Рішення

від 07.06.2018 по справі 600/773/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/773/17

Справа № 2/600/228/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Сташків О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олесинської сільської ради Козівського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1722 га, кадастровий номер 6123086100:01:001:002, що розташована на території Олесинської сільської ради Козівського району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №005260 від 26.11.2004 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.05.2010 року помер її батько - ОСОБА_3. 24.04.2010 року останній склав заповіт, згідно якого заповів усе належне йому на день смерті майно ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_3 вона звернулася із заявою до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав, однак їй було роз'яснено, що, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, вирішити її питання можливо у судовому порядку. Зазначає, що оригінали правовстановлюючих документів було втрачено і у зв'язку з цим вона не взмозі оформити своїх спадкових прав, а тому просить задовольнити поданий позов.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 16.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

У судове засідання позивач та її представник не з'явилися. При цьому, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав.

Третя особа у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так як всі учасники справи не з'явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України , якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу .

Частиною 3 ст.200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази в справі та об'єктивно оцінивши їх, враховуючи те, що заява про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і у зв'язку з реєстрацією шлюбу вона змінила своє прізвище з Возьна на прізвище чоловіка Пасічник , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії 1-АГ №1331587 від 19.08.1967 року та про укладення шлюбу серії І-ИД №271323.

19.05.2010 року помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №100525, виданим 19.05.2010 року.

Згідно із заповітом ОСОБА_3, останній 24.04.2010 року заповів усе своє майно ОСОБА_1.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3, у відповідності до ст. 1218 ЦК України , серед іншого увійшло право власності на земельну ділянку площею 2,1722 га, кадастровий номер 6123086100:01:001:0002, що належала йому на підставі державного акту на право власності серії ЯА №005260 від 26.11.2004 року.

Як вбачається з довідки Оленської сільської ради Козівського району Тернопільської області №192 від 03.06.2016 року, ОСОБА_1 на момент смерті свого батька була зареєстрована та проживала разом із ним за адресою: Тернопільська область, Козівський район, с. Олесине, вул. Шевченка, 44. Крім неї за вказаною адресою зареєстровані також: ОСОБА_2 - син ОСОБА_3, ОСОБА_5 - зять ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - внучка ОСОБА_7.

Як вбачається із копії газети Вільне слово за 28.04.2017 року №18 (7438) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №005260 від 26.11.2004 року загублено.

Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 був власником вказаної вище земельної ділянки, оригінал державного акту на яку був втрачений і не може бути відновлений. При цьому, усе своє майно ОСОБА_3 заповів своїй доньці - ОСОБА_1.

Згідно інформації приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 26.04.2017 року №123/01-16 у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачу було відмовлено, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу.

Встановлено також, що протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України позивач не заявила про відмову від спадщини, але не може оформити за собою спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно ст.1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 ЦК України , передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З врахуванням вказаного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328 , 392 , 1216 , 1233 , 1268 ЦК України , ст.ст. 3 , 5 , 12 , 76 , 81 , 247 , 200 , 258-259 , 263-265 , 273 , 352-355 ЦПК України , -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 2,1722 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олесинської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий номер: 6123086100:01:001:0002.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: 47641, Тернопільська область, Козівський район, с. Олесине, вул. Шевченка, 44; РНОКПП: НОМЕР_1; дані паспорта: серія МС№091271.

Відповідач - Олесинська сільська рада Козівського району Тернопільської області, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, с. Олесине, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ: 04392675.

Суддя О.Б.Гриновець