Рішення

від 16.05.2018 по справі 600/785/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/785/17

Справа № 2/600/234/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року смт.Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Гриновець О.Б.

з участю: секретаря судового засідання Сташків О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Козлівська селищна рада Козівського району Тернопільської області про тлумачення заповіту ,-

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Козлівська селищна рада Козівського району Тернопільської області, згідно якого просить здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_3, 07.02.2000 року, посвідченого секретарем виконкому Таурівської сільської ради Козівського району та зареєстрованого в реєстрі за №8, встановивши дійсну волю спадкодавця заповісти ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,76 га., кадастровий номер 6123087400:01:001:0060, на території Таурівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №039902, виданого 09 вересня 2004 року на підставі розпорядження Козівської райдержадміністрації за №499 від 24.12.2003 року, замість Сертифікату серії ТР №0102141 виданого 28.08.1996 року Козівською районною державною адміністрацією.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 07.02.2000 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого заповів ОСОБА_4 належне йому за законом майно, а саме земельну частку (пай) згідно із сертифікатом серії ТР №0102141 від 28.08.2002 року. 09.09.2004 року взамін вказаного сертифіката останньому було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №039902. Зазначає, що відповідно до запису в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) ТР №0102141 від 28.08.1996 року. Окрім цього, зазначає, що згідно вказаного запису взамін Сертифіката на право на земельну частку (пай) на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 24.12.2003 року №499 йому було видано Державний акт серії ТР №039902. 04.08.2005 року ОСОБА_3 помер. Позивачка звернулась до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак їй було відмовлено в оформленні спадкових прав. Вважає, що за своїм змістом розпорядження спадкодавця було спрямоване на те, щоб заповісти їй земельну ділянку, на яку у спадкодавця на момент складання заповіту було право, підтверджене сертифікатом. Однак пізніше, коли спадкодавець отримав на підставі сертифікату Державний акт на земельну ділянку, він не вніс до заповіту відповідних змін. Просить здійснити тлумачення заповіту.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 18.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

В судове засідання позивач та її представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином . Однак подали на адресу суду клопотання, відповідно до яких просять розгляд справи проводити у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити такі (а.с.36-37).

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву про визнання позову відповідачем та розгляд цивільної справи за відсутності відповідача, яка засвідчена старостою с. Таурів - ОСОБА_5 (а.с.42).

Представник Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської областів судове засідання не з'явився, однак, подав відзив на позов, згідно якого не заперечує щодо позовних вимог та просить такі задовольнити, а справу слухати у відсутності їх представника (а.с. 31) .

Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 07.02.2000 року склав заповіт, який посвідчений секретарем Таурівської сільської ради Козівського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №8, відповідно до змісту якого заповів належне йому за законом майно, а саме земельну частку (пай) згідно із сертифікатом серії ТР №0102141 від 28.08.1996 року ОСОБА_4 (а.с.12).

06.04.2010 року ОСОБА_4 одружилася із ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-ИД №063852 та набула прізвище Радій (а.с.14).

04.08.2005 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії 1-ИД №008672 та в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №06 (а.с.13).

Як вбачається із копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №039902, ОСОБА_3, на підставі розпорядження Козівської райдержадміністрації від 24.12.2003 року №499, був власником земельної ділянки, площею 2,76 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Таурівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий номер 6123087400:01:001:0060. Вказане підтверджується також архівною копією Розпорядження голови Козівської РДА №499 від 24.12.2003 року (а.с. 15-16).

Відповідно до запису в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) ТР №0102141 від 28.08.1996 року.

Як видно із матеріалів справи, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 24.12.2003 року №499, згідно з вищевказаним записом взамін Сертифіката на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 було видано Державний акт серії ТР №039902 (а.с. 17-18).

04.08.2017 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_1 було роз'яснено про можливість вирішення зазначеного питання в судовому порядку, оскільки майно, що вказане спадкодавцем ОСОБА_3 у заповіті не підтверджується документом, який вказаний у цьому заповіті (а.с.20).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ст.ст. 1233 , 1234 ,1247, 1248 , 1253 ЦК України , заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; заповіт складається у письмовій формі, має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними у ст. ст. 1248 , 1253 ЦК України .

Відповідно до вимог ст.1256 ЦК України передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу .

Згідно із частин 1,2,3 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

У зв'язку з вище наведеним, враховуючи те, що спадкодавцем ОСОБА_3 у заповіті, який посвідчений секретарем виконкому Таурівської сільської ради Козівського району Тернопільської області 07 лютого 2000 року, зареєстрований в реєстрі за №8, заповідалась позивачу вказана земельна ділянка, однак як з'ясовано судом, згодом, коли він отримав на підставі сертифікату Державний акт на таку, ним не внеслись відповідні зміни до заповіту.

При цьому, суд дійшов до висновку, що так як відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору визнають позовні вимоги у повному обсязі, а позовні вимоги є обґрунтованими, то слід здійснити тлумачення заповіту, встановивши дійсну волю спадкодавця заповісти ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2, 76 га., кадастровий номер 6123087400:01:001:0060 на території Таурівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Козлівська селищна рада Козівського району Тернопільської області про тлумачення заповіту - задовольнити .

Здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_3, 07.02.2000 року, посвідченого секретарем виконкому Таурівської сільської ради Козівського району та зареєстрованого в реєстрі за №8, вказавши, що дійсною волею спадкодавця було заповісти ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,76 га., кадастровий номер 6123087400:01:001:0060, на території Таурівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №039902, виданого 09 вересня 2004 року на підставі розпорядження голови Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 24.12.2003 року за №499, замість Сертифікату серії ТР №0102141, виданого 28.08.1996 року Козівською районною державною адміністрацією.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1; місце знаходження та місце реєстрації: вул. Толока №30, с. Таурів, Козівський район, Тернопільська область; РНОКПП: НОМЕР_1; паспорт серія НЮ №220058.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; місце знаходження та місце реєстрації: вул. Толока №30, с. Таурів, Козівський район, Тернопільська область; РНОКПП: НОМЕР_2; паспорт серія НЮ №154294.

Третя особа - Козлівська селищна рада Козівського району Тернопільської області ,; місце знаходження: вул. Галицька, 15, смт. Козлів, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04396443.

Суддя О.Б.Гриновець