Постанова

від 04.06.2018 по справі 161/4273/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4273/17 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/668/18 Категорія: 24 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 29 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 07 грудня 2013 року було зареєстровано ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК за адресою: вул. Олеся Гончара, 3 А, м. Луцьк Волинської області. Діяльність об'єднання регулюється Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК .

Позивач зазначав, що відповідно до рішення загальних зборів ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК від 13 грудня 2013 року було затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території (вул. Олеся Гончара, будинок №3 А, м. Луцьк Волинської області) у розмірі 2,50 грн за 1 кв. м з квартир та нежитлових приміщень, утримання коштів вирішено проводити з 01 січня 2014 року. ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК є балансоутримувачем та здійснює утримання та обслуговування будинку №3 А по вул. Олеся Гончара в м. Луцьку Волинської області.

Вказував, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна, відповідачу ОСОБА_3 належать на праві приватної власності з 24 грудня 2012 року (частка власності 1/1) нежитлові підвальні приміщення №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9, загальною площею 399,6 кв. м, в будинку №3 А по вул. Олеся Гончара в м. Луцьку, тобто з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року ОСОБА_3 необхідно було сплачувати за утримання будинку та прибудинкової території в місяць 399,6 кв. м / 2,50 грн) по 999 грн. Станом на 01 березня 2017 року сума основного боргу становить 37 962 грн. Крім цього, ОСОБА_3 в період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2016 року проживав (володів, користувався) у квартирі №19 в будинку №3 А по вул. Олеся Гончара в м. Луцьку Волинської області, загальною площею 93,7 кв. м. За вказаний період ОСОБА_3 потрібно було сплачувати за утримання будинку та прибудинкової території в місяць (93,7 кв. м / 2,50 грн) по 234,25 грн. Станом на 01 березня 2017 року сума основного боргу становить 7 261,75 грн.

Позивач також зазначав, що ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК зверталось до Луцького міськрайонного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги з боржника ОСОБА_3, за результатами якої 01 грудня 2016 року Луцьким міськрайонним судом видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованісті з оплати вказаного виду комунальних послуг на загальну суму 45 641,76 грн. Даний судовий наказ ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01 грудня 2016 року скасовано.

Ураховуючи наведене, позивач ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК просив суд з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку №3 А по вул. Олеся Гончара в м. Луцьку Волинської області: 1) за обслуговування нежитлових підвальних приміщень №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9 (загальною площею 399,6 кв. м), з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, а всього - 39 468,84 грн, з яких: 28 796,96 грн - основний борг; 9 341,89 грн - інфляційні втрати та 1 329,99 грн 3% річних; 2) за обслуговування квартири №19 (загальною площею 93,7 кв. м), з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, 9 499,21 грн, з яких: 6 528,83 грн - основний борг; 2 602,21 грн - інфляційні втрати та 368,17 грн 3% річних; 3) понесені судові витрати: витрати на правову допомогу в розмірі 1 400 грн; сплачений судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 березня 2018 року позов ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку №3 А по вул. Олеся Гончара в м. Луцьку Волинської області: 1) за обслуговування нежитлових підвальних приміщень №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9 (загальною площею 399,6 кв. м), з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, а всього - 39 468,84 грн, з яких: 28 796,96 грн - основний борг; 9 341,89 грн - інфляційні втрати та 1 329,99 грн 3% річних; 2) за обслуговування квартири №19 (загальною площею 93,7 кв. м), з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, а всього 9 499,21 грн, з яких: 6 528,83 грн - основний борг; 2 602,21 грн - інфляційні втрати та 368,17 грн 3% річних.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК понесенні судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу в розмірі 1 400 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1 600 грн.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК , з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з таких мотивів.

Місцевим судом встановлено, що ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано 07 грудня 2013 року, що підтверджується випискою з вказаного реєстру (а.с.7).

ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК відповідно до п. 1.1. Статуту створено власниками житлових квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №3 А на вул. Олеся Гончара в м. Луцьку Волинської області відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , в число яких входить і відповідач (а.с.8-12).

Як встановлено судом, балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку №3 А по вул. Олеся Гончара в м. Луцьку Волинської області є позивач по справі ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК , що підтверджується актом прийому-передачі від 01 січня 2015 року (а.с.13). Згідно даного акту вказаний житловий будинок на баланс ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК був переданий з балансу ТзОВ Компанія ВТС .

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Місцевим судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 був власником майнових прав на квартиру №19 у будинку №3 А по вул. О.Гончара у м. Луцьку Волинської області в період з 01 січня 2014 року по 12 липня 2016 року (а.с.170-175) та є власником нежитлових підвальних приміщень №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9 загальною площею 399,6 кв. м у вказаному житловому будинку з 24 грудня 2012 року по даний час (частка власності 1/1), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.23).

Відповідно до ст. 15 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов'язаний:виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Як слідує із змісту ст. 16 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі, відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно з п. 11.3. розділу 11 Статуту ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК , затвердженого рішенням установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК 07 грудня 2013 року, відповідач як член об'єднання зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі за утримання будинку.

Як встановлено судом, голова правління ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК зверталась до ТзОВ Місцевий обчислювальний центр з листом №194 від 13 лютого 2014 року, в якому просила заключити договір на обслуговування та провести нарахування з послуг по утриманню будинку та прибудинкової території з 01 січня 2014 року для споживачів за адресою: вул. О. Гончара, 3 А, м. Луцьк Волинської області, по 2,50 грн за метр квадратний (а.с.14). В графі власники та площа зазначено, що квартира №19 за вищевказаною адресою площею 93,7 кв. м належить ОСОБА_3

З пояснень представника позивача, наданих в суді першої інстанції встановлено, що 13 грудня 2013 року на засіданні загальних зборів ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК , було затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,50 грн за метр квадратний з квартир та нежитлових приміщень, утримання коштів вирішено проводити з 01 січня 2014 року. Даний протокол, як вбачається з витягу з протоколу від 14 квітня 2016 року, попереднім головою ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК був втрачений і до правління не давався (а.с.15). Цим же протоколом ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК від 14 квітня 2016 року було підтверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,50 грн за метр квадратний з квартир та нежитлових приміщень з 01 січня 2014 року. Існування згаданого протоколу від 13 грудня 2013 року підтверджується вищевказаним листом до ТзОВ Місцевий обчислювальний центр №194 від 13 лютого 2014 року.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Згідно з ст. 20 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Як встановлено ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Місцевим судом з наданого позивачем розрахунку від 13 грудня 2017 року встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_3 за обслуговування нежитлових підвальних приміщень №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9 (загальною площею 399,6 кв. м), з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, в загальній сумі становить 39 468,84 грн, з яких: 28 796,96 грн - основний борг; 9 341,89 грн - інфляційні втрати та 1 329,99 грн 3% річних; заборгованість за обслуговування квартири №19 (загальною площею 93,7 кв. м), з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, в загальній сумі становить 9 499,21 грн, з яких: 6 528,83 грн - основний борг, 2 602,21 грн - інфляційні втрати та 368,17 грн 3% річних (а.с.112-115). Правильність нарахування вказаного розміру заборгованості відповідач під час апеляційного розгляду справи не спростував.

Отже, задовольняючи позов ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК , місцевий суд обґрунтовано виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 не оплачував житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача з урахуванням суми інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, оскільки навіть за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене місцевим судом рішення про задоволення позову ОССБ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК відповідає вимогам закону.

Суд в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження місцевого суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Твердження відповідача про недоведеність позовних вимог спростовуються наведеними вище доказами, на підставі яких встановлено, що він не проводив оплату наданих позивачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, у зв'язку з чим у нього починаючи з 01 січня 2014 року і по день пред'явлення позивачем даного позову виникла вищезазначена сума заборгованості.

Крім того, не приймаються до уваги покликання відповідача на те, що підстави для стягнення заборгованості відсутні, оскільки позивач не укладав з ним договір і об'єднання не затверджувало на загальних зборах тарифів по оплаті за утримання будинку, оскільки відсутність договору між сторонами не звільняє відповідача від обов'язку вносити оплату за надані послуги, а факт затвердження тарифів ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК підтверджується зазначеними вище доказами.

Відповідач у своїх доводах посилався також на те, що обслуговування належних йому нежитлових приміщень здійснює обслуговуючий кооператив Підземка з яким він уклав відповідний договір, на підтвердження чого надав акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (а.с.131-142), а також квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату коштів за надані послуги (а.с.143-154), з огляду на що у позивача не було передбачених законом підстав нараховувати заборгованість за утримання цих приміщень.

Однак такі доводи відповідача колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не узгоджуються з положенням згаданої ст. 20 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , а також ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду якою передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Отже, з огляду на вказані норми закону відповідач як співвласник нежитлових приміщень зобов'язаний брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку та вносити платежі на утримання нежитлових приміщень пропорційно до їх площі, що перебувають у його власності. А як встановлено місцевим судом, згаданим обслуговуючим кооперативом Підземка відповідачу надаються послуги щодо обслуговування в середині зазначених нежитлових приміщень (а.с.122), і на ОСББ МОНОЛІТ 1-ЛУЦЬК законом такий обов'язок не покладений, оскільки є обов'язком самих власників цих приміщень.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи, яким суд дав відповідну правову оцінку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 29 березня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: