Постанова

від 11.06.2018 по справі 916/2603/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2603/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши в письмову провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінлайн Трансшипмент" про вилучення контейнерів та стягнення орендної плати у сумі 190 762 , 00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінлайн Трансшипмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" про стягнення 109 153, 29 грн,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" (далі - ТОВ "Зелений шлях") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінлайн Трансшипмент" (далі - ТОВ "Грінлайн Трансшипмент") про вилучення контейнерів та стягнення боргу у сумі 190 762,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" не виконує належним чином свої зобов'язання за договором оренди майна, у зв'язку з чим утворилась заборгованість та настали умови для повернення майна, переданого в оренду.

ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" в свою чергу звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Зелений шлях" про стягнення 109 153,29 грн, у тому числі збитків у сумі 48 851,29 грн та сплаченої орендної плати за контейнери неналежної якості у розмірі 60 302,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що виходом з ладу холодильного контейнера та невчасним прибуттям представника контрагента для розвантаження зіпсованої продукції, ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" було завдано збитки на суму 48 851,29 грн. Також позивач за зустрічним позовом вважає, що сума орендної плати, сплаченої за користування контейнерами має бути повернута у зв'язку із особливими властивостями та недоліками контейнера, про наявність яких не було попереджено при укладанні договору та передачі майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 (суддя Демешин О.А.) позов задоволено повністю, вилучено ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" та передано ТОВ "Зелений шлях" 40 футові рефрижераторні контейнер: GWLU 5033770, GWLU 5011298, стягнуто з ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" на користь ТОВ "Зелений шлях" борг у сумі 190 762,00 грн., у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що первісні позовні вимоги узгоджуються з умовами укладеного договору, тому є правомірними, а зустрічні позовні вимоги є недоведеними, оскільки не надано доказів на підтвердження всіх складових цивільного правопорушення, необхідних для стягнення збитків.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у складі: Діброви Г.І., Разюк Г.П., Аленіна О.Ю. рішення суду першої інстанції скасовано частково, стягнуто з ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" на користь ТОВ "Зелений шлях" 65 936,00грн боргу, відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 124 826,00грн, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що правомірним є стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом орендної плати за період користування орендованим майном до передачі його за актами приймання-передачі, виходячи з норм чинного законодавства та умов укладеного сторонами без заперечень та зауважень договору, яким обумовлена така підстава виникнення та закінчення орендних правовідносин майна, як акт приймання-передачі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Зелений шлях" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, статей 627, 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" у відзиві заперечує проти задоволення касаційної скарги та вважає постанову апеляційної інстанції законною і обґрунтованою.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами при розгляді справи встановлено, що ТОВ "Зелений шлях" (орендодавець) та ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" укладено договір оренди майна від 10.04.2017 АИ № 10/042017, за умовами якого орендар отримав в оренду від орендодавця два 40 футових рефрижераторних контейнера: GWLU 5033770, GWLU 5011298, вартістю 250 000,00 грн кожен.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди початковий строк оренди встановлюється з 20 квітня 2017 року по 20 квітня 2018 року включно. За бажанням орендаря строк оренди може бути подовжений. Орендар заявляє про своє бажання подовження строку оренди за 10 днів до закінчення початкового строку оренди. Строк дії договору (пункт 7.1) обмежений строком оренди.

За умовами пункту 2.1 договору орендна плата встановлена 317 грн. 00 коп. в добу за один контейнер.

У пункті 2.2 договору визначено, що у випадку використання майна менше строку, зазначеного у пункті 5.1 договору, нарахування ставки оренди здійснюється, виходячи з повного строку оренди.

Орендар сплачує вартість орендної плати до 5-го числа за поточний місяць оренди, а перший платіж протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. (пункт 3.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.3.7 договору оренди орендар повинен повернути орендодавцю отримані в оренду контейнера у 10 денний термін.

Відповідно до пункту 8.1. договору у випадку затримки орендатором орендної плати більш ніж на 30 календарних днів строк дії договору припиняється на третій календарний день після спливу вказаних 30 календарних днів.

За актами приймання-передачі від 28.04.2017 та від 07.07.2017 зазначені контейнери передані відповідачу.

06.10.2017 ТОВ "Зелений шлях" звернулося до ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" з претензією щодо сплати боргу з оренди та повернення контейнерів. У претензії зазначено, що орендна плата не сплачується понад 60 днів.

Залишення ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" претензії без задоволення стало підставою для звернення ТОВ "Зелений шлях" до суду з первісним позовом.

Колегія суддів зазначає, що згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 762 ЦК України ).

Положеннями частини 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частину 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми орендної плати з урахуванням пункту 2.2 договору де визначено, що у випадку використання майна менше строку, зазначеного у пункті 5.1 договору, нарахування ставки оренди здійснюється, виходячи з повного строку оренди.

Позиція суду апеляційної інстанції щодо неможливості стягнення орендної плати після підписання актів приймання-передачі майна та припинення договору є помилковою, оскільки за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. Стаття 653 ЦК України визначає припинення зобов'язань сторін за договором, але вже після розірвання такого договору. Тобто, розірвання договору не має наслідком припинення зобов'язань сторін, які виникли під час дії договору та які не виконані сторонами (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі № 902/125/17).

Як встановлено судом першої інстанції, сторони, при укладені договору, керуючись принципом свободи договору (стаття 627 Цивільного кодексу України) погодили нарахування орендної плати у випадку використання майна строком менш ніж строк оренди (пункт 2.2 Договору).

Таким чином, у даному випадку, зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати у розмірі 231 410,00грн виникло до розірвання договору та, відповідно, не припинилось з моменту його розірвання.

Судами встановлено, що ТОВ "Зелений шлях" виставило ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" рахунки на загальну суму 98 976, 00 грн.

Судом першої інстанції зазначено про сплату відповідачем орендних платежів на суму 40 648,00грн, разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено сплату відповідачем орендних платежів на суму 60 302, 00 грн.

З огляду на сплату відповідачем орендної плати у сумі 60 302, 00 грн, з нього підлягає стягненню сума 171 108,00грн (231 410,00грн - 60 302, 00 грн).

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині вилучення контейнерів з урахуванням положень статті 785 ЦК України.

В касаційному порядку постанова апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржена.

З огляду на викладене, рішення та постанова попередніх судових інстанцій щодо первісного позову в частині стягнення 190 762,00грн підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

Відповідно до приписів частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 у справі № 916/2603/17 скасувати в частині первісного позову про стягнення 190 762,00грн. Прийняти в цій частині нове рішення.

Позов в частині стягнення 190 762,00грн задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" на користь ТОВ "Зелений шлях" 171 108,00грн.

3. Стягнути з ТОВ "Грінлайн Трансшипмент" на користь ТОВ "Зелений шлях" 1 005,27грн витрат зі сплати судового збору за подання позову, 1 899,81грн за подання апеляційної скарги, 5 133, 24 грн за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір