповідач) про стягнення 21 360,54 грн., з яких: 6 800,00 грн - заборгованість з орендної плати, 960,54 грн. - заборгованість з відшкодування комунальних платежів (витрат, пов'язаних з обслуговуванням машиномісця) та 13 600,00 грн. - неустойка за період з 01.12.2017 по 30.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2017, а саме зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати орендної плати та вартості послуг з обслуговування машиномісця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 позовну заяву Приватного підприємства Творча майстерня ПРЕСТИЖ залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк на усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали суду.

26.04.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли доповнення до позовної заяви, надані на усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 16.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4233/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.

Суд належним чином повідомляв позивача та відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Зокрема, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/4233/18 було направлене відповідачу за адресою 02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 24, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/4233/18 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, суд дійшов висновку про те, що позивач (відповідач) був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2014 між Приватним підприємством Творча майстерня ПРЕСТИЖ (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛБ груп (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 (далі - Договір або Договір № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014).

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування машиномісце, обладнане дверним ролетом (далі - приміщення) в підземному паркінгу за адресою: просп. Героїв Сталінграда, 10А, машиномісце № 89. Вартість приміщення за згодою сторін складає 400 000,00 грн. (п. 1.4 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування приміщенням з моменту підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін та підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення орендарю, але не пізніше 01.01.2015. Акт приймання-передачі приміщення, підписаний сторонами, є невід'ємною частиною Договору та підставою для початку його використання орендарем. В акті приймання-передачі приміщення зазначається його фактичний стан (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору, орендар повертає приміщення орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі приміщення орендарю цим Договором. Приіщення повинно бути повернене орендодавцю у день припинення цього Договору (якщо інший строк не встановлений цим Договором). Передача приміщення орендодавцю у випадку закінчення цього Договору здійснюється за актом приймання-передачі, в якому визначається технічний стан приміщення та інші відомості за узгодженням сторін. Зазначений акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього Договору. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами вказаного акту прийому-передачі (п. 2.5 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати складає 1 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 216,67 грн. за один місяць за одне машиномісце з дня передачі об'єкта оренди по акту прийому-передачі. Орендна плата включає усі податки та платежі будь-якого виду, включаючи, але не обмежуючись цим, податок на додану вартість (ПДВ), будь-які податки на майно та будь-які інші податки, що можуть стягуватись з орендодавця. У вартість орендної плати не входить вартість послуг з обслуговування машиномісця.

15.09.2016 між Приватним підприємством Творча майстерня ПРЕСТИЖ та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛБ груп було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати за користування приміщенням з 01.10.2016 складає 1 700,00 грн.

Згідно п. 3.2 Договору орендодавець самостійно сплачує послуги з обслуговування машиномісця, а орендар відшкодовує орендодавцю дані затрати відповідно отриманого рахунку, який орендар має оплачувати шляхом перерахунку відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання.

Відповідно до 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно, згідно Договору, але не пізніше 5-го числа місяця, за який сплачується орендна плата.

Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір діє з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року включно. Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (при наявності письмового повідомлення однієї із сторін до іншої сторони про припинення цього Договору із зазначеної підстави) (п. 10.5.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 14.12.2015 до Договору оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014, цей Договір пролонговано до 31 грудня 2016 року включно, а Додатковою угодою № 3 від 09.12.2016 - до 30 листопада 2017 року включно.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що на виконання умов Договору оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014, відповідно до Акту прийому-передачі приміщення (машиномісця № 89) в підземному паркінгу по просп. Героїв Сталінграда, 10-А, який підписаний сторонами 01.01.2015, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв машиномісце № 89, обладнане дверним ролетом в підземному паркінгу за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 10-А. Вказаним актом сторони засвідчили, що разом передаються ключі та електронний брелок від механічного та електронного замків дверного ролету машиномісця № 89. Сторони також засвідчили, що машиномісце № 89 та дверний ролет знаходяться у технічно-справному стані.

Враховуючи зазначене, з урахуванням положень 3.1, 3.4 Договору, відповідач був зобов'язаний починаючи з 01.01.2015 сплачувати 1 300,00 грн., а починаючи з 01.10.2016 - 1 700,00 грн. орендної плати щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, за який сплачується орендна плата. Крім того, відповідно до 3.2 Договору, відповідач був зобов'язаний відшкодовувати позивачу затрати з обслуговування машиномісця на підставі отриманого рахунку протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання.

Як зазначає позивач у позовній заяві, починаючи з серпня 2017 року відповідач перестав здійснювати орендні та інші платежі, у зв'язку з цим станом на 30.11.2017 у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати за Договором № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014 в загальній сумі 7 760,54 грн., з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість з орендної плати за період з серпня по жовтень 2017 року, 960,54 грн. - заборгованість з відшкодування витрат з обслуговування машиномісця за період з серпня по жовтень 2017 року.

Факт надання позивачем послуг з оренди машиномісця в період з серпня по жовтень 2017 року підтверджується позивачем наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату № 1017 від 01.08.2017, № 1148 від 01.09.2017, № 1247 від 01.10.2017, № 1413 від 01.11.2017 та актом наданих послуг № 1532 від 31.08.2017.

Матеріали справи також містять копії рахунків на оплату № 1103 від 31.08.2017, № 1294 від 30.09.2017, № 1461 від 31.10.2017, № 1593 від 30.11.2017, надані позивачем на підтвердження факту виставлення відповідачу рахунків на відшкодування витрат з обслуговування машиномісця за період з серпня по жовтень 2017 року.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 20.10.2017 було надіслано відповідачу претензію-повідомлення № 196 про погашення заборгованості за Договором оренди машиномісця, Вказаною претензією позивач повідомив відповідача про те, що термін дії укладеного Договору № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014 спливає 30.11.2017 і на новий строк продовжуватись не буде. Крім того позивач просив в десятиденний строк з дня отримання розглянути претензію та задовольнити її повністю шляхом перерахування на поточний рахунок позивача наявної заборгованості в сумі 5 582,34 грн. та підготувати об'єкт оренди для його повернення орендодавцю. Факт отримання відповідачем 23.10.2017 вказаної претензії підтверджується копією наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В позовній заяві позивач зазначає, що претензію-повідомлення № 196 від 20.10.2017 відповідач залишив без розгляду та задоволення, орендоване машиномісце позивачу не повернув, заборгованість не сплатив.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 21 360,54 грн., з яких: 6 800,00 грн - заборгованість з орендної плати, 960,54 грн. - заборгованість з відшкодування комунальних платежів (витрат, пов'язаних з обслуговуванням машиномісця) та 13 600,00 грн. - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.12.2017 по 30.03.2018.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови укладеного Договору № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч. 1 ст. 193 ГК України.

Положеннями ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до Акту прийому-передачі приміщення (машиномісця № 89) в підземному паркінгу по просп. Героїв Сталінграда, 10-А, який підписаний сторонами 01.01.2015, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв машиномісце № 89, обладнане дверним ролетом в підземному паркінгу за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 10-А.

Отже, з урахуванням положень 3.1, 3.4 Договору, відповідач був зобов'язаний починаючи з 01.01.2015 сплачувати 1 300,00 грн., а починаючи з 01.10.2016 - 1 700,00 грн. орендної плати щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, за який сплачується орендна плата. Крім того, відповідно до 3.2 Договору, відповідач був зобов'язаний відшкодовувати позивачу затрати з обслуговування машиномісця на підставі отриманого рахунку протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання.

Факт надання позивачем послуг з оренди машиномісця в період з серпня по жовтень 2017 року підтверджується позивачем наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату № 1017 від 01.08.2017, № 1148 від 01.09.2017, № 1247 від 01.10.2017, № 1413 від 01.11.2017 та актом наданих послуг № 1532 від 31.08.2017.

Матеріали справи також містять копії рахунків на оплату № 1103 від 31.08.2017, № 1294 від 30.09.2017, № 1461 від 31.10.2017, № 1593 від 30.11.2017, надані позивачем на підтвердження факту виставлення відповідачу рахунків на відшкодування витрат з обслуговування машиномісця за період з серпня по жовтень 2017 року.

Заборгованість по орендній платі станом на 30.11.2018 становить 7 760,54 грн., з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість з орендної плати за період з серпня по жовтень 2017 року, 960,54 грн. - заборгованість з відшкодування витрат з обслуговування машиномісця за період з серпня по жовтень 2017 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати та відшкодуванні витрат з обслуговування машиномісця за період з серпня по жовтень 2017 року на підставі Договору оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2017 станом на 30.11.2017 становить 7 760,54 грн., з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість з орендної плати, 960,54 грн. - заборгованість з відшкодування витрат з обслуговування машиномісця.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 800,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з серпня по жовтень 2017 року та 960,54 грн. заборгованості з відшкодуванні витрат з обслуговування машиномісця за період з серпня по жовтень 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення позивачу об'єкту оренди (приміщення (машиномісця № 89) в підземному паркінгу по просп. Героїв Сталінграда, 10-А), позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 600,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.12.2017 по 30.03.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Приписами ст. 785 ЦК України передбачено, що, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.4 Договору, орендар повертає приміщення орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі приміщення орендарю цим Договором. Приміщення повинно бути повернене орендодавцю у день припинення цього Договору (якщо інший строк не встановлений цим Договором). Передача приміщення орендодавцю у випадку закінчення цього Договору здійснюється за актом приймання-передачі, в якому визначається технічний стан приміщення та інші відомості за узгодженням сторін. Зазначений акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього Договору. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами вказаного акту прийому-передачі (п. 2.5 Договору).

По матеріалам справи судом встановлено, що Договір оренди машиномісця № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2017 в редакції Додаткової угоди № 3 від 09.12.2016 було пролонговано до 30 листопада 2017 року включно.

20.10.2017 позивач звернувся до відповідача із претензією-повідомленням № 196, якою, зокрема, повідомив відповідача про те, що термін дії укладеного Договору № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2014 спливає 30.11.2017 і на новий строк продовжуватись не буде.

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, станом на час розгляду справи по суті відповідач в супереч вимогам п. 2.4, 2.5 Договору об'єкт оренди (приміщення (машиномісце № 89) в підземному паркінгу по просп. Героїв Сталінграда, 10-А) не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, дії відповідача зі своєчасного неповернення приміщення (машиномісце № 89) в підземному паркінгу по просп. Героїв Сталінграда, 10-А), є порушенням його обов'язку, встановленого чинним законодавством та Договором № 1/Гс-10а/89 від 31.12.2017, що є підставою для захисту прав та інтересів позивача з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 785 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, а саме розрахунок неустойки в сумі 13 600,00 грн. за період з 01.12.2017 по 30.03.2018, суд дійшов висновку, що позивач вірно визначив неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 01.12.2017 по 30.03.2018 (1 700,00 грн. х 2 х 4 міс. = 13 600,00 грн.)

За таких обставин, вимога позивача про стягнення 13 600,00 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 01.12.2017 по 30.03.2018 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛБ груп 02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 24; ідентифікаційний код 32591700) на користь Приватного підприємства Творча майстерня ПРЕСТИЖ (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, буд. 6, корп. 4, літ. А; ідентифікаційний код 31902622) 6 800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень 00 коп.) заборгованості з орендної плати, 960,54 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень 54 коп.) заборгованості з відшкодування витрат, 13 600,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) неустойки, 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 13.06.2018.

Суддя Гумега О.В.