Постанова

від 06.06.2018 по справі 17/05/5026/275/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 17/05/5026/275/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" - адвоката Новика Є.М. свід. №000762 від 15.06.2017, дов. від 04.06.2018 №05-5/32 та арбітражного керуючого Каплі С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.01.2018

(Суддя - Боровик С.С.)

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018

(головуючий суддя - Остапенко О.М.; Доманська М.Л., Верховець А.А.)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнабуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-Будінвест"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №17/05/5026/275/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-Будінвест" (Далі - ТОВ "Круг-Будінвест")

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 року у справі № 17/05/5026/275/2012, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.01.2018 року, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора банкрута про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 22.12.2017 року, ліквідовано ТОВ „Круг-Будінвест" як юридичну особу-банкрута, провадження у справі припинено.

2.1. Крім того, вказаною ухвалою суду стягнуто з Публічного акціонерного товариства ПАТ „БМ Банк" (Далі - ПАТ „БМ Банк" ) на користь арбітражного керуючого Каплі С.В. 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77 695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат.

3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 апеляційну скаргу ПАТ „БМ Банк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 року у справі №17/05/5026/275/2012 залишено без задоволення.

3.1. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 року у справі № 17/05/5026/275/2012 в частині стягнення з ПАТ „БМ Банк" 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77 695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат, залишено без змін.

4. Судові рішення в частині правомірності стягнення з ПАТ „БМ Банк" 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77 695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат обґрунтовані тим, що за недостатністю майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати оплату послуг та витрати арбітражному керуючому суди застосували до розподілу витрат між кредиторами принцип пропорційності щодо покладення витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам;

4.1. врахувавши, що до реєстру вимог кредиторів боржника було включено п'ять кредиторів, зокрема і вимоги ПАТ „БМ Банк", які складають 98,1% всіх вимог, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, суди дійшли висновку про підставність покладення обов'язку оплати послуг ліквідатора на всіх кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам і, як наслідок, стягнення відповідної суми на користь арбітражного керуючого Каплі С.В.

4.2. доводи ПАТ „БМ Банк" про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, як на підставу для відмови у задоволенні заяви останнього про стягнення з банку коштів, суд апеляційної інстанції відхилив, пославшись на те, що дії ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство вже були предметом судового розгляду за скаргою ПАТ „БМ Банк", за наслідками розгляду якої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.03.2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, дії ліквідатора при здійсненні покладених на нього обов'язків були визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відтак у задоволенні скарги банку біло відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. ПАТ „БМ Банк" звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати наведені судові рішення та прийняти власне рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Каплі С.В. у задоволенні клопотання щодо стягнення грошових коштів з ПАТ „БМ Банк" на користь Каплі С.В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права:, зокрема, ст. 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу у чинній редакції (Далі - ГПК України), ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013 (Далі - Закон про банкрутство),

6.1. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що Закон про банкрутство не передбачає обов'язку та правової можливості стягнення із заставного кредитора на користь арбітражного керуючого-ліквідатора банкрута оплати послуг арбітражного керуючого за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, відшкодування йому транспортних та поточних витрат;

6.2. матеріали справи не містять затверджених комітетом кредиторів звітів про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражному керуючому. Також, вказані звіти не затверджені судом;

6.3. положенням про фонд оплати послуг не передбачає будь-якого обов'язку кредиторів сплачувати арбітражному керуючому оплату послуг із власних грошових коштів, які не отримані самим ліквідатором від своєї діяльності щодо здійснення ліквідаційної процедури;

6.4. оскаржувані судові рішення не містять жодного обґрунтування та посилання на норми права, якими керувались суди при стягненні грошових коштів із заставного кредитора на користь арбітражного керуючого.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

7. Арбітражним керуючим Каплею С.В. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу ПАТ „БМ Банк" без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "БМ Банк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 (в частині стягнення з ПАТ "БМ Банк" 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №17/05/5026/275/2012.

7.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ "БМ Банк" на 06 червня 2018 року о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Як встановлено судами під час розгляду справи, постановою Господарського суду Черкаської області від 02.07.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Каплю С.В., строк ліквідаційної процедури у даній справі та повноважень ліквідатора банкрута неодноразово продовжувався на шість місяців, зокрема, ухвалами суду від 02.07.2013 року, 10.01.2014 року, 03.07.2014 року, 26.12.2014 року, 30.07.2015 року, 14.01.2016 року, 28.11.2016 року та 12.09.2017 року.

12. Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 року, який вступив в дію з 19.01.2013 року, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

13. У даному випадку, як вірно встановили суди, застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

14. 28.12.2017 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту ліквідатора за наслідками ліквідаційної процедури та ліквідаційного балансу банкрута станом на 22.12.2017 року, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, а також про пропорційне стягнення з кредиторів оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, відшкодування транспортних та поточних витрат.

15. В результаті розгляду наведеного клопотання, ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 року у справі №17/05/5026/275/2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у даній справі, серед іншого, стягнуто з ПАТ „БМ Банк" на користь арбітражного керуючого Каплі С.В. 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77 695,20 грн. відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн. відшкодування поточних витрат.

16. Як встановлено під час розгляду справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.08.2012 року у справі №05/5026/275/2012 клопотання голови комітету кредиторів (протокол комітету кредиторів від 02.08.2012 року) про затвердження розміру оплати послуг арбітражному керуючому ТОВ „Круг-Будінвест" Каплі С.В. задоволено, затверджено Положення про фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому про банкрутство ТОВ „Круг-Будінвест", згідно якого ліквідатору Каплі С.В. призначено оплату послуг ліквідатора ТОВ „Круг-Будінвест" в розмірі 5000,00 грн. на місяць та відшкодування транспортних витрат в розмірі, що не перевищує 2000,00 грн. на місяць.

17. Також встановлено, що відповідне клопотання до господарського суду від 02.08.2012 року про затвердження Положення про фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому про банкрутство ТОВ „Круг-Будінвест", протокол комітету кредиторів від 02.08.2012 року та саме Положення про фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому окрім членів комітету кредиторів, підписано також першим заступником голови правління ПАТ „БМ Банк", членом правління ОСОБА_6 та начальником управління ПАТ „БМ Банк", членом правління ОСОБА_7

18. Водночас судами встановлено, що з 01.09.2014 року по 22.12.2017 року (40 місяців) у зв'язку з відсутністю грошових коштів на ліквідаційному рахунку банкрута ТОВ „Круг-Будінвест", ліквідатор Капля С.В. оплату послуг ліквідатора за виконання своїх повноважень, відшкодування поточних та транспортних витрат не отримував.

19. У період з 01.09.2014 року по 07.06.2017 року оплата послуг та витрати ліквідатора склали 250 718,96 грн, з яких 173 280,00 грн - оплата послуг ліквідатора, 11 438,96 грн - поточні витрати, 66 000,00 грн - транспортні витрати.

20. Вказані поточні витрати за період з 01.09.2014 року по 01.06.2017 року затверджено ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.09.2017 року, яка набрала законної сили.

21. У період з 08.06.2017 року по 22.12.2017 року оплата послуг та витрати ліквідатора склали 56 700,00 грн, з яких 42 240,00 грн оплата послуг арбітражного керуючого Каплі С.В., 13 200,00 грн транспортні витрати та поточні витрати у розмірі 1260,00 грн, зокрема, за проведення повторної експертної оцінки, за яку сплачено згідно договору та акту виконаних робіт ТОВ „Контакт-Сервіс" 1 000,00 грн.; за закриття ліквідаційного рахунку Банкрута сплачено ПАТ "Юнекс Банк" 210,00 грн.; за передачу документів на довгострокове зберігання до архіву сплачено 50,00 грн.

22. Судами встановлено, що звіт ліквідатора за вказаний період затверджено рішенням комітету кредиторів від 22.12.2017 року, оформленим відповідним протоколом, загальна сума заборгованості за період 01.09.2014 року по 22.12.2017 року перед ліквідатором Капля С.В. становить 307 418,96 грн.

23. Відповідно до норм ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого (ліквідатора) відбувається на платній основі. Тобто, послуги ліквідатора у даній справі про банкрутство у будь-якому випадку повинні бути оплачені. Така оплата послуг ліквідатора відбувається в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

24. За приписами ч. ч. 10, 12-14 ст. 3 1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

25. Системний аналіз норм Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі).

26. В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні.

27. При цьому, господарський суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

28. Виходячи з встановлених у справі обставини та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, Суд касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що оплата послуг ліквідатора може бути покладена на всіх виявлених кредиторів у цій справі, у зв'язку з чим є законним та обґрунтованим висновок про покладення витрат на оплату послуг ліквідатора боржника що визнаний банкрутом та витрат у справі у ліквідаційній процедурі на всіх виявлених кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам.

29. Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові, врахувавши, що до реєстру вимог кредиторів боржника було включено п'ять кредиторів, зокрема і вимоги ПАТ „БМ Банк", які складають 98,1% всіх вимог, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, погодився з висновком місцевого господарського суду щодо підставності покладення обов'язку оплати послуг ліквідатора на всіх кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам і, як наслідок, стягнення відповідної суми на користь арбітражного керуючого Каплі С.В.

30. Разом з тим, апеляційний господарський суд відхилив доводи ПАТ „БМ Банк" про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, як на підставу для відмови у задоволенні заяви останнього, пославшись на те, що дії ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство боржника, зокрема, щодо правовідносин банкрута з ТОВ „Єврокомфорт 2015", дії ліквідатора щодо виключення об'єктів нерухомо майна з цивільного обігу, іпотеки нерухомого майна та договору оренди земельної ділянки, відносно припинення права користування земельною ділянкою, зменшення вартості нерухомого майна з 800 000,00 грн до 400 000,00 грн, були предметом судового розгляду за скаргою ПАТ „БМ Банк", за результатами розгляду якої ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.03.2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, дії ліквідатора при здійсненні покладених на нього обов'язків були визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відтак у задоволенні скарги банку біло відмовлено.

31. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять затверджених комітетом кредиторів звітів про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражному керуючому а також доводи про те, що положенням про фонд оплати послуг не передбачено будь-якого обов'язку кредиторів сплачувати арбітражному керуючому оплату послуг із власних грошових коштів, які не отримані самим ліквідатором від своєї діяльності щодо здійснення ліквідаційної процедури;

32. Інші доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та в більшості своїй, зводяться до переоцінки доказів.

33. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

34. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

35. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

36. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України у чинній редакції за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

37. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч.1 ст. 309 ГПК України).

38. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" та залишення без змін ухвали господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 (в частині стягнення з ПАТ "БМ Банк" 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат) та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №17/05/5026/275/2012

39. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" та залишенням без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 (в частині стягнення з ПАТ "БМ Банк" 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №17/05/5026/275/2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2018 (в частині стягнення з ПАТ "БМ Банк" 211 425,12 грн оплати послуг арбітражного керуючого Каплі С.В. за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, 77695,20 грн відшкодування транспортних витрат та 12 457,68 грн відшкодування поточних витрат) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №17/05/5026/275/2012 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко