Ухвала

від 14.06.2018 по справі 917/699/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.06.2018 Справа № 917/699/18

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву Малого приватного підприємства "Релаксація" про забезпечення позову по справі №917/699/18

за позовною заявою Малого приватного підприємства "Релаксація", тупик Перший Піщаний тупик, 4а, м. Кременчук, Полтавська область,39631

до відповідача Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60", вул. Першотравнева, 61, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 162272,18 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

13.06.2018 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Малого приватного підприємства "Релаксація" до відповідача Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60"про стягнення 162272,18 грн. заборгованості. Разом з позовною заявою Мале приватне підприємство "Релаксація" надало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" розташовані в установах банку в сумі 162272,18 грн.

Дана заява вмотивована тим, що відповідач ухиляється від добровільного виконання свого обов'язку щодо сплати заборгованості за договорами і є висока ймовірність, що відповідач в майбутньому буде ухилятися від виконання рішення суду.

При розгляді заяви Малого приватного підприємства "Релаксація" про забезпечення позову суд керувався наступним.

Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, заявником до заяви не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява Малого приватного підприємства "Релаксація" ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання рішення суду з боку відповідача.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, заявником до заяви не надано жодних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, як цього вимагає ст. 139 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136,140,234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Малого приватного підприємства "Релаксація" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала підписана 14.06.2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Тимощенко