Постанова

від 05.06.2018 по справі 916/2980/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2980/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, якою скасовано

ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 про повернення без розгляду

позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. ("ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Б.В.")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд" і Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС Груп"

про визнання недійсним договору поставки у справі № 916/2980/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗТ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС Груп",

про стягнення 105 599 894, 40 грн,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017, зокрема, порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд" (далі - ТОВ "Ривер Трейд") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗТ" (далі - ТОВ "ІЗТ") про стягнення збитків у сумі 105 599 894,40 грн. Цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС Груп" (далі - ТОВ "КВС Груп") і призначено розгляд справи на 15.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2018 вирішено справу № 916/2980/17 розглядати за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 14.02.2018.

15.01.2018 Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп", в якій просила визнати недійсним договір поставки від 03.07.2015, укладений між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп".

Позовну заяву із посиланням на положення статей 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що у липні 2015 року між Компанією GLENCORE AGRICULTURE B.V. (покупець) і Компанією Аlasar Corp.LP (продавець) було укладено декілька договорів поставки (контракти від 07.07.2015, 09.07.2015, 10.07.2015, 14.07.2015, 17.07.2015 та 20.07.2015), за умовами яких Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. придбала український ріпак вищого та/або 1-го класу та/або 2-го класу, придатного для виробництва олії, врожаю 2015 року. При цьому за умовами контрактів сторони передбачили, що поставка здійснюватиметься за участю ТОВ "Ривер Трейд" як експортера, базисом поставки визначено ТОВ "ІЗТ". На виконання договорів поставки у період із 07.07.2015 по 21.07.2015 ТОВ "Ривер Трейд" отримало від ТОВ "КВС Груп" товар та окремими партіями поставило його Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. до ТОВ "ІЗТ" від імені Компанії Аlasar Corp.LP за договорами поставки у кількості, визначеній шляхом зважування на вагах ТОВ "ІЗТ" , що становила 8 041 800 кг.

Так, Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. вважає, що укладення ТОВ "Ривер Трейд" із ТОВ "КВС Груп" договору поставки від 03.07.2015 не було спрямовано на перехід до ТОВ "Ривер Трейд" права власності на товар, оскільки при поставці товару до ТОВ "ІЗТ" ТОВ "Ривер Трейд" діяло від імені та в інтересах Компанії Аlasar Corp.LP, на виконання зобов'язань Компанії Аlasar Corp.LP за договорами поставки, укладеними у липні 2015 року із Компанією GLENCORE AGRICULTURE B.V. Під час укладання договору поставки від 03.07.2015 ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп" мали намір незаконного збагачення осіб, які діють від імені ТОВ "Ривер Трейд", ТОВ "КВС Груп" і Компанії Аlasar Corp.LP шляхом стягнення з ТОВ "ІЗТ" вартості товару, який вже було оплачено Компанією GLENCORE AGRICULTURE B.V. на користь Компанії Аlasar Corp.LP за договорами поставки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. повернуто заявникові без розгляду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. не стосуються того самого предмета спору, що і вимоги позивача за первісним позовом, а стосуються оспорювання одного із правочинів, за яким переходило право власності на товар.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументуючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність спору щодо права на ріпак врожаю 2015 року вагою 8 041 800 кг, оскільки ТОВ "Ривер Трейд" стверджує у своїй позовній заяві про належність йому зазначеного ріпаку, на той час як Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. у своїй позовній заяві наполягає, що ріпак вагою 8 041 800 кг належить саме їй. Отже, суд дійшов висновку, що спільний розгляд позову Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. і позову ТОВ "Ривер Трейд" є доцільним, оскільки обидва позови ґрунтуються на правовідносинах, пов'язаних із поставкою 8 041 800 кг ріпаку врожаю 2015 року.

Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, ТОВ "Ривер Трейд" у касаційній скарзі просить її скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції, акцентуючи, що ТОВ "Ривер Трейд" звернулося до суду у зв'язку із невиконанням ТОВ "ІЗТ" зобов'язань за договором від 06.07.2015 № DR-7/15 про надання послуг із приймання, сушіння, очищення і зберігання зернових, олійних, зернобобових і технічних культур, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "ІЗТ", на підставі статей 942, 950, 951, 953, 955, 957 Цивільного кодексу України. Водночас предметом спору Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. вважає визнання недійсним договору поставки від 03.07.2015, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп", із підстав, передбачених статтями 203, 215, 234 Цивільного кодексу України. Отже, вимоги Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. не є самостійними вимогами щодо предмета спору за первісним позовом, оскільки вони не тотожні вимогами щодо предмета спору і стосуються не договору від 06.07.2015 № DR-7/15, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "ІЗТ", невиконання якого є предметом спору за первісним позовом, а іншого договору - від 03.07.2015, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп".

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі постанову, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання зустрічного позову та встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Так, як убачається із матеріалів справи та установлено судами, ТОВ "Ривер Трейд" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ІЗТ" на підставі положень статей 942, 950, 951, 953, 955, 957 Цивільного кодексу України збитків, завданих неналежним виконанням ТОВ "ІЗТ" умов договору від 06.07.2015 № DR-7/15 про надання послуг із приймання, сушіння, очищення і зберігання зернових, олійних, зернобобових і технічних культур, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "ІЗТ".

Компанія GLENCORE AGRICULTURE B.V. у поданому позові просила визнати недійсним договір поставки від 03.07.2015, укладений між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп", з підстав, передбачених статтями 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Статтею 15 цього Кодексу передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що у цьому випадку вимоги Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V. про визнання недійсним договору поставки від 03.07.2015, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" і ТОВ "КВС Груп" із підстав, передбачених статтями 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, не є тотожними вимогам щодо предмета спору за позовом ТОВ "Ривер Трейд" про стягнення з ТОВ "ІЗТ" збитків у зв'язку із невиконанням договору від 06.07.2015 № DR-7/15 про надання послуг із приймання, сушіння, очищення і зберігання зернових, олійних, зернобобових і технічних культур. Отже, Компанією GLENCORE AGRICULTURE B.V. не доведено, що обидва позови взаємопов'язані та спільний їх розгляд є доцільним. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 про повернення без розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії GLENCORE AGRICULTURE B.V.

За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, частиною 4 статті 308, частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 916/2980/17 скасувати, ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак