Ухвала

від 14.06.2018 по справі 821/1133/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/1133/18

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дмитрієва О.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ЛенАгро" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ЛенАгро" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з грудня 2017 по травень 2018 в сумі 4113,98 грн..

Разом із позовною заявою позивач надіслав на адресу суду клопотання, у якому просить суд звільнити його від сплати судового збору. Обґрунтовує його тим, що із прийняттям Верховною Радою України 03 жовтня 2017 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", передбачено скасування з 15.12.2017 року пільг Пенсійному Фонду України та його органам по сплаті судового збору. Зазначає, що кошти Пенсійного фонду фінансування переважно за рахунок страхових внесків. Таким чином вважає, що управління пенсійного Фонду може бути звільнено від сплати судового збору за своїм майновим станом та оскільки звертається до суду за захистом соціальних прав.

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, за змістом якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, оскільки позивачем не надано суду відповідних доказів сплати судового збору або неможливості його сплати чи документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Оскільки, вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків впливає на майновий стан позивача, то така позовна вимога є майновою. Тому позивач, обраховуючи розмір судового збору, повинен керуватися положеннями Закону України "Про судовий збір", якими встановлено порядок визначення ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року № 2246-VIII у 2018 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлений в розмірі 1 762 грн.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII у Законі України "Про судовий збір" пункт 18 частини першої статті 5 виключено. Таким чином Пенсійний фонд України та його органи позбавлені пільг щодо сплати судового збору.

Щодо клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України “Про судовий збір”, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у ст. 8 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Отже, для забезпечення рівності учасників судового процесу суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином позивач має надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1762 грн. або належні докази, що підтверджують неможливість його сплати.

Окрім того, за змістом п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В даному разі позивачем не зазначено такої інформації щодо себе та відповідача, а також не зазначено причин, через які він не може цього вказати.

За змістом частини 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/1133/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Дмитрієва О.О.