Постанова

від 07.06.2018 по справі 296/5233/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/5233/17 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 296/5233/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" про зобов'язання виконати умови договору та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року, яке ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" (надалі - ТОВ "Обербетон-Інвест" або товариство). Просив зобов'язати відповідача надати товар та стягнути у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що уклав із відповідачем угоду про виробництво плит перекриття, відповідно до умов якої йому надано на оплату рахунок від 13 березня 2014 року №31. За плити перекриття він 01 липня 2014 року сплатив на рахунок відповідача кошти в сумі 73 082,96 грн. Проте, товариство плити не виготовило, а надіслало йому пропозицію про виготовлення плит у меншій кількості або про доплату коштів. Пропозицію товариства він прийняв, про що повідомив телефоном. Незважаючи на неодноразові звернення, товариство плит не виготовило та повідомило про повернення коштів. Із такою позицією він не погоджується та наполягає не отриманні замовленого.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема зазначає, що суд не дослідив його лист-заяву від 31 жовтня 2016 року про прийняття пропозиції відповідача на виготовлення плит перекриття у меншій кількості, ніж було домовлено між сторонами спочатку. Окрім того, відповідно до положень цивільного законодавства розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Обербетон-Інвест просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходячи із того, що позивач не надав доказів того, що він погодився на пропозицію відповідача доплатити кошти та доплатив їх або зменшив кількість замовлених плит, прийшов до висновку про те, що між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір на виготовлення та продаж плит перекриття укладений не був.

Апеляційний суд не може повність погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст.627 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга ст.638 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина перша ст.641 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша ст.642 ЦК України).

Із змісту частини другої ст.642 ЦК України слідує, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержання пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (частина перша ст.646 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач 13 березня 2014 року надав позивачу рахунок №31 на оплату плит перекриття, у тому числі, ПК 100.12.2.2-3.2К7 у кількості 16 шт. на суму 46 952, 16 грн. та ПК 89.12.2.2-4.8К7 у кількості 10 шт. на суму 26 130,80 грн. (а.с.2).

Платіжними дорученнями від 01 липня 2014 року №20531323 на суму 46 952,16 грн. та №20531320 на суму 26 130,80 грн. позивач сплатив кошти відповідно за 16 шт. плит перекриття ПК 100.12.2.2-3.2К7 та 10 шт. плит перекриття ПК89.12.2.2-4.8К7 (а.с.3).

Актом звірки від 13 березня 2015 року відповідач запропонував позивачу на перераховану ним суму відвантажити 14 шт. плит перекриття ПК100.12.2.2-3.2к7 та 10 шт. плит перекриття ПК 89.12.2.2-4.8к7. Одночасно було запропоновано ОСОБА_1 за його бажанням відвантажити йому всю замовлену ним кількість плит ПК 100.12.2.2-3.2к7 - 16 шт. та ПК 89.12.2.2-4.8к7 - 10 шт., якщо він доплатить по рахунку від 13 березня 2015 року №156 за 2 шт. плити перекриття ПК 100.12.2.2-3.2к7 суму 6 787,68 грн. (а.с.4-5).

Враховуючи, що позивач, як споживач, порівняно із відповідачем є більш вразливою стороною у спірних правовідносинах, а рахунок на оплату від 13 березня 2015 року №156 на суму 6 767,68 грн. містить усі необхідні реквізити, у тому числі підпис особи, яка його виписала, що скріплений печаткою ТОВ Обербетон-Інвест , то обставина складення товариством акта-звірки сумнівів не викликає.

Окрім того, листами-заявами позивач підтвердив своє бажання на виготовлення та відвантаження йому 14 шт. плит перекриття ПК100.12.2.2-3.2к7 та 10 шт. плит перекриття ПК 89.12.2.2-4.8к7, тобто останній погодився на зменшення кількості замовлених плит ( а.с.61,69). Дана обставина не спростована.

Отже, між сторонами укладений договір, оскільки вони досягли згоди з усіх істотних його умов та позивач навіть здійснив передоплату. Кошти перебувають на рахунку відповідача з 2016 року, але продукції останній позивачу не надав, а тому така вимога позивача підлягає до задоволення.

Сторони перебувають у договірних правовідносинах та позивачем не доведено, що умови договору передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.376 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення, яким зобов'язує відповідача надати позивачу плити перекриття ПК 89.12.2.2-4.8к7 у кількості десяти штук, плити перекриття ПК 100.12.2.2-3.2к7 у кількості чотирнадцяти штук та відмовляє у відшкодуванні моральної шкоди. Відтак позов задовольняється частково.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" (м. Житомир, вул. С.Параджанова, 89; ідентифікаційний код 35223245) надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) плити перекриття ПК 89.12.2.2-4.8к7 у кількості десяти штук та плити перекриття ПК 100.12.2.2-3.2к7 у кількості чотирнадцяти штук.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 червня 2018 року

Головуюча Судді: