Рішення

від 05.06.2018 по справі 922/926/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р. м. Харків Справа № 922/926/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ", м. Київ до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків про стягнення 773 509, 69 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 01-16/6753 від 27.11.2017;

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж № 0900 від 11.11.2013 року в розмірі 773 509, 69 грн.

Також, у позовній заяві позивачем заявлено до стягнення судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 11602,64 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про спільне використання технологічних мереж № 0900 від 11.11.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2018 року залишено позовну заяву Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до господарського суду Харківської області відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

23.04.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 10339), в якій останній повідомляє суд про те, що оригінали договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 0900 від 11.11.2013 року з додатками, актів прийому-здачі виконаних робіт, листа-вимоги № 192 від 14.12.2017 року, листа № 46е-01/11-1383 від 18.01.2018 року, листа-вимоги № 1 від 30.01.2018 року, повідомлення за № 025-13/1313 від 28.02.2018 року, копії яких додані до позовної заяви, знаходяться у позивача. Станом на дату подання позову позивач поніс судові витрати у розмірі 11 602, 64 грн. та не очікує понесення додаткових витрат у зв'язку із розглядом справи. Також, підтверджує, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/926/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 травня 2018 р. о 12:00 год.

16.05.2018 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №14249), який приєднано судом до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підприємство працює в тяжких економічних умовах, станом на 01.04.2018 забогованість КП "Харківводоканал" перед АК "Харківобленерго" складає 1751178639,63 грн., заборгованість КП "Харківські теплові мережі" складає 382958489,44 грн., заборгованість КП "Міськелектротранссервіс" складає 37557003,30 грн., загальна сума заборгованості цих підприємств складає 2171694132,37 грн. та ухилення боржників від належного виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати спожитої електроенергії негативно позначається на становищі підприємства і не дає змоги на належному рівні здійснювати свою фінансово-господарську діяльність та у повному обсязі проводити розрахунки із своїми контрагентами.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 21 травня 2018 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.18 об 11:00 год.

05 червня 2018 року до суду надійшло повідомлення (вх.№1273) про надходження на електронну адресу суду від представника позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Вищенаведені електронні документи не відповідають зазначеним вище вимогам, оскільки не містять електронного підпису, що робить неможливим ідентифікувати його автора, у зв'язку з чим вказані документи залишено без розгляду та приєднано до матеріалів справи.

05.06.2018 відповідач надав до суду клопотання про відстрочення виконання рішення (вх. №16280), в якому відповідач зазначає, що заборгованість перед позивачем становить 751221,68 грн., однак, у зв'язку зі складним фінансовим положенням підприємства відповідач не має можливості одразу погасити всю суму заборгованості. Складний фінансовий стан та порушення виконання зобов'язання зумовлено заборгованістю КП "Харківводоканал" перед відповідачем у сумі 1751178639,63 грн., заборгованістю КП "Харківські теплові мережі" перед відповідачем у сумі 382958489,44 грн., заборгованістю КП "Міськелектротранссервіс" перед відповідачем у сумі 37557003,30 грн., у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості сплатити заборгованість позивачу за судовим рішенням. Таким чином, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення по даній справі на шість місяців.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов частково та підтримав клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника позивача.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

11.11.2013 між Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ" (надалі - Власник мереж) та Акціонерною компанією "Харківобленерго" (надалі - Користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №0900 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору передача електричної енергії забезпечується відповідно до Додатка "Однолінійна схема", наданого Власником мереж з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначеної в "Актах розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до п.2.4. Договору Власник мереж зобов'язаний до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники "Акта про обсяги переданої електричної енергії" та два примірники "Акта прийому-здачі наданих послуг", оформлених Власником мереж. 2.4. До 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники "Акта про обсяги переданої електричної енергії" та два примірники "Акта прийому-здачі наданих послуг", оформлених Власником мереж.2.4. До 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники "Акта про обсяги переданої електричної енергії" та два примірники "Акта прийому-здачі наданих послуг", оформлених Власником мереж.2.4. До 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники "Акта про обсяги переданої електричної енергії" та два примірники "Акта прийому-здачі наданих послуг", оформлених Власником мереж.

Власник мереж має право на отримання від Користувача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423 (п.3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж".

Відповідно до п.7.1. Договору розрахунковим вважається період з 01 числа поточного місяця до такого ж самого числа наступного місяця.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається згідно з додатками "Кошторис обґрунтованих витрат" та "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розробленими відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 N 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за N 732/15423.

Згідно з п.7.3. Договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого "Акта прийому-здачі наданих послуг" у десятиденний термін з дати отримання рахунка.

Цей Договір набирає чинності з 01.01.2014, укладається на строк до 31.12.2014 та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей Договір втрачає чинність (п.10.4. Договору).

Вартість послуг за спільне використання технологічних електричних мереж за період з квітня 2015 року по грудень 2017 року склала 751221,68 грн., що підтверджується актами прийому - здачі виконаних робіт, а саме:

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.04.2015 на суму 23580,11 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.05.2015 на суму 23839,64 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.06.2015 на суму 23798,10 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.07.2015 на суму 23873,06 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.08.2015 на суму 23834,23 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.09.2015 на суму 23100,66 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.10.2015 на суму 22654,64 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.11.2015 на суму 23225,38 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.12.2015 на суму 23256,97 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.01.2016 на суму 22978,26 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 29.02.2016 на суму 23332,73 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.03.2016 на суму 23334,71 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.04.2016 на суму 23283,29 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.05.2016 на суму 23556,50 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.06.2016 на суму 23512,63 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.07.2016 на суму 23710,88 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.08.2016 на суму 23558,12 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.09.2016 на суму 22729,99 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 21.10.2016 на суму 22314,68 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.11.2016 на суму 22377,29 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.12.2016 на суму 21491,76 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.01.2017 на суму 21802,06 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 28.02.2017 на суму 21926,57 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.03.2017 на суму 22065,72 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.04.2017 на суму 22190,45 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.05.2017 на суму 22530,11 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.06.2017 на суму 22428,61 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.07.2017 на суму 22578,89 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.08.2017 на суму 20920,49 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.09.2017 на суму 21697,38 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.10.2017 на суму 21953,29 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 30.11.2017 на суму 21480,46 грн.;

- актом прийому - здачі виконаних робіт від 31.12.2017 на суму 22304,02 грн.

Надані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг у строк встановлений договором, у зв'язку з чим заборгованість відповідача з оплати послуг за спільне використання технологічних електричних мереж за період з квітня 2015 року по грудень 2017 року склала 751221,68 грн.

14.12.2017 позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу вих. № 192, про сплату суми заборгованості в розмірі 689431,39 грн.

На вищевказаний лист-вимогу відповідач у своєму листі вих. № 46е-01/11-1383 від 18.01.2018 р. повідомив, що не має можливості здійснювати оплату за Договором та просив відстрочити виконання договірних зобов'язань до поліпшення матеріального стану компанії.

02.02.2018 позивачем був повторно направлений на адресу відповідача лист-вимога №1 від 30.01.2018 про сплату суми заборгованості в розмірі 762 677,35 грн.

Відповідач в судовому засіданні повідомив, що за даними бухгалтерського обліку у нього наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 751221,68 грн. за період з квітня 2015 року по грудень 2017 року, а також вказував на тяжкий фінансовий стан АК "Харківобленерго", що і призвело до невиконання своїх зобов'язань за договором в частині оплати наданих послуг.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, регулюються Правилами користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28. Дія цих правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 1.7 Правил, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (п.1.2 Правил).

Згідно з п. 6.29. ПКЕЕ електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за №732/15423 (далі за текстом - Методика).

Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (п. 6.31. ПКЕЕ).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 зазначеної статті).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, відповідачем було порушено умови укладеного сторонами Договору та не здійснено оплату наданих послуг у строки, передбачені Договором.

Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши нарахування позивачем суми основного боргу, судом встановлено, що розрахунок суми основного боргу є арифметично вірним в сумі 751221,68 грн., а в решті сумі 22288,01 грн. основного боргу нарахування проведено безпідставно.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 751221,68 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог в сумі 22288,01 грн. позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому у його задоволенні суд відмовляє.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на шість місяців, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому, згідно вимог ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Системний аналіз зазначеної статті ГПК України свідчить про те, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Так, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В наданому до суду клопотанні, відповідач посилається на складне фінансове становище підприємства відповідача, яке зумовлено достатньо великою дебіторською заборгованістю КП "Харківводоканал", КП "Харківські теплові мережі" та КП "Міськелектротранссервіс" перед відповідачем у загальній сумі 2171694132,37 грн.

Проте, зазначені обставини на думку суду не є підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки не свідчать про неможливість виконання судового рішення та відсутність коштів на банківських рахунках в сумі достатній для погашення заборгованості. До того ж, як вбачається з матеріалів справи відповідач протягом тривалого часу не вживав будь-яких заходів на погашення заборгованості, яка утворилася з квітня 2015 року.

Крім того, суд зауважує, що рішення про відстрочку виконання рішення суду є перш за все судженням суду, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього відстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Зокрема, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Суд також враховує, що за змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України надання відстрочки у виконанні судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду. При вирішенні питання про надання відстрочки суд повинен враховувати матеріальні інтереси кожної зі сторін у справі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк, у зв'язку з чим у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області на шість місяців слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 11268,33 грн. покладаються на відповідача та витрати зі сплати судового збору в сумі 334,31 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 751221,68 грн.

Стягнути з Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954) на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ ХОЛДІНГ» (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 30, ідентифікаційний код 19121597) суму заборгованості в розмірі 751221,68 грн. та 11268,33 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині позову в сумі 22288,01 грн. відмовити.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_2