Рішення

від 18.05.2018 по справі 183/5615/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5615/17

№ 2/183/853/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 травня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Органу опіки та піклування Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Керносівської сільської ради про:

- визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_1;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 гривень, на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

встановив:

в провадженні суду перебуває означений позов.

Позов обґрунтовано тим, що з 04 квітня 2016 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. На час звернення з позовом Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядається спір між позивачем та відповідачем про розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. До часу звернення з позовом сторони не дійшли згоди щодо місця проживання сина після розірвання шлюбу. На час звернення з позовом дитина мешкає разом з позивачем в житловому будинку, який належить на праві приватної власності сім'ї матері позивача. Позивач не згоден із тим, щоб син проживав із відповідачем, наполягає на визначенні місця проживання дитини разом з батьком. Вважає, що в інтересах сина проживати саме з ним, а не з матір'ю. Відповідач мешкає на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, ніде не працює, мешкає в будинку свого батька, сімейний бюджет відповідача та двох її дітей складається з заробітної плати батька відповідача, яка становить 8000 грн. Місто часто стає зоною бойових дій, оскільки знаходиться на лінії розмежування бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції. Під час його присутності в будинку тестя місто неодноразово піддавалось обстрілам, в зв'язку з чим доводилося ховатися у підвалі разом з маленькою дитиною. ОСОБА_3 з народження страждає синдром рухових порушень внаслідок перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи, затримкою психомоторного та психологічного розвитку та постійно потребує догляду та піклування. Його не можна залишати самого без догляду. В місті Харцизьк немає медичних закладів, які б могли надати необхідну медичну допомогу хворій дитині. Позивач повністю відданий сину, знаходиться з ним на лікуванні в Новомосковській районній лікарні, обласній клінічній дитячій лікарні, у свій вік він ще не може самостійно ходити. Тому він весь час знаходиться у позивача на руках. Позивач займається із ним цілими днями та ночами, гуляє, іншим чином піклується про нього. Створив всі умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольняє гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Відповідач не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання дитини, не має свого помешкання, не може забезпечувати умови для нормального розвитку дитини, його навчання. Позивач мешкає у комфортабельному житловому будинку з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. В житловому будинку також обладнана кімната для дитини, щоб дитина могла мати здоровий сон, навчатися, гратися. Згідно з Актом обстеження умов проживання, складеного представниками опікунської ради та депутатом сільської ради, проведеного за місцем мешкання сина, житлові умови задовільні, будинок знаходиться в гарному стані, умови для проживання дитини задовільні. Продуктами харчування, ліками дитина забезпечена, постійно відвідує лікарів спеціалістів. Вихованням та розвитком дитини займається батько. Вказує, що він з постійно піклується про дитину, допомагає матеріально, купує одяг, намагається зробити, щоб дитина ні в чому не знала потреби. Таким чином, на його думку, проживання сина разом з ним відповідає інтересам дитини. Він має можливість забезпечити йому належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не в змозі. Разом з тим, не буде чинити жодних перешкод для спілкування відповідача із сином і готовий, зі свого боку, усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлення піклування матері. Спиртними напоями він не зловживає, не палить, за місцем проживання характеризується позитивно, дуже добре ставиться до сина та любить його. Вважає, що перебування сина в сім'ї відповідача негативно вплине на виховання та здоров'я дитини. Бажає дати дитині освіту і добробут. За таких умов сину буде краще із ним. Вказує, що відповідач жодним чином не приймає участі не тільки у вихованні дитини, не мешкає разом з дитиною, але вона жодним чином не допомагає матеріально, всі витрати по лікуванню дитини несе він та його батьки. Відповідач у телефонній розмові заявила, що вона втратила паспорт та не може приїхати провідати дитину. Тому вважає, що суд може стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Позивач надав суду заяви про підтримання вимог позову та про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов не подавала.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про підтримання вимог позову та про розгляд справи у свою відсутність. Пояснень не надала.

Третя особа-2 у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у свою відсутність. Заперечення проти задоволення позову, пояснень не надала.

Ухвалами суду від 18 квітня 2018 року замінено третю особу-1 у справі з Ради опіки та піклування Новомосковського району Дніпропетровської області на Орган опіки та піклування Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Залучено до участі в справі в якості третьої особи-2 Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Керносівської сільської ради.

В судовому засіданні 14 травня 2018 року від третьої особи-2 витребувано докази у справі у виді висновку Органу опіки. Докази отримані 18 травня 2018 року.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до таких висновків.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.55/.

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.36/.

Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.17/.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 03 серпня 2017 року, складеного Секретарем опікунської ради, членами опікунської ради та депутатом Керносівської сільської ради вбачається, що на момент розгляду справи дитина проживає із позивачем за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.8/. Також, з означеного акту вбачається, що дитина мешкає разом з позивачем в житловому будинку, який належить на праві приватної власності сім'ї матері позивача. Житлові умови задовільні, будинок знаходиться в гарному стані, умови для проживання дитини задовільні. Продуктами харчування, ліками дитина забезпечена, постійно відвідує лікарів спеціалістів. Вихованням та розвитком дитини займається батько. Мати на час відвідування відсутня /а.с.8/.

Позивач за місцем проживання характеризується позитивно /а.с.7/.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 часто хворіє на ОРВІ, перебуває на Д обліку у невролога, дитині встановлений діагноз: синдром рухових порушень внаслідок перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи, затримкою психомоторного та психологічного розвитку /а.с.9, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62/. Також вбачається, що під час перебування дитини на стаціонарному лікуванні протягом періодів: 28 серпня 2017 - 01 вересня 2017 року, 16 жовтня 2017 - 19 жовтня 2017 року, 23 жовтня 2017 - 31 жовтня 2017 року, 07 листопада 2017 - 15 листопада 2017 року, 04 лютого 2018 - 15 лютого 2018 року, 15 березня 2018 - 20 березня 2018 року, 27 березня 2018 - 02 квітня 2018 року, 07 квітня 2018 - 13 квітня 2018 року. Під час знаходження дитині в умовах стаціонару разом з ним знаходився батько дитини - позивач.

За висновком Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Керносівської сільської ради вих. № 180/02-15 від 15 травня 2018 року, встановлено, що станом на 15 травня 2018 року малолітній ОСОБА_3 мешкає з батьком, ОСОБА_1, його батьками: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та братом - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3. Вихованням та лікуванням дитини займається ОСОБА_1 та його батьки. ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, спиртними напоями не зловживає, не працює, власного житла не має. Мати дитини - ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2. Деякий час після одруження проживала за адресою: АДРЕСА_3 у батьків чоловіка. Місцезнаходження матері невідоме. Так, як мати на території сільської ради не проживає з серпня 2017 року та не займається вихованням, лікуванням дитини обстеживши умови проживання дитини, враховуючи інтереси малолітньої дитини, Орган опіки вважаю за необхідне підтримати позов в повному обсязі та визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком.

Таким чином, надані суду докази свідчать про наявність спору між батьком та матір'ю дитини щодо місця проживання дитини та способу участі в утриманні дитини матір'ю.

Вирішуючи спір, суд виходить з таких норм законодавства.

Щодо місця проживання.

Згідно зі ст. ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Також, Декларацією прав дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року), яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст. 2, 8 ЦПК України, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Водночас, означеною Декларацією проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як вбачається з чч.4-6 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо, в тому числі - місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже при визначені місця проживання дитини суд приймає до уваги належним чином обґрунтований висновок Органу опіки та піклування, яким визначено доцільним місце проживання дитини з її батьком.

Матеріали справи в своїй сукупності підтверджують обставини, викладені у висновку Органу опіки та піклування. Також, матеріали справи не містять доказів того, що вказаний висновок щодо можливості проживання дитини з батьком суперечить інтересам дитини.

Крім того, суд враховує, що суду не надано належних та допустимих доказів створення дитині належних умов проживання за місцем проживання матері. Доказів на підтвердження наявності джерела доходу у відповідача, який би дозволив належним чином утримувати дитину також не надано.

Більш того, дитина під час проживання із позивачем перебуває на обліку лікарських установ за місцем проживання, має сталі соціальні зв`язки, внаслідок чого зміна місця проживання дитини може негативно відобразитись на її інтересах.

Відтак, суд приходить до висновку, що відсутністю визначення питання зі сторони відповідача щодо того, з ким з батьків проживає дитина порушуються особисті немайнові інтереси батька та самої дитини, які підлягають відновленню, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено доводи та аргументи, на які останній посилався в своєму позові, внаслідок чого наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, враховуючи судом наведені висновки про місце проживання дитини, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про охорону дитинства , ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону

Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

За таких обставин, враховуючи надані суду докази про стан здоров'я та матеріальне становище дитини, відсутність доказів працевлаштування відповідача, її стану здоров'я та матеріального становища, наявності на утриманні відповідача інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі та стягувати з відповідача на утримання дитини на користь позивача в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Інших даних про матеріальний стан платника аліментів, а також стан здоров'я дитини і інших обставин, що враховуються при визначенні судом розміру аліментів, суду не надано, що не позбавляє в майбутньому позивача чи відповідача звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Також, у відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Позов подано 03 листопада 2017 року. За таких обставин суд приходить до висновку, що аліменти слід стягнути з дати подання позову до суду.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6; зареєстрованого: АДРЕСА_1; проживаючого: АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_8; зареєстрованої: АДРЕСА_2), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Органу опіки та піклування Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 7, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область; ЄДРПОУ 04052324), Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Керносівської сільської ради (місцезнаходження: вул. Калинова (Кірова), 21-а, с. Керносівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область; ЄДРПОУ 04340425) - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 03 листопада 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Д.О. Парфьонов