Рішення

від 12.06.2018 по справі 910/4522/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа № 910/4522/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО"

до Товарної біржі "ДОЧІРНЄ ТОВАРИСТВО "КАПІТАЛ-ІСТ"

про стягнення 144 236,49 грн.

за участю представників:

від позивача: Вельгуш В.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ПРОЗОРРО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі "ДОЧІРНЄ ТОВАРИСТВО "КАПІТАЛ-ІСТ" про стягнення 144236,49 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 120000,00 грн., пеня у розмірі 10085,48 грн., інфляційні збитки у розмірі 3168,00 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 983,01 грн., штраф 10% у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №00000157/Г про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних від 10.08.2017 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

26.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4522/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 22.05.2018.

В судовому засіданні 22.05.2018 відкладено розгляд справи на 12.06.2018, про що постановлену ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання 12.06.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2018 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 22.05.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 47099955.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов та не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, то за висновками суду дана справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017 між Державним підприємством "ПРОЗОРРО" (адміністратор, позивач) та Товарною біржею "ДОЧІРНЄ ТОВАРИСТВО "КАПІТАЛ-ІСТ" (оператор, відповідач) було укладено договір №00000157/Г про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних (далі - договір) про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних з метою забезпечення створення та належного функціонування електронної системи закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 166 від 24.02.2016.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що предметом цього договору є надання доступу оператору до бази даних та модуля електронного аукціону для забезпечення проведення користувачами процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією та документами в електронному вигляді.

У відповідності до п.п. 4.1.1. п. 4.1. договору, за подання через відповідний майданчик кожної пропозиції, що була розкрита ЕСЗ, з оператора майданчика адміністратором справляється плата для забезпечення функціонування та розвиток системи, яка з 2017 року становить (у тому числі ПДВ): у разі, якщо очікувана вартість закупівлі (лоту) становить не більше ніж 20 тис. (двадцять тисяч) гривень, - 5 гривень за кожну пропозицію;у разі, якщо очікувана вартість закупівлі (лоту) становить не більше ніж 50 тис. (п'ятдесят тисяч) гривень, - 25 гривень за кожну пропозицію; у разі, якщо очікувана вартість закупівлі (лоту) становить не більше ніж 200 тис. (двісті тисяч) гривень, - 80 гривень за кожну пропозицію; у разі, якщо очікувана вартість закупівлі (лоту) становить не більше ніж 1 млн. (один мільйон) гривень, - 110 гривень за кожну пропозицію; у разі, якщо очікувана вартість закупівлі (лоту) становить більше ніж 1 млн. (один мільйон) гривень, - 400 гривень за кожну пропозицію.

Адміністратор наступного робочого дня після закінчення облікового періоду (календарний місяць) складає звіт згідно з додатком 4 до цього договору, який містить кількість розкритих системою за звітний період пропозицій, що були подані через майданчик оператора, та надсилає його оператору на електронну адресу maximys@ukr.net для звірення та погодження (п.п. 4.1.2. п. 4.1 договору).

Згідно із п.п. 4.1.3. п. 4.1. договору, адміністратор не пізніше ніж на п'ятий робочий день поточного місяця надає оператору відповідний акт наданих послуг у двох примірниках (додаток 2 до цього договору) та рахунок на оплату з урахуванням обов'язкової щомісячної плати відповідно до підпунктів 4.1.5 і 4.1.6 пункту 4.1 цього договору.

В п.п. 4.1.4. п. 4.1. договору передбачено, що оператор протягом п'яти банківських днів з моменту їх отримання зобов'язаний сплатити рахунок, підписати та повернути примірник акта адміністратору.

За умовами п.п. 4.1.5. п. 4.1. договору, для забезпечення безперебійного функціонування ЕСЗ та покриття мінімально необхідних витрат адміністратора на організацію взаємодії з оператором до шостого числа кожного поточного місяця оператор сплачує адміністратору обов'язкову щомісячну плату у сумі 20 000,00 грн., на яку адміністратор не пізніше другого числа поточного місяця виставляє відповідний рахунок.

У відповідності п.п. 4.1.6. п. 4.1. договору сума сплаченої обов'язкової щомісячної плати враховується під час остаточного розрахунку за звітний період, але не повертається (повністю чи частково) у разі, якщо вона перевищує вартість наданих адміністратором за місяць послуг, розрахованих у порядку, визначеному у підпункті 4.1.1. пункту 4.1. цього договору (у цьому випадку вартість наданих за місяць послуг є сума плати, визначеної в пункті 4.1.5. пункту 4.1. цього договору).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що за порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% суми заборгованості.

Договір набирає чинності з дати його підписання і вважається дійсним до 31 грудня 2017 року чи скасування Уповноваженим органом рішення про попередню авторизацію (в залежності від того, яка з подій настане раніше), але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами. У разі якщо жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії цього договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2018 №464 "Про відключення авторизованого електронного майданчика від електронної системи закупівель" було доручено адміністратору відключити електронний майданчик Товарної біржі "ДОЧІРНЄ ТОВАРИСТВО "КАПІТАЛ-ІСТ" від електронної системи закупівель, забезпечити контроль за виконанням оператором пункту 30 Порядку та повідомити Мінекономрозвитку про дату технічного відключення оператора.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг із забезпечення функціонування, наповнення та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу: № 686 від 10.08.2017 на суму 14 193,55 грн., № 721 від 01.09.2017 на суму 20 000,00 грн., № 818 від 01.10.2017 на суму 20 000,00 грн., № 929 від 01.11.2017 на суму 20 000,00 грн., № 709 від 30.11.2017 на суму 20 000,00 грн., №1027 від 01.12.2017 на суму 20 000,00 грн., № 23 від 01.01.2018 на суму 20 000,00 грн., № 79 від 01.02.2018 на суму 20 000,00 грн. та № 186 від 01.03.2018 на суму 20 000,00 грн.

Згідно із платіжними дорученнями № 308 від 15.08.2017, №331 від 12.09.2017 відповідач здійснив оплату рахунків № 686 від 10.08.2017 на суму 14 193,55 грн., № 721 від 01.09.2017 на суму 20 000,00 грн.

Однак, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань не оплачені рахунки на оплату послуг № 818 від 01.10.2017 на суму 20 000,00 грн., № 929 від 01.11.2017 на суму 20 000,00 грн., № 709 від 30.11.2017 на суму 20 000,00 грн., №1027 від 01.12.2017 на суму 20 000,00 грн., № 23 від 01.01.2018 на суму 20 000,00 грн., № 79 від 01.02.2018 на суму 20 000,00 грн. та № 186 від 01.03.2018 на суму 20 000,00 грн. направлялись позивачем на адресу відповідача згідно із супровідними листами №206/3073/02 від 05.10.2017, №206/3366/02 від 01.11.2017, №206/3656/02 від 03.12.2017, №206/24/02 від 02.01.2018, №206/228/08 від 02.02.2018, №206/446/08 від 05.03.2018, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 120000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензіями вих. №206/3460/03 від 13.11.2017, №206/3896/03 від 27.12.2017, №206/96/03 від 17.01.2018, в яких вимагав від відповідача сплатити заборгованість за договором №00000157/Г про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних від 10.08.2017. Направлення зазначених претензій на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінний лист та квитанціями про оплату поштових послуг від 14.11.2017, від 27.12.2017, від 18.01.2018.

Оскільки відповідачем вимоги позивача не задоволені, послуги у розмірі 120000,00 грн. не сплачені, відповідач заявив про стягнення суму основного боргу у розмірі 120000,00 грн., а також нараховані у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання суму пені у розмірі 10085,48 грн., інфляційні збитки у розмірі 3168,00 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 983,01 грн. та штраф 10% у розмірі 10000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами договору сторони погодили, що для забезпечення безперебійного функціонування ЕСЗ та покриття мінімально необхідних витрат позивача на організацію взаємодії з відповідачем, останній до шостого числа кожного поточного місяця здійснює обов'язкову щомісячну плату у сумі 20 000,00 грн., на яку позивач не пізніше другого числа поточного місяця виставляє відповідний рахунок.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань не оплачені рахунки на оплату послуг із забезпечення функціонування, наповнення та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу на загальну суму 120000,00 грн., а саме: № 818 від 01.10.2017 на суму 20 000,00 грн., № 929 від 01.11.2017 на суму 20 000,00 грн., № 709 від 30.11.2017 на суму 20 000,00 грн., №1027 від 01.12.2017 на суму 20 000,00 грн., № 23 від 01.01.2018 на суму 20 000,00 грн., № 79 від 01.02.2018 на суму 20 000,00 грн. та № 186 від 01.03.2018 на суму 20 000,00 грн.

Рахунки на оплату послуг із забезпечення функціонування, наповнення та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу № 818 від 01.10.2017, № 929 від 01.11.2017, № 709 від 30.11.2017, №1027 від 01.12.2017, № 23 від 01.01.2018, № 79 від 01.02.2018 та № 186 від 01.03.2018 на суму 20 000,00 грн. направлялись позивачем на адресу відповідача згідно із супровідними листами №206/3073/02 від 05.10.2017, №206/3366/02 від 01.11.2017, №206/3656/02 від 03.12.2017, №206/24/02 від 02.01.2018, №206/228/08 від 02.02.2018, №206/446/08 від 05.03.2018 та отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення.

Також як підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, на виконання умов договору позивачем направлені на адресу відповідача звіти при розкритті пропозиції та акти наданих послуг № 498 від 31.08.2017, № 566 від 30.09.2017, №647 від 31.10.2017, № 709 від 30.11.2017, № 783 від 31.12.2017, № 23 від 31.01.2018, № 104 від 28.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.п. 4.1.5. п. 4.1. договору сторони погодили, що оплата послуг із забезпечення функціонування, наповнення та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється до шостого числа кожного поточного місяця.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором у сумі 120000,00 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованими позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 120000,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1008548 грн. - пені, 3168,00 грн. - інфляційних втрат, 983,01 грн. - 3 % річних та 308 052,15 грн. - штрафу.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за надані послуги передбачена у п. 7.4.договору, відповідно до якого сторони погодили, що за порушення виконання грошових зобов'язань за цим договором відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення. Також вказаним пунктом договору передбачено за прострочення понад тридцять днів, відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач здійснює нарахування пені за періоди: з 06.10.2017 по 26.10.2017 на суму 20000,00 грн., з 27.10.2017 по 14.12.2017 на суму 60000,00 грн., з 15.12.2017 по 25.01.2018 на суму 80000,00 грн., з 26.01.2018 по 01.03.2018 на суму 100000,00 грн., з 02.03.2018 по 30.03.2018 на суму 120000,00 грн.

З урахуванням строків оплати встановлених договором, приймаючи до уваги приписи ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, судом встановлено що нарахування пені слід здійснювати (у межах періодів визначених позивачем) за наступні періоди: з 06.10.2017 по 05.11.2017 на суму 20000,00 грн., з 07.11.2017 по 05.12.2017 на суму 40000,00 грн., з 06.12.2017 по 05.01.2018 на суму 60000,00 грн., з 06.01.2018 по 05.02.2018 на суму 80000,00 грн., з 06.02.2018 по 05.03.2018 на суму 100000,00 грн., з 06.03.2018 по 30.03.2018 на суму 120000,00 грн.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", судом встановлено, що сума пені становить 10055,91 грн., у зв'язку із чим позов у цій частині суд задовольняє частково.

Враховуючи наявність прострочення з оплати товару понад 30 календарних днів, оскільки розрахунок штрафу є арифметично вірним, то вимоги у частині стягнення штрафу у розмірі 10000,00 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Розрахунок інфляційних втрат у суму 3168,00 грн., нарахованих за періоди з жовтня 2017 року по лютий 2018 року, з листопада 2017 року по лютий 2018 року, з грудня 2017 року по лютий 2018 року, з січня 2018 року по лютий 2018 року є арифметично вірними у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Нарахування 3% річних позивачем здійснено за періоди з 06.10.2017 по 30.03.2018, з 06.11.2017 по 30.03.2018, з 06.12.2017 по 30.03.2018, з 06.01.2018 по 30.03.2018, з 06.02.2018 по 30.03.2018, з 06.03.2018 по 30.03.2018. судом встановлено, що в періоді з 06.11.2017 по 30.03.2018 позивачем допущено помилку при визначенні початку нарахування, скільки з урахуванням приписів ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, нарахування 3% річних у даному періоді має здійснюватись за 07.11.2017 по 30.03.2018.

За перерахунком суду за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" сума 3% річних становить 981,37 грн., у зв'язку із чим, вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Державного підприємства "ПРОЗОРРО".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товарної біржі "ДОЧІРНЄ ТОВАРИСТВО "КАПІТАЛ-ІСТ" (04119, м. Київ, вулиця ЗООЛОГІЧНА, будинок 4А, офіс 139, ідентифікаційний код 39973528) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО" (01601, м. Київ, вулиця БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 22, ідентифікаційний код 02426097) основний борг у розмірі 120000,00 грн., пеню у розмірі 10055,91 грн., інфляційні збитки у розмірі 3168,00 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 981,37 грн., штраф 10% у розмірі 10000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2163,09 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 15.06.2018.

Суддя О.В. Гулевець