Постанова

від 12.06.2018 по справі 826/20787/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 червня 2018 року

справа №826/20787/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4424/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у складі судді Клочкової Н.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у складі колегії суддів Саприкіної І.В., Кучми А.Ю., Федотова І.В. у справі № 826/20787/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ватсон-Телеком до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ватсон-Телеком (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2013 року №1226552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 538 949 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 438 107 грн та від 16 жовтня 2013 року № 69026552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1848669 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 212596 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

25 лютого 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м Києва, залишеною без змін 23 квітня 2014 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов Товариства задоволено повністю, визнані протиправними і скасовані повністю податкові повідомлення-рішення податкового органу від 20 червня 2013 року №1226552208 та від 16 жовтня 2013 року № 69026552208.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили доведеність зв'язку понесених Товариством витрат із його господарською діяльністю, як платника податку, встановили правомірність формування витрат та податкового кредиту, внаслідок чого дійшли висновку про безпідставність збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

13 травня 2014 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, податковий орган просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству в задоволені позовних вимог. Касаційна скарга відтворює акт перевірки податкового органу з викладенням його досліджень та цитуванням норм покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

15 травня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху (суддя Нечитайло О.М.).

10 червня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрите касаційне провадження та справа №826/20787/13-а витребувана з Окружного адміністративного суду м. Києва.

01 липня 2014 року від Товариства на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу, якими позивач просить касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

30 жовтня 2014 року справа №826/20787/13-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 жовтня ухвалою Вищого адміністративного суду України справа №826/20787/13-а прийнята до провадження іншим суддею внаслідок звільнення попереднього судді у відставку.

15 січня 2018 року справа №826/20787/13-а передана до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у травні 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Ватсон-Телеком з питань дотримання вимог податкового законодавства з Товариством з обмеженою відповідальністю Верона ЛТД за період з 01 вересня 2010 року по 01 вересня 2011 року, за результатами якого складений акт від 27 травня 2013 року №508/22.8/31304435 (далі - акт перевірки).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 20 червня 2013 року №1226552208 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 538 949 грн за порушення положень підпункту 7.4.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 185 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 438107 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2013 року № 69026552208 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 848 669 грн за порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 212596 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, як належний доказ, використали та оцінили висновки акту позапланової перевірки Товариства, проведеної в межах кримінального провадження відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що обумовило безпідставність збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки, а саме вказано що вона здійснюється на виконання постанови від 05 березня 2013 року слідчого СВ Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської Державної податкової служби, в межах кримінальної справи.

Суд зазначає, що на час ухвалення постанови слідчим про проведення перевірки Товариства, здійснення перевірки та прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у цій справі.

Податковим органом порушені підстави та спосіб реалізації владних управлінських функцій. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 826/20787/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер