Рішення

від 14.06.2018 по справі 576/812/18

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/812/18

Провадження № 2/576/343/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.18 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Білокопитівської сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 16 травня 2014 року померла його бабуся - ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 5,13 га, що розташована на території Білокопитівської сільської ради Глухівського району і належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 006070, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 37 від 11 лютого 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 14 березня 2002 року за № 128. У відповідності до заповіту, посвідченого секретарем Білокопитівської сільської ради Глухівського району 22 квітня 2008 року за реєстровим № 89, позивач є спадкоємцем даного майна і фактично прийняв спадщину, так як на момент смерті своєї бабусі проживав разом з нею. Однак, коли для отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся в нотаріальну контору, то йому було відмовлено в цьому у зв'язку із тим, що він не зміг надати правовстановлюючого документа на вищевказану земельну ділянку, який було втрачено. За вказаних обставин позивач просить в судовому порядку визнати за ним право власності на земельну ділянку, що належала його покійній бабусі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, а представив заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, а представив заяву в якій визнає позов повністю і просить справу розглядати за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є повністю обґрунтованим, підтверджується представленими документами, а тому підлягає повному задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що 16 травня 2014 року померла бабуся позивача - ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 5,13 га, що розташована на території Білокопитівської сільської ради Глухівського району і належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 006070, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 37 від 11 лютого 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 14 березня 2002 року за № 128. У відповідності до заповіту, посвідченого секретарем Білокопитівської сільської ради Глухівського району 22 квітня 2008 року за реєстровим № 89, позивач є спадкоємцем даного майна. Однак, коли для отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся в нотаріальну контору, то йому було відмовлено в цьому у зв'язку із тим, що він не зміг надати правовстановлюючого документа на вищевказану земельну ділянку, який було втрачено.

Дані факти підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2, копією заповіту ОСОБА_2, копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 006070, копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копією заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, витягом зі спадкового реєстру, копією оголошення про втрату Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 006070.

Також судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем вказаного майна і фактично прийняв спадщину, так як на момент смерті своєї бабусі проживав разом з нею, що підтверджується копією довідки Білокопитівської сільської ради Глухівського району.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати за позивачем право власності на земельну ділянку, що належала його покійній бабусі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216-1223, 1268-1270 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючим ІНФОРМАЦІЯ_2, п.і. 41446, реєстраційний номер облкової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку 5,13 га, розташовану на території Білокопитівської сільської ради Глухівського району, що належала ОСОБА_2, померлій 16 травня 2014 року, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 006070, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 37 від 11 лютого 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 14 березня 2002 року за № 128.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя