Рішення

від 05.06.2018 по справі 826/519/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 05 червня 2018 року                                             справа №826/519/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомІнституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України (далі по тексту – позивач, ІСЕМВ НАН України) доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – ДПІ у Шевченківському районі) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 липня 2016 року №0043441201 В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за повторне неподання податкових декларацій, з огляду на те, що період вчинення порушення охоплюється періодом до застосування первинного штрафу, а відтак не вважається повторним. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/519/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач подав письмове заперечення проти позову, у якому підтримав висновки акта перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення. В судовому засіданні 15 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 29 липня 2016 року №0043441201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України до ІСЕМВ НАН України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10  200,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта ДПІ у Шевченківському районі від 27 липня 2016 року №271/26-59-12-01-28 про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - акт перевірки). В акті перевірки зазначено про порушення платником пункту 120.1 статті 120  Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість. За визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б)  надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Аналогічна норма закріплена в Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13  листопада 2013 року №678. Згідно з підпунктом 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 та 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою. Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4  статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пунктом 203.1 статті203 Податкового Кодексу України встановлено, що податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1  020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. З викладеного вбачається, що накладення штрафу в розмірі 1  020 гривень застосовується до платника який вчинив те саме порушення, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення. При цьому повторними вважаються ті самі дії, вчинені повторно протягом 365 днів з дати винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення. Суд встановив, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі від 19 квітня 2016 року №0016511105, прийнятого на підставі акта перевірки від 30  березня 2016 року №110/26-59-11-05-41, до ІСЕМВ НАН України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. за неподання (несвоєчасне) подання податкової декларації за квітень 2013 року на підставі 120.1 статті 120 Податкового кодексу України. Як вбачається із акта перевірки від 27 липня 2016 року №271/26-59-12-01-28, позивач допустив порушення, а саме не подав податкові декларації з податку на додану вартість за періоди липень-грудень 2013 року та січень-квітень 2014 року, тобто протягом 2013-2014  років, а, відтак, до застосування штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням 19 квітня 2016 року. Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за повторне неподання звітності суперечить приписам пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України та є протиправним, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 29  липня 2016 року №0043441201. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)  розсудливо; 7)  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною другою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ІСЕМВ НАН України підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5; ідентифікаційний код 05447438) задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (04107, м. Київ, вул.  Багговутівська, 26, ідентифікаційний код 39561761) від 29 липня 2016  року №0043441201. 3.  Стягнути на користь Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко