Рішення

від 12.06.2018 по справі 925/344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Черкаси справа № 925/344/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Борейко О.І., Титаренко В.О. - за довіреностями;

від відповідача: Сіроштан О.М. - за довіреністю;

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестагропром" (с. Телепине, Кам"янський район, Черкаська область) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси) про поновлення договору оренди землі та визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- визнання поновленим договору оренди землі від 01.01.2009, що зареєстрований у Кам"янському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.04.2009 за № 040978500002, із змінами та доповненнями від 29.05.2012, зареєстрованими у відділі Держкомзему у Кам"янському районі Черкаської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за № 712188454003762;

- визнання укладеною між ТОВ "Інвестрагропром" (20842, Черкаська область, Кам"янський район, с. Телепине, вул. Шевченка, 46, код ЄДРПОУ 33077520) та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131 код ЄДРПОУ 39765890) додаткової угоди від 09.11.2017 про поновлення договору оренди землі від 01.01.2009, укладеного між Кам"янською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестагропром", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 07.04.2009 за № 040978500002, із змінами і доповненнями від 29.05.2012, зареєстрованими у відділі Держкомзему у Кам"янському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за № 712188454003762, за умовами якої зазначений договір оренди землі поновлений на строк до 09 листопада 2024 року із збільшенням орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю. Вказав на укладення між сторонами договору, строк якого закінчився і на наявність права на поновлення цього договору на новий строк. На доказ продовження користування земельними ділянками надав у справу витяги про реєстрацію речових прав на земельні ділянки, з публічної кадастрової карти України, платіжні доручення у копіях на сплату орендної плати, договори про надання послуг на сільськогосподарські роботи, акти про витрати насіння та садивного матеріалу (а.с. 76-123). Просить задовольнити позовні вимоги на підставі п. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 58-63). Зокрема, вказав, що позивач хоче поновити умови договору оренди землі на інших умовах, ніж це допускається за змістом ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

У відповідності до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Спір між сторонами по справі виник щодо відносин, пов'язаних з орендою землі, які регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі та іншими нормативними документами.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким визначено, що втратив чинність Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" .

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з ч. 5 ст. 16 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).

Питання про порядок укладення договорів оренди земельних ділянок, перелік істотних умов таких договорів визначені Законом України "Про оренду землі".

В зв'язку зі змінами до ЗК України, з 01.01.2013 року, повноваження райдержадміністрацій щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, перейшли до органів Держземагентства України.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2009 між Кам"янською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестагропром" (далі - Орендар, позивач по справі) було укладено договір оренди землі (а.с. 18-19) у відповідності до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться на адміністративній території Радиванівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 236,2663 га в тому числі:

- 84,2454 га ріллі земель запасу та 121,7285 га резервного фонду;

- 18,9216 га під господарськими будівлями і дворами земель запасу;

- 11,0 га під господарськими шляхами та прогонами;

-2,9901 га під полезахисними лісосмугами 9( 2,9901 га за рахунок земель запасу) відповідно до розпорядження райдержадміністрації від 31.12.2008 № 379.

Нормативна грошова оцінка ріллі становить 2 771 790,77 грн. (13457 грн. за 1 га), грошова оцінка земельних ділянок під господарськими будівлями і дворами та польовими шляхами і прогонами не визначалася ( п. 5 договору).

Договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію ( п. 8 договору).

Договір зареєстрований у Кам"янському відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07 квітня 2009 року за № 040978500002.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, початок терміну договору оренди землі від 01.01.2009 слід обраховувати з 07.04.2009 ( дата державної реєстрації договору), отже термін дії договору закінчується 07.04.2014.

До аналогічного висновку про початок обрахунку строку дії договору оренди землі саме після набрання ним чинності з моменту державної реєстрації , а не з моменту його укладення, прийшов Верховний Суд України у постанові від 18.01.2017 справа № 532/129/16-ц.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що земельну ділянку позивачу фактично було передано у користування ще до часу державної реєстрації договору, а тому договір можна вважати таким, що набрав чинності, з цього моменту. Таке твердження суперечить чинному законодавству, за яким виникнення права оренди пов'язується із державною реєстрацією договору або права оренди, а не з моментом фактичної передачі земельної ділянки у користування (ст. 125 ЗК України).

Ще до закінчення терміну дії договору оренди землі, 29.05.2012 між Кам"янською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестагропром" було укладено зміни та доповнення до договору оренди землі (а.с. 24) якими термін дії договору продовжено ще на 5 років.

Зміни зареєстровані у відділі Держкомзему у Кам"янському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за № 712188454003762.

Суд вважає, що сторони домовилися про продовження терміну дії договору на 5 років, тобто термін його дії закінчується лише 07.04.2019. При цьому суд виходить з того, що продовжити термін дії можна лише на наступний період після його закінчення. Сторони договору не домовлялися, що вони достроково припиняють термін дії договору оренди землі з дати укладення змін та доповнень до договору оренди землі 29.05.2012 (а.с. 24) і починають 5річний строк дії договору обраховувати по новому. Чинним законодавством не забороняється укладення сторонами угоди, за якою певні права та обов'язки виникнуть на майбутнє.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позивач станом на час розгляду справи ще знаходиться у правовому полії дії його договору оренди землі від 01.01.2009 року, який закінчується лише 07.04.2019 року з урахуванням додаткової угоди до нього. При цьому дата реєстрації змін та доповнень до договору оренди землі 29.12.2012 року, вчинена по середині дії договору оренди землі, сама по собі на обрахунок строку дії договору не впливає.

У відповідності до ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", яку просить застосувати позивач для задоволення позовних вимог, лише по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар має право на його поновлення за певних умов.

Отже, перебуваючи в межах періоду чинності договору оренди землі від 01.01.2009 року, строк дії якого закінчується лише 07.04.2019, позивач ще не набув права на поновлення строку дії договору і його позов є передчасним. За таких обставин у позові слід відмовити позивачу повністю.

Також судом встановлено й інші обставини для відмови позивачу у позові, які стосуються умов поновлення договору оренди землі.

Судом встановлено, що 09.11.2017 позивачем направлено на адресу відповідача лист - повідомлення № 51 про намір продовжити дію договору оренди землі (а.с. 33) з прикладеним примірником проекту відповідної додаткової угоди.

Частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

12.01.2018 відповідачем направлено лист-повідомлення № 19-23-0.32-312/2-18 (а.с.36) в якому він заперечує проти поновлення договору, оскільки позивачем не дотримано вимог статей 15,33 Закону України "Про оренду землі" та статті 18 Закону України "Про оцінку земель", а також простить повернути земельну ділянку державі.

Водночас, матеріалами справи встановлено, що позивач ініціював перед відповідачем поновлення Договору, скориставшись правовим механізмом частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", однак при цьому змінив істотні умови договору - нормативну грошову оцінку землі, строк поновлення дії договору і розмір орендної плати.

Стаття 30 Закону України Про оренду землі передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Однак за змістом ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", поновлення договору оренди, що є предметом заявлених позовних вимог, може відбуватися лише на тих же умовах, на той же строк.

Натомість, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, якою змінюються кадастрові номери земельних ділянок, що передані в оренду; нормативна грошова оцінка землі збільшена до 8 181 049,03 грн. (як середній розмір нормативної грошової оцінки по Черкаській області); а термін дії договору позивач хоче продовжити не на 5 років, а на 7.

Це суперечить передбаченому у ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" принципу про можливість поновлення договору оренди лише на тих же умовах і на той же строк і є підставою для відмови у задоволенні позову про поновлення договору оренди землі.

З огляду на викладене позовні вимоги є необґрунтованими, передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року.

Суддя Н.М. Спаських