Рішення

від 29.05.2018 по справі 910/21453/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2018Справа № 910/21453/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осі Фуд Солюшнс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЕНЕСТАР"

про стягнення 66 000,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - Гащак Б.В., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осі Фуд Солюшнс Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЕНЕСТАР" про стягнення 66 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

На обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказав, що позивачем було оплачено товар згідно рахунку №03 від 05.05.2017, проте відповідач товар не поставив, кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно одержаних грошових коштів з посиланням на ч.ч.1,2 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21453/17.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 01.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 відкладено розгляд справи до 10.04.2018.

Судове засідання, призначене на 10.04.2018 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.04.2018 розгляд справи призначено на 29.05.2018.

В судове засідання 29.05.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02152,, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 12, кв. 197.

В матеріалах справи наявні оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 30.03.2018 та 04.05.2018.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЕНЕСТАР" (далі - відповідач) було виставлено позивачу для оплати рахунок №03 на купівлю-продаж миючої машини HD10/25 на суму 66 000,00 грн. (надалі - товар).

12.05.2017 позивачем було оплачено вказаний рахунок в розмірі 66 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9819 від 12.05.2017.

У зв'язку із не поставкою оплаченого товару позивачем 15.08.2017 було направлено лист-вимогу №15/08/1 із проханням в семиденний термін з дня отримання згаданого листа-вимоги, здійснити поставку та письмово повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю "Осі Фуд Солюшнс Україна" про час і місце отримання товару, за який позивачем було сплачено платіж в розмірі 66 000,00 грн.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого вбачається, що лист-вимога отримана відповідачем 26.08.2017.

Однак лист-вимога від 15.08.2017 №15/08/1 залишилась без відповіді.

Зважаючи на не поставку товару та керуючись ст. 612 Цивільного кодексу України та ст. 220 Господарського кодексу України, позивачем було повідомлено, про втрату інтересу до виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в подальшому та направлено претензію вих. №13/09 від 13.09.2017 із вимогою повернути суму грошових коштів сплачених за не отриманий товар у розмірі 66 000,00 грн. протягом 30-ти календарних днів з дати отримання претензії.

Претензія від 13.09.2017 №13/09 відповідачем було отримана 18.09.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору (частина 1 статті 641 Цивільного кодексу України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина 1 статті 642 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Так, як вбачається з матеріалів справи та подальшої поведінки сторін, позивач погодився на пропозицію відповідача та здійснив оплату товару згідно виставленого рахунку від 05.05.2017 №03 в повному обсязі на суму 66 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 12.05.2017 №9819. Таким чином, позивач здійснив акцептування запропонованої відповідачем оферти, зокрема, шляхом оплати виставленого відповідачем рахунку протягом нормально необхідного для цього часу (рахунок був виставлений 05.05.2017, а оплата здійснена 12.05.2017).

Проте, Відповідач порушуючи умови договору не поставив товар та сплачені грошові кошти не повернув. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань днем пред'явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом Відповідач отримав вимогу 18.09.2017, проте, Відповідач не повернув Позивачу кошти, сплачені ним за отримання товару.

Отже, станом на час розгляду справи, строк виконання обов'язку Відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав.

Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань не виконав, товар не поставив, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у виді сплаченої Позивачем попередньої оплати у розмірі 66 000,00 грн.

Отже, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 66 000,00 грн. не виконав.

Відтак, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 66 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЕНЕСТАР" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, будинок 12, квартира 197, код ЄДРПОУ 38134043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осі Фуд Солюшнс Україна" (22100, Вінницька обл., місто Козятин, вул. Довженка, будинок 33, код ЄДРПОУ 24939503) 66 000 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.06.2018

Суддя І.І. Борисенко