Ухвала

від 14.06.2018 по справі 826/9223/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2018 року м. Київ № 826/9223/18

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши заяву і додані до неї матеріали

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хомер Україна"

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хомер Україна", в якій просить суд прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ Хомер Україна (код ЄДРПОУ 41630472), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Пунктом 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини другої цієї ж статті, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Як вбачається із змісту заяви, у вступній частині заявником не зазначено код ЄДРПОУ Головного управління ДФС у м. Києві, що свідчить про недотримання заявником пункту другого частини другої статті 283 КАС України.

Також, до заяви додано докази направлення заяви з додатками відповідачу, а саме фіскальний чек, в якому зазначено лише назву отримувача поштового повідомлення, проте не вбачається підтвердження направлення (опис вкладення) саме на адресу ТОВ Хомер Україна , з огляду на що, такий доказ направлення заяви з додатками відповідачу судом належним не визнається.

Зокрема, пунктом 6 частини другої статті 283 КАС України передбачено, що заяву повинно бути підписано уповноваженою особою суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою, проте, у заяві, що досліджується, така печатка відсутня, що також підтверджує невідповідність заяви нормам КАС України, якими передбачено особливий порядок її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 2 статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 6 статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Із змісту заяви вбачається, що вона подана представником Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_1

Частиною 3 статті 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До матеріалів поданої позовної заяви додано копію довіреності №100/26-15-10-06, видану заступником начальника Головного управління ДФС у м. Києві Варгічем Володимиром Степановичем на представництво ОСОБА_1 інтересів відповідача без права передоручення із строком дії на один рік.

Однак, з доданої копії довіреності в частині неможливо встановити дату її видачі, оскільки не зазначено рік видачі такої довіреності. Крім того, в тексті довіреності також не зазначено "дати вчинення довіреності".

Отже, додана до позовної заяви копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1

Таким чином, судом не вбачається за можливе встановити чи має ОСОБА_1 повноваження звертатися з заявою до суду.

Водночас, судом встановлено, що довіреністю не передбачено право ОСОБА_1 завіряти документи, з огляду на що, суд дійшов висновку, що копії документів, долучених до заяви, засвідчені не у відповідності до вимог статті 94 КАС України, а саме, частиною четвертою встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, за правилами частини третьої статті 161 КАС України, які застосовуються і до заяв органу доходів і зборів, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, у відповідності до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У даному випадку це складає суму у розмірі 1762,00 гривень.

У даному випадку відсутні докази сплати судового збору.

Що стосується клопотання про відстрочення від сплати судового збору, cуд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України "Про судовий збір", які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення КАС України кореспондують положенням частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, відсутні підстави для задоволення заявленого відповідачем клопотання.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, № К/9901/5115/18.

Водночас, слід зазначити, що до заяви не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору заявником.

Втім, відсутність доказів сплати судового збору також вказує на невідповідність заяви встановленим вище вимогам.

Відповідно до частини третьої статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, заява органу доходів і зборів підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А) 15 червня 2018 року до 13 год. 00 хв. включно: 1) заяви, оформленої з урахуванням вимог КАС України, та належно засвідчених доказів; 2) доказу сплати судового збору відповідно до вищенаведеного та у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", а саме 1762, 00 грн., 3) надати підтвердження повноважень представника Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_1; 4) належне підтвердження надіслання заяви на адресу відповідача.

Згідно з інформацією викладеної на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (адреса: http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/) платiжнi реквізити для перерахування судового збору за розгляд справи Окружним адміністративним судом міста Києва такі: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст. ст. 94, 283, 161, 241-243, 248, ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Заяву Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків - 15 червня 2018 року до 13 год. 00 хв. включно.

4. Попередити заявника про те, що у випадку не усунення недоліків заяви, її буде повернуто на підставі частини третьої статті 283 КАС України.

5. Про постановлення даної ухвали негайно повідомити заявника.

Відповідно до положень ст. 253 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення звернення (подання) без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Л.О. Маруліна