Рішення

від 08.06.2018 по справі 904/693/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2018м. ДніпроСправа № 904/693/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Пром", смт. Завалля, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродпостач", м. Кам'янське

про стягнення суми основного боргу у розмірі 2281691грн.70коп., інфляційної складової у розмірі 506212грн.59коп. та 3% річних у розмірі 123321грн.84коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 03.04.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2, угода №б/н від 03.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 12.02.2018р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродпостач" про стягнення суми основного боргу у розмірі 2281691грн.70коп., інфляційної складової у розмірі 506212грн.59коп. та 3% річних у розмірі 123321грн.84коп.

Позивач зазначає, що на виконання положень договору №3-2015 від 01.07.2015р. ним протягом липня 2015р. - квітня 2016р. поставлений відповідачу товар на суму 15065526грн.70коп. Відповідачем перераховано 12783835грн.00коп. Залишок суми боргу у розмірі 2281691грн.70коп. заявлено позивачем до стягнення.

Внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати суми основного боргу, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 506212грн.59коп. за період з 19.08.2016р. по 01.02.2018р. та 3% річних в розмірі 123321грн.84коп. за період з 20.04.2016р. по 01.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" №б/н від 12.02.2018р. залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.05.2018р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що видаткова накладна не є належним та допустимим доказом на підтвердження отримання відповідачем товару, оскільки не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": графа "отримав" містить підпис, який не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції, а підпис вказаної особи не завірений печаткою нашого підприємства. Крім того, відповідач стверджує, що довіреності на отримання товару, по деяким видатковим накладним, взагалі відсутні.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.

01.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електродпостач" (далі - сторона-2) підписаний договір №3-2015 (далі - договір).

За умовами вказаного договору сторона-1 зобов'язується поставити стороні-2 "доломіт полімінеральний" марки ТТ 33611832-004-2014 (фракція 20-40), надалі - товар, а сторона-2 зобов'язується прийняти та оплатити цей товар з навантаженням у напіввагони (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторона-1 зобов'язується поставляти стороні-2 товар партіями на умовах FCA - склад сторони-1. Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором визначається на підставі додатків, підписаних відповідно до пункту 2.1 цього договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що зобов'язання сторони-1 з постачання вважаються виконаними у момент передачі товару перевізникові, з цього моменту настає перехід ризиків і відповідальності за товар.

Датою постачання товару є дата фактичної передачі товару перевізникові (пункт 2.3 договору).

Положеннями пункту 2.4 договору визначено, що товар за даним договором поставляється на умовах FCA - склад сторони-1 з навантаженням та відправкою напіввагонами залізницею до станції Правда, Придніпровської залізничної дороги, код станції 451701, код отримувача 3128.

Згідно пункту 3.1 договору сторона-2 сплачує 30% передплати, а 70% вартості товару на умовах відстрочення платежу на 15 днів з моменту отримання товару на станції Правда, Придніпровської залізничної дороги, код станції 451701.

Відповідно до пункту 3.2 договору ціна на товар встановлюється окремо щодо кожної партії товару, шляхом підписання додатків до цього договору. У вартість товару не включається вартість його доставки.

Пунктом 7.1 договору сторони визначили, що він набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р., у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2015р. сторони внесли зміни до пункту 7.1 договору, продовживши строк дії договору до 31.12.2016р.

Договір №3-2015 від 01.07.2015р. підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього. В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони достроково припинили дію договору або договір був визнаний недійсним в судовому порядку. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір №3-2015 від 01.07.2015р. був чинним.

На виконання умов договору, позивач протягом періоду з 18.01.2016р. по 04.04.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму в розмірі 2289505грн.24коп., що підтверджується видатковими накладними та залізничними накладними за вказаний період (том 2, а.с. 88-124).

Так, відповідно до видаткової накладної №РН-0000005 від 18.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132667грн.79коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729674 від 18.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000006 від 18.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 65772грн.25коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729666 від 18.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000007 від 21.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132596грн.09коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41221458 від 21.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000008 від 21.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132165грн.90коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41220344 від 21.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000009 від 21.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 133408грн.68коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729682 від 21.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000010 від 22.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 131664грн.00коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41243114 від 22.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000011 від 22.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132524грн.39коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729740 від 22.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000012 від 22.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 133002грн.38коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729732 від 22.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000013 від 23.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 131687грн.90коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729757 від 23.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000014 від 23.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132094грн.20коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729765 від 23.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000015 від 25.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132189грн.79коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729799 від 25.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000016 від 25.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 133097грн.99коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729815 від 25.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000017 від 26.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 134173грн.48коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729849 від 26.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000018 від 26.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 66321грн.95коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729856 від 26.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000019 від 27.01.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 66345грн.84коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41729864 від 27.01.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000020 від 30.03.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132739грн.49коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №42790311 від 30.03.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000021 від 30.03.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 134627грн.57коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №42790386 від 30.03.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000022 від 04.04.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 99733грн.86коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41730319 від 04.04.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000023 від 04.04.2016р. позивач поставив відповідачу товар на суму 132691грн.69коп. Товар був поставлений залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна №41730300 від 04.04.2016р. Як вбачається зі змісту видаткової та залізничної накладних, найменування та кількість (вага) товару, який поставлявся згідно вказаних документів є повністю тотожним.

Як вбачається зі змісту залізничних накладних, наданих позивачем, всі вони мають тотожній зміст щодо відправника, продавця, одержувача та власника вантажу.

Відповідно до змісту пункту 7 залізничних накладних, продавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" на підставі договору №3-2015 від 01.07.2015р.

Власником вантажу, відповідно до пункту 15 залізничних накладних визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Електродпостач".

Крім того, як вбачається з пунктів 16 та 10 залізничних накладних, станцією відправлення визначено станцію Хощевато Одеської залізниці, а станцією призначення - Правда Придніпровської залізниці, що відповідає станції призначення визначеної в пункті 2.4 спірного договору.

Пунктами 2.1 та 2.4 договору сторони визначили, що товар за даним договором поставляється на умовах FCA - склад сторони-1.

Термін FCA означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця.

Відповідно до змісту пункту 2.3 договору датою постачання товару є дата фактичної передачі товару перевізникові.

Відповідно до п. 6 розділу І Статуту залізниць України (затвердженим Постановою КМ України від 06.04.1998 № 457) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Таким чином, з моменту передачі товару до перевезення залізницею (складання залізничних накладних), Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" були належним чином виконані зобов'язання з поставки товару за договором №3-2015 від 01.07.2015р. на загальну суму в розмірі 2289505грн.24коп. протягом періоду з 18.01.2016р. по 04.04.2016р.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем були належним чином виконанні зобов'язання з поставки товару на загальну суму в розмірі 2289505грн.24коп. протягом періоду з 18.01.2016р. по 04.04.2016р. згідно видаткових та залізничних накладних (том 2, а.с. 88-124).

Твердження відповідача про те, що видаткові накладні не є належними та допустимими доказами на підтвердження отримання відповідачем товару та те, що графа "отримав" містить підпис, який не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях, а підпис вказаної особи не завірений печаткою підприємства відповідача спростовуються наступним.

Судом встановлено, що належне виконання позивачем зобов'язань з поставки товару на загальну суму в розмірі 2289505грн.24коп. протягом періоду з 18.01.2016р. по 04.04.2016р. підтверджується не тільки видатковими накладними, а й залізничними накладними.

Крім того, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2015р. у справі №3-77гс15.

За наведених обставин, суд не приймає доводи позивача стосовно того, що видаткові накладні не є належними та допустимими доказами на підтвердження отримання відповідачем товару та те, що графа "отримав" містить підпис, який не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях, а підпис вказаної особи не завірений печаткою підприємства відповідача.

Враховуючи положення пункту 3.1 договору, відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість товару, отриманого на підставі видаткових накладних №РН-0000005 від 18.01.2016р. та №РН-0000006 від 18.01.2016р. в строк до 02.02.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000007 від 21.01.2016р., №РН-0000008 від 21.01.2016р. та №РН-0000009 від 21.01.2016р. в строк до 05.02.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000010 від 22.01.2016р., №РН-0000011 від 22.01.2016р. та №РН-0000012 від 22.01.2016р. в строк до 06.02.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000013 від 23.01.2016р. та №РН-0000014 від 23.01.2016р. в строк до 07.02.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000015 від 25.01.2016р. та №РН-0000016 від 25.01.2016р. в строк до 09.02.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000017 від 26.01.2016р. та №РН-0000018 від 26.01.2016р. в строк до 10.02.2016р. (включно); на підставі видаткової накладної №РН-0000019 від 27.01.2016р. в строк до 11.02.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000020 від 30.03.2016р. та №РН-0000021 від 30.03.2016р. в строк до 14.04.2016р. (включно); на підставі видаткових накладних №РН-0000022 від 04.04.2016р. та №РН-0000023 від 04.04.2016р. в строк до 19.04.2016р. (включно).

Відповідач належним чином своїх зобов'язань з оплати товару не виконав, сплативши позивачу грошові кошти в розмірі 7814грн.21коп. в рахунок погашення заборгованості за видаткової накладною №РН-0000005 від 18.01.2016р. Решта видаткових накладних залишилась несплаченою взагалі.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченою заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 2281691грн.03коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2281691грн.03коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 63коп. слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 506212грн.59коп. за період з 19.08.2016р. по 01.02.2018р. та 3% річних в розмірі 123321грн.84коп. за період з 20.04.2016р. по 01.02.2018р.

За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні витрати через несплату суми боргу в розмірі 2281691грн.03коп. за період з 19.08.2016р. по 01.02.2018р. становили суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 506212грн.59коп. інфляційних витрат.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 123321грн.84коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме - розподіляється пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродпостач" про стягнення суми основного боргу у розмірі 2281691грн.70коп., інфляційної складової у розмірі 506212грн.59коп. та 3% річних у розмірі 123321грн.84коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродпостач" (ідентифікаційний код: 33611832; місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Аношкіна, буд. 181/110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Пром" (ідентифікаційний код: 36533239; місцезнаходження: 26334, Кіровоградська обл., Гайворонський район, смт. Завалля, вул. Соборна, буд. 14) суму основного боргу у розмірі 2281691грн.03коп., інфляційної складової у розмірі 506212грн.59коп. та 3% річних у розмірі 123321грн.84коп. та судовий збір в розмірі 43668грн.38коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 63коп. відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 08.06.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 15.06.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова