Рішення

від 07.06.2018 по справі 910/3374/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018Справа № 910/3374/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Чаплигіної А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА"

про стягнення 35 172, 73 грн.

Представники:

від позивача: Кирищук В.П.;

від відповідача: Козак О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА" (далі -відповідач) про стягнення 35 172, 73 грн. за самовільно спожиту електроенергію.

Позовні вимоги обґрунтовані самовільним споживанням відповідачем електричної енергії, про що позивачем було складено акт про порушення ПКЕЕ № 048340 від 10.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.04.2018.

20.04.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла спільна заява про заміну сторони її правонаступником, в якій позивач та заявник просять суд замінити позивача Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ .

25.04.2018 через відділ автоматизованого документообігу суд представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд оголосити перерву у судовому засіданні з метою надання відповідачу часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 26.04.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 17.05.2018.

10.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшло клопотання про долучення копії документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі № 910/3374/18 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі .

У судовому засіданні представник відповідача надав клопотання, в яких просить суд зобов'язати позивача організувати явку у судове засідання посадових осіб, якими було складено акт про порушення № 048340 від 10.05.2017 року, а також клопотання про витребування доказів.

Розглянувши подане відповідачем клопотання виклик свідків, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Проте, враховуючи, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відповідні заяви свідків з підтвердження про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, суд не вбачає підстав для виклику у судове засідання посадових осіб, якими було складено акт про порушення № 048340 від 10.05.2017 року, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.

Крім того, розглянувши подане відповідачем клопотання про витребування доказів, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Однак, враховуючи, що відповідне клопотання подане з пропуском встановленого строку, при цьому відповідач не зазначив, які обставини можуть підтвердити наведені у клопотанні докази, тому суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 17.05.2018 оголошено перерву до 24.05.2018.

21.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача зазначає, що представник відповідача (продавець) від підпису акту порушень ПКЕЕ № 048340 відмовився, про що зроблено відмітку в акті про усунення порушення. При цьому зазначив, що у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Крім цього, через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" 22.05.2018 та 23.05.2018 надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.05.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 07.06.2018.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що представниками позивача порушено порядок вручення акту про порушення від 10.05.2017 № 048340 та взагалі проведення контрольного заходу, оскільки в місці проведення перевірки не був присутнім представник споживача, безпосередньо посадова особа товариства. Крім того, відповідач зазначає, що не отримував рішення комісії.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2016 представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" складено акт про порушення № 048205, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА" при користуванні електричною енергією на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Липківського (Урицького), 39 порушило ст.ст. 26, 27 Закону України Про електроенергетику та п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі електропередавальної організації з метою безоблікового споживання електроенергії.

Крім того, 10.05.2017 представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" складено акт про порушення № 048340, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА" при користуванні електричною енергією на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Липківського (Урицького), 39 порушило ст.ст. 26, 27 Закону України Про електроенергетику та п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі електропередавальної організації з метою безоблікового споживання електроенергії.

У зв'язку з самовільним підключенням до мережі представниками ПАТ Київенерго у присутності споживача складено акт про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) № 048340 від 10.05.2017.

На підставі акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 27.06.2017 було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення №048340 від 10.05.2017 року.

При цьому, листом від 11.05.2017 № 030/34-1241 позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА", що відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією 27.06.2017 о 9-00 год. за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 31, каб. № 505 буде проводитись засідання комісії з розгляду актів порушень, на якому буде розглянуто повторно акт про порушення Правил користування електричною енергією від 10.05.2017 № 048340, що підтверджується списком № 96 згрупованих поштових відправлень та копією фіскального чеку № 9157 від 12.05.2017.

Так, за результатами розгляду акту про порушення №048340 від 10.05.2017, комісією Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1146 від 27.06.2017, яким вирішено провести нарахування згідно п. 2.6 за формулою № 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 9, 90 кВт.

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень,

Коефіцієнт використання - 1.

Період нарахування з 16.12.2016 по 10.05.2017 (з попереднього акту порушень).

Всього підлягає до сплати за недораховану електроенергію 35 172, 97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом від 03.07.2017 № 030/34-1773 позивачем було надіслано відповідачу пакет документів складених за результатами розгляду комісією акту про порушення Правил користування електричною енергією від 10.05.2017 № 048340, зокрема копію протоколу комісії ПАТ "Київенерго" від 27.06.2017 № 1146 та рахунок для оплати недорахованої електричної енергії, який отриманий відповідачем 22.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що споживання електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Липківського (Урицького), 39, відбулося без дозволу позивача, зокрема рішення комісії оформлене протоколом № 1146 від 27.06.2017 відповідачем у судовому порядку не оскаржувалось, а тому підлягають стягненню з відповідача 35 172, 73 грн. вартості електроенергії спожитої без обліку (договору).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (надалі - ПКЕЕ), ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

У пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

За таких обставин дія Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, поширюється на відповідача,

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року у справі №3-38гс11.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як зазначено судом вище, 10.05.2017 представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" складено акт про порушення № 048340, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА" при користуванні електричною енергією на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Липківського (Урицького), 39 порушило ст.ст. 26, 27 Закону України Про електроенергетику та п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі електропередавальної організації з метою без облікового споживання електроенергії.

Відповідно до п. 1.3. ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з положеннями пункту 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

У відповідності до п. 7.6. ПКЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору; забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

При цьому, пунктом 6.41. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

В ході дослідження наданого позивачем акту порушень № 048340 від 10.05.2017 судом встановлено, що останній складений у присутності працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА", проте акт у графі З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особи містить запис, що продавець від підпису відмовився .Також в акті визначено дату засідання комісії з розгляду акту порушень - 27.06.2017.

27.06.2017 у відповідності до вищевказаних вимог ПКЕЕ, відбулось засідання комісії (за присутності відповідача), що супроводжувались веденням протоколу № 1146.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Комісія з розгляду актів порушень (протокол № 1146 від 27.06.2017) вирішила провести нарахування згідно п. 2.6 за формулою № 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікової внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 9, 90 кВт.

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень,

Коефіцієнт використання - 1.

Період нарахування з 16.12.2016 по 10.05.2017 (з попереднього акту порушень).

За розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом № 048340 від 10.05.2017 відповідачу було нараховано 35 172, 97 грн.

Так, супровідним листом від 03.07.2017 № 030/34-1773 позивачем було надіслано відповідачу пакет документів складених за результатами розгляду комісією акту про порушення Правил користування електричною енергією від 10.05.2017 № 048340, зокрема копію протоколу комісії ПАТ "Київенерго" від 27.06.2017 № 1146 та рахунок для оплати недорахованої електричної енергії, який отриманий відповідачем 22.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи наведе вище, суд відхиляє твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки Правилами користування електричною енергією передбачено, що акт порушень підписується представником споживача, а не безпосередньо посадовою особою товариства.

При цьому, як зазначено судом вище, листом від 11.05.2017 № 030/34-1241 відповідач повідомлявся, що 27.06.2017 о 9-00 год. за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 31, каб. № 505 буде проводитись засідання комісії з розгляду актів порушень, на якому буде розглянуто повторно акт про порушення Правил користування електричною енергією від 10.05.2017 № 048340, зокрема рішення комісії, оформлене протоколом від 27.06.2017 № 1146 було отримано відповідачем 22.07.2017.

Крім того, відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку рішення комісії оформленого протоколом № 1146 від 27.06.2017.

При цьому, відповідно до абзацу 4 п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень , про що зазначається в акті про порушення.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч. 1 ст. 217 ГК України).

Згідно частини 5 ст. 277 ГК України, відповідальність за порушення Правил користування енергією встановлюється законом.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

У відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, позивач згідно з вимогами Правил та відповідно до приписів Методики виставив відповідачу до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію, які в обумовлені строки так і не були оплачені.

Відповідно до частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів за самовільно спожиту електричну енергію у передбачені строки згідно з виставленим рахунком № 94000318/6/ акт048340 від 27.06.2017 на суму 35 172, 97 грн.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив перерахування грошових коштів за самовільно спожиту електричну енергію в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене вище, суд визнає обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, доведеними, у зв'язку з чим позов Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА" 35 172, 73 грн. боргу за споживання електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме, самовільного підключення до електричних мереж електропередавальної організації, підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСТ АЛЬФА" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 13/10, квартира 207, ідентифікаційний код - 34342777) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код - 41946011) 35 172 (тридцять п'ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 73 коп. - заборгованості та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 11.06.2018.

Суддя Щербаков С.О.