Рішення

від 07.06.2018 по справі 922/915/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р.Справа № 922/915/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Тацій О.В.

при секретарі судового засідання Романченко Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) до Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 01562680) про стягнення 154918,98 грн. за участю :

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 27.02.2018 № Др-14-0218.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» , звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 154918,98 грн., з яких 146197,21 грн. - сума основного боргу, 6793,17 грн. - пені, 612,83 грн. - 3% річних, 1315,77 грн. - інфляційні витрати. Судовий збір у розмірі 2323,78 грн. просить покласти на відповідача.

Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 41GBKhz657-17 від 27.02.2017, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 154918,98 грн., з яких 146197,21 грн. - сума основного боргу, 6793,17 грн. - пені, 612,83 грн. - 3% річних, 1315,77 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2018 за вказаним позовом відкрито провадження; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.05.2018; у разі наявності у відповідача заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень в строк до 08.05.2018; попереджено відповідача, що у разі не подання ним в строк до 08.05.2018 обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин; відповідачеві, згідно до статті 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов; позивачеві, згідно до статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; запропоновано позивачеві надати до суду належним чином завірену копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» .

10 травня 2018 до суду позивачем надано належним чином завірену копію статуту та довіреності представника (вх. № 12672).

У зв'язку із хворобою судді було здійснено повідомлення про перенесення судового засідання на 23.05.2018.

У судовому засіданні 23 травня 2018 року представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду Харківської області від 23.05.2018 повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 07.06.2018.

23 травня 2018 року відповідачем до суду була надана заява про розгляд справи без участі представника відповідача та визнання позовних вимог у повному обсязі (вх. № 15051).

У судовому засіданні 07.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» та Державним професійно-технічним навчальним закладом "Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова" 27.02.2017 укладено договір № 41GBKhz657-17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до листа № 64 від 29.01.2018 позивача було повідомлено про реорганізацію професійно-технічних навчальних закладів Харківської області, зміну типу і назви Державного професійно-технічного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова".

Додатковою угодою № 20 від 06.02.2018 до Договору було внесено зміни відносно переходу прав та обов'язків Державного професійно-технічного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова" до Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну".

Відповідно до п. 2.2. Договору постачання газу здійснюється за умови: наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу (пп. 2.2.1. Договору), відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів (пп. 2.2.2. Договору), відсутності простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед іншими постачальником газу (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою такого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків (пп. 2.2.3. Договору).

Ціна газу становить 7796,93 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1559,39 грн., всього з ПДВ 9356,32 грн. (п. 3.2. Договору). Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. Договору). Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4. Договору). Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.2.1 додаткової угоди № 2 до Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником або 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передуємісяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. Договору). У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 4.5. Договору). Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу (п. 4.7. Договору).

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 11.1. цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представника сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2. Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається (п. 11.3. Договору).

Матеріали справи свідчать укладення між сторонами наступних додаткових угод до Договору: № 1 від 27.02.2018, № 2 від 27.02.2018, № 3 від 28.02.2018, № 4 від 14.03.2017, № 5 від 21.04.2017, № 6 від 21.04.2017, № 7 від 25.04.2017, № 8 від 08.06.2017, № 9 від 09.10.2017, № 10 від 09.10.2017, № 11 від 10.11.2017, № 12 від 10.11.2017, № 13 від 04.12.2017, № 14 від 04.12.2017, № 15 від 21.12.2017, № 16 від 18.12.2017, № 17 від 12.01.2018, № 18 від 12.01.2018, № 19 від 19.01.2018, № 20 від 06.02.2018.

Додатковою угодою № 19 від 19.01.2018 до Договору були визначені договірні обсяги постачання природного газу та термін дії Договору було продовжено до 31.01.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ним відповідно до умов Договору було надано відповідачу послуги з постачання природного газу за січень 2018 року в кількості 12,617 тис. м. куб. на загальну суму 146197,21 грн., що підтверджується актом № ХО300003550 приймання-передачі природного газу від 31.01.2018, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивач стверджує, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати за отриманий природний газ за Договором, у зв'язку з чим станом на день звернення з позовом до суду існує заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 146197,21 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

З огляду на вищевикладене, сума основного боргу у розмірі 146197,21 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та визнано його арифметично вірним. Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6793,17 грн. - пені, 612,83 грн. - 3% річних, 1315,77 грн. - інфляційні витрати.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну" в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну» (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 01562680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) суму основного боргу у розмірі 146 197,21 грн., пеню у розмірі 6 793,17 грн., 3% річних у розмірі 612,83 грн., інфляційні витрати у розмірі 1315,77 грн. та 2323,78 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_2