Рішення

від 16.05.2018 по справі 910/757/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2018Справа № 910/757/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Александер до Товариства з обмеженою відповідальністю Дек-стандарт про стягнення 1 000 000,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаДев'ятков А.О., арбітражний керуючий; від відповідачане з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Александер звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дек-Стандарт безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1000000,00 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що грошові кошти у заявленому позивачем розмірі були перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Дек-Стандарт під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому підлягають поверненню позивачу на підставі положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/757/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.03.2018.

У підготовчому засіданні 14.03.2018 судом оголошено перерву до 16.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.05.2018.

У судовому засіданні 08.05.2018 оголошено перерву до 16.05.2018.

В судовому засіданні 16.05.2018 позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач повноважених представників у судові засідання не направив, відзиву на позов не надав.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 16.05.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Александер (надалі - позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дек-стандарт (надалі - відповідач) було укладено договір № 1-2/10Б про купівлю-продаж цінних паперів (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти і оплатити наступні цінні папери:

Вид цінних паперівАкції прості, іменні Найменування емітентаПублічне акціонерне товариство ЮБІПАРТНЕР Код ЄДРПОУ емітента 36677299 Форма випуску та існування цінних паперівБездокументарна Номінальна вартість цінних паперів 100,00 (Сто грн. 00 коп.) грн. Код ISIN UA4000060172 Кількість цінних паперів 5 205 (п'ять тисяч двісті) шт. Загальна номінальна вартість 520 500,00 (п'ятсот двадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) грн. Загальна вартість цінних паперів 21 236 400,00 (двадцять один мільйон двісті тридцять шість тисяч чотириста грн. 00 коп.) грн.

Загальна вартість цінних паперів, що зазначені в п. 1.1. договору, складає 21 236 400,00 грн. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, розрахунки за цим договором здійснюються між Покупцем та продавцем шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця загальної суми в два етапи:

- 1 040 400,00 грн. (один мільйон сорок тисяч чотириста гривень) протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання даного Договору;

- 20 196 000 грн. (двадцять мільйонів сто дев'яносто шість тисяч гривень) до 31 грудня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2011 порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

02.07.2012 позивач здійснив переказ грошових коштів у розмірі 3 114 000,00 грн. та 12 300,00 грн. на користь відповідача, в рахунок часткової оплати за цінні папери згідно договору № 1-2/10Б купівлі-продажу цінних паперів від 27.09.2010.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що перерахування ним 02.07.2012 грошових коштів здійснено з порушенням встановленого ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство режиму мораторію на задоволення грошових вимог кредиторів, а тому сплачені грошові кошти, в силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом повинні бути повернуті позивачу, як безпідставно отримані.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство) (надалі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів -зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

При цьому, відповідно до положень Закону, грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов'язання позивача до відповідача виникло на підставі договору № 1-2/10Б про купівлю-продаж цінних паперів від 27.09.2010.

Відповідно до п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 Про судову практику в справах про банкрутство згідно з частиною шостою статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян. Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. № 3088-III Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі - реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212-1214 ЦК.

Зокрема, згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено, що грошові кошти в загальному розмірі 3 126 300, 00 грн., 1 000 000, 00 грн. з яких позивач просить повернути, відповідач отримав 02.07.2012, тобто вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Отже, правові підстави для одержання зазначених коштів в силу вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у відповідача, як кредитора були відсутні.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Кредит Європа Банк в порядку ст. 20 Закону України № 4212-VI Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в межах справи про банкрутство позивача зверталось до Господарського суду Київської області із заявою про спростування майнових дій боржника (позивача), а саме здійснення 02.07.2012 переказу 3 114 000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю Дек Стандарт (відповідач) як часткової оплати за цінні папери згідно Договору № 1-2/10Б купівлі-продажу цінних паперів від 27.09.2010 та здійснення 02.07.2012 переказу 12 300,00 грн. як часткової оплати за цінні папери згідно Договору № 1-2/10Б купівлі-продажу цінних паперів від 27.09.2010.

У прийнятті зазначеної заяви Публічному акціонерному товариству Кредит Європа Банк відмовлено з тих мотивів, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Александр (позивача) було порушено за Законом України № 2343-ХІІ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , стаття 20 якого не містить положень про спростування майнових дій боржника.

Відповідачем заперечень проти позову не наведено.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 000 000, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дек-Стандарт (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32, літ. А, ідентифікаційний код 37037223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Александер (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 64, ідентифікаційний код 22926991) суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп. та витрат на сплату судового збору у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.06.2018

Суддя Ю.М. Смирнова