Рішення

від 13.06.2018 по справі 911/1006/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/1006/18

За позовом Дочірнього підприємства “Савсервіс Столиця”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКБ “Євробуд”

про стягнення 8 250,48грн

Суддя С.І.Чонгова

За участю секретаря судового засідання Савчук М.Ф.

Без виклику представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство “Савсервіс Столиця” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКБ “Євробуд” про стягнення 8 250,48грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №7158 выд 21.01.2014 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю “УКБ “Євробуд” документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2014 між Дочірнім підприємством «Савсервіс Столиця» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УБК «Євробуд» (покупець) укладено договір поставки №7158 (далі – договір, а.с.33-34).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами такого договору, постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість та звичайна ціна товару (ст. 39 ПКУ), що є предметом даного договору, визначається у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення цін, асортименту, найменування та кількості товару.

Згідно п.2.1 договору, ціна на товар встановлюється постачальником в прас-листі (не є додатком доданого договору), формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних. Товар постачається та оплачується за цінами, зазначеними в накладних на товар.

Доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії договору (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.3 та 4.4 договору, доставка товару на підставі даного договору здійснюється на умовах DDP, згідно з правилами Інкотермс 2010 силами, засобами та за рахунок постачальника у місце, визначене покупцем в межах м. Києва та Київської області за адресами зазначеними в додатку №3. Покупець за власним бажанням вправі здійснити само вивіз товару. Датою передач партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

У відповідності до п.5.1 договору, покупець здійснює розрахунки за товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати прийому-передачі товару, якщо інші умови не передбачені сторонами у додатках № 1A(PG), 1Б(МІХ) та інші, які стають невід'ємними частинами даного договору з моменту їх підписання. В разі здійснення покупцем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання товару, як то підписання акту звірки взаєморозрахунків, надання замовлення на поставку товару, направлення письмового звернення, листа, телеграми, тощо. Покупець в подальшому не може посилатись на неотримання товару з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого товару і покупець зобов'язується сплатити його вартість на умовах даного договору. Постачальник має право пред'явити вимогу здійснити повну оплату всього поставленого товару, незалежно від настання строку платежу, якщо покупець прострочив оплату будь-якої партії товару більше ніж 7 (сім) календарних днів.

Відповідно до додатку № 1A(PG) та додатку №1Б(МІХ) до договору, покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 28, 60 календарних днів за дати прийому-передачі, в залежності від торгівельних марок товару.

Так, позивач зазначає, що за накладними №81285498 від 30.05.2016; №81271760 від 30.05.2016, №81285499 від 30.05.2016, №81285500 від 30.05.2016 відстрочка платежу за поставлений товар згідно договору та додатків № 1A(PG) №1Б(МІХ) складає 60 днів – кінцева дата оплати 29.07.2016; за накладною №81378867 від 06.06.2016 відстрочка платежу за поставлений товар згідно договору та додатків № 1A(PG) №1Б(МІХ) складає 60 днів – кінцева дата оплати 05.08.2016.

Згідно п.6.1 договору, прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних.

У разі несвоєчасної оплати вартості отриманого товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочи виконання зобов'язань (7.1 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016. Якщо по закінченню строку дії даного договору жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. Договір може бути достроково розірваним за згодою сторін або за вимогою однієї з сторін, в такому разі сторона, яка вимагає розірвання договору, повинна попередити про це іншу сторону за 14 (чотирнадцять) календарних днів до розірвання договору та здійснити всі без виключення оплати за даним договором. Закінчення, розірвання, а також призупинення дії даного договору не звільняє покупця від зобов'язань по оплаті товару.

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару відповідно до видаткових накладних №81285498 від 30.05.2016, №814271760від 30.05.2016, №81285500 від 30.05.2016, № 81285499 від 30.05.2016, №81378867 від 06.06.2016 (а.с.47-56) та товарно-транспортних накладних № 81405487 від 06.06.2016 та від 30.05.2016 (а.с. 57-58) на суму 13123,17, які підписані та скріплені печатками сторін.

Як зазначає позивач, за вище зазначену поставку відповідач розрахувався частково у сумі 7352,56грн.

Позивач вказує на те, що заборгованість відповідача щодо оплати за поставлений товар становить 5770,61грн.

Предметом спору у даній справі є своєчасність виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого товару та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за прострочення виконання зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, відповідно до додатку № 1A(PG) та додатку №1Б(МІХ) до договору, покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 28, 60 календарних днів за дати прийому-передачі, в залежності від торгівельних марок товару.

Відповідачем не надано суду доказів оплати товару у сумі 5770,61грн, а також не надано заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Так, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, враховуючи нездійснення оплати товару у встановлений договором строк, є таким, що порушив зобовязання.

Оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобовязання у встановлений строк, вимоги щодо стягнення основної заборгованості у сумі 5770,61грн є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 273,95грн за загальний період з 30.07.2016 по 28.02.2017 та інфляційних втрат у розмірі 1364,55грн за загальний період з 30.07.2016 по 28.02.2017.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду 3% річних складає 273,71грн, в задоволенні вимог про стягнення 0,24грн 3% річних суд відмовляє.

Розмір інфляційних втрат за розрахунком суду складає 1428,56грн.

Проте, суд не має підстав виходити за межі позовних вимог та приймає до уваги розрахунок позивача та розглядає суму 1364,55грн інфляційних втрат, яка підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 841,37грн пеня за загальний період з 30.07.2016 по 29.01.2017.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

У разі несвоєчасної оплати вартості отриманого товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочи виконання зобов'язань (7.1 договору).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, за розрахунком суду, розмір пені, що підлягає задоволенню становить 848,41грн.

Суд не має підстав виходити за межі позовних вимог та приймає до уваги розрахунок позивача та розглядає суму 841,37грн пені, яка підлягає задоволенню.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 1762,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКБ «Євробуд» (07802, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62А; ідентифікаційний код 35144635) на користь Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд.27; ідентифікаційний код 31903537) 5770,61грн основного боргу, 273,71грн 3% річних, 1364,55грн інфляційних втрат, 841,37грн пені, а також 1762,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3.          В частині стягнення 0,24грн 3% річних в задоволені позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.06 .2018

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.І. Чонгова