Ухвала

від 13.06.2018 по справі 910/7607/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.06.2018Справа № 910/7607/18

Суддя Гумега О.В. розглянувши заяву Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 40; ідентифікаційний код 03360905) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКО ТЕХ" (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд. 12; ідентифікаційний код 36947673) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКО ТЕХ" заборгованості в розмірі 2506,08 грн. на підставі договору № 31СВМ від 01.02.2013 про спільне використання технологічних мереж,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКО ТЕХ" заборгованості в розмірі 2506,08 грн. на підставі договору № 31СВМ від 01.02.2013 про спільне використання технологічних мереж (далі - Договір).

Заяву обгрунтовано невиконанням з боку боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКО ТЕХ" умов наведеного Договору в частині плати за спільне використання конструкцій технологічних мереж в порядку та на умовах, передбачених п.п. 4.3, 4.4, 4.5 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості ;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги .

З поданої заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником на підтвердження обставин, якими обґрунтовано право його вимоги, подано копію договору № 31СВМ від 01.02.2013 про спільне використання технологічних мереж та копії додаткових угод від 21.01.2014, 01.09.2014, 31.07.2015, 01.03.2017 з протоколами узгодження договірної ціни до цього договору, укладеного між сторонами, саме за яким і пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості (додатки №№ 2, 3 до заяви про видачу судового наказу).

Крім того, на підтвердження обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги, подано копії інших документів, зокрема, копії актів наданих послуг (додаток № 4 до заяви про видачу судового наказу).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Разом з тим, надані заявником на підтвердження обставин, якими він обгрунтовує свої вимоги, копії вищенаведених документів (в т.ч. договору № 31СВМ від 01.02.2013 та додаткових угод з протоколами узгодження договірної ціни до цього договору) жодним чином не засвідчено та фактично подано у вигляді ксерокопій, а відтак, такі документи не є копіями, засвідченими в порядку, встановленому чинним законодавством (відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, на копіях відсутня).

Судом також встановлено, що заяву про видачу судового наказу підписано провідним юрисконсультом В.К.Судейкіним.

Разом з тим, в якості документа, що підтверджує повноваження вказаного представника, до заяви про видачу судового наказу фактично додано копію довіреності № 05/02-1 від 05.02.2017 , яка також жодним чином не засвідчена та фактично подана у вигляді ксерокопій, а відтак, не є копією, засвідченою в порядку, встановленому чинним законодавством (відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, на копії довіреності відсутня).

Отже, заявником не дотримано вимоги, встановлені ст. 150 ГПК України, в частині подання документа, що підтверджує повноваження представника; подання засвідченої в порядку, встановленому чинним законодавством, копії договору, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; подання засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством, копій інших документів, що підтверджують обставини якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу

При цьому суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАКО ТЕХ" заборгованості в розмірі 2506,08 грн. на підставі договору № 31СВМ від 01.02.2013 про спільне використання технологічних мереж.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.06.2018 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега