Рішення

від 15.06.2018 по справі 297/1066/18

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1066/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі - Куні О. І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи: Радгосп-завод Мужіївський та виконавчий комітет Мужіївської сільської ради про зобов'язання припинити право постійного землекористування земельною ділянкою площею 1,95 га та зобов'язання повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, треті особи без самостійних вимог: радгосп-завод Мужіївський та виконавчого комітету Мужіївської сільської ради з вимогою зобов'язати відповідача припинити права постійного землекористування земельною ділянкою 1,95 га та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Мужіївської сільської ради.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що на теперішній час, після набуття у власність виноградників, сорт Ізабелла, рік посадки 1976, на підставі Договору купівлі-продажу довгострокових біологічних активів , від 18 серпня 2015 року, на земельній ділянці державної власності площею 1,95 га у межах контурів земельного масиву загальною площею 9,2302 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0044 в адміністративних межах Мужіївської сільської ради Берегівського району, має неправомірні перешкоди з боку відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо проходження процедури набуття права власності на вказану земельну ділянку на якій розміщені названі багаторічні насадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, однак останні подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справи без їх участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому просив задовольнити позов гр. ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи: радгосп-завод Мужіївський , виконавчий комітет Мужіївської сільської ради про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області припинити право постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії у повному обсязі.

Радгосп-заводом Мужіївський , як третьою особою, до початку розгляду справи по суті, було надано відзив, у якому підтримано позовні вимоги позивача та зазначено, що радгосп-завод не заперечує проти припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачі її до земель запасу, так як раніше підприємство вже звертався до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою про припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 9,2302 га , а земельна ділянка площею 1,9500 га кадастровий номер 2120486400:02:000:0053 сформована шляхом її поділу та передачі її до земель запасу.

Мужіївською сільською радою, як третьою особою, було також надане заяву з якої вбачається, що вона не заперечує проти позовних вимог позивача та відповідно про припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 9,2302 га , в тому числі земельною ділянкою площею 1,95 га кадастровий номер 2120486400:02:000:0053 та передачі її до земель запасу, та просить розглянути справу без її участі у судовому засіданні.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступних обставин.

Наказом Мінагрополітики України № 239 від 27.04.12 р. (із змінами) прийнято рішення про припинення виробничої діяльності державного підприємства радгоспу-заводу Мужіївський шляхом ліквідації. З моменту прийняття рішення про ліквідацію підприємство набуває спеціального статусу, про що вносяться дані до Єдиного державного реєстру. В межах Мужіївської сільської ради за радгоспом-заводом Мужіївський у відповідності до Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 із змінами та доповненнями) було зареєстровано право постійного користування земельними ділянками згідно Державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК № 001399 від 28 квітня 2000 року з цільовим призначенням : для сільськогосподарського використання .

ТОВ ПЛОДВИНПРОМ за підсумками аукціону, що відбувся 14 лютого 2014 року на Міжнаціональній Універсальній Товарно-Сировинній Біржі Епсілон , придбало у радгоспу-заводу Мужіївський по Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу довгострокових біологічних активів , посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 13 травня 2014 року за реєстром № 3070 від 09.09.2014 року за реєстром № 5188, виноградники, сорт Ізабелла, рік посадки 1976, насаджені на земельних ділянках державної власності загальною площею 27,6 га, які згідно додатку № 1 до договору розміщені на земельних ділянках площею 1,2001 га, 2,7484 га, 9,2302 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0044 та на земельній ділянці площею 14,4213 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0042 в адміністративних межах Мужіївської сільської ради, Берегівського р-ну, Закарпатської області.

В зв'язку з продажем насаджень 09 вересня 2014 року голова ліквідаційної комісії радгоспу-заводу Мужіївський заявою з реєстровим номером 5194, посвідченою приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 до власника земельних ділянок та уповноважених органів звернувся з добровільною відмовою від права постійного користування земельних ділянок загальною площею 27,6 га, в тому числі земельної ділянки площею 9,2302 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0044 .

18 серпня 2015 року відповідно до Договору купівлі-продажу довгострокових біологічних активів , з реєстровим номером 978, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, позивач придбав у товариства у власність виноградники сорт Ізабелла, рік посадки 1976, які насаджені на земельній ділянці згідно ситуаційного плану за № 3, площею 1,95 га у межах контурів земельного масиву загальною площею 9,2302 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0044.

Частиною 1 статті 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Мінагрополітики України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства в своєму листі від 27.01.17 року за № 37-13-4-16/1587 визначив , що завдяки своїм біологічним особливостям коренева система винограду здатна горизонтально віддалятися від стовбура рослини на відстань до 4-6 метрів та проникати на глибину 8-10 метрів. Зважаючи на це , переміщення плодоносних насаджень є технічно неможливим, оскільки призведе до порушення кореневої системи, а відтак до загибелі винограду.

Згідно п.б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) . Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2015 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 703822721204, за ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області була зареєстрована земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 9,2302 га кадастровий номер 2120486400:02:000:0044 в межах Мужіївської сільської ради.

Місце розташування виноградників на земельній ділянці загальною площею 9,2302 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0044 за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства не суперечить містобудівній та земельній документації села Мужієво, ситуаційний план з нанесенням розташування земельної ділянки позивача ОСОБА_1 в межах контуру масиву 9,2302 га погоджено управлінням Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області та Мужіївською сільською радою.

12 жовтня 2015 року за № 10152/0/23-15 позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах контурів земельного масиву загальною площею 9,2302 га кадастровий номер 2120486400:02:000:0042 в адміністративних межах Мужіївської сільської ради Берегівського району. До клопотання було надані : погоджений управлінням Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області та Мужіївською сільською радою cитуаційний план з нанесенням розташування земельної ділянки гр.ОСОБА_1 ; копія договору купівлі-продажу довгострокових біологічних активів; копії акту приймання-передачі довгострокових біологічних активів-виноградників; копія паспорту та картки фізичної особи-платника податків.

Отже, на момент розгляду ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області клопотання від позивача з необхідними додатками: за ГУ Держгеокадастру у Закарпатській були зареєстровані земельні ділянки , про що свідчать вищевказаний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; ліквідатором радгоспу-заводу було нотаріально оформлена і представлена заява про відмову від право постійного користування земельною ділянкою; Мужіївською сільською радою та Берегівським районним відділом Держгеокадастру у Закарпатській області було погоджено місце розташування ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства відповідно до вимог Генерального плану села, схем землеустрою населеного пункту.

Водночас змістом ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можуть бути виключно передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України обставини, перелік яких є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 802/193/17-а від 24 травня 2017 року.

Судом встановлено, що позивач надав до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вичерпний перелік документів у відповідності до частини шостої статті 118 ЗК України.

Судом з'ясовано, що згідно наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 29 жовтня 2015 року № 1849-с/г, № 1856-с/г, № 1857-с/г , № 1858-с/г та № 1859-с/г земельна ділянка площею 9,2302 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0044 розподілена на п'ять земельних ділянок , які сформовані та внесені в базу Державного земельного кадастру : земельна ділянка площею 1,8500 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0051; земельна ділянка площею 1,9000 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0052; земельна ділянка площею 1,9500 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0053; земельна ділянка площею 1,8000 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0054; земельна ділянка площею 1,7302 га p кадастровим номером 2120486400:02:000:0055.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 29 жовтня 2015 року за № 1856-с/г позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,95 га для ведення особистого селянського господарства. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 в листопаді 2015 року був розроблений проект землеустрою. Управлінням Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області 02 грудня 2015 року було погоджено проект землеустрою щодо відведення для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 розташованої за межами населеного пункту на території Мужіївської сільської ради , про що свідчить висновок № 31-28-99.1-2013/15-15 . 02 грудня 2015 року проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 1,95 га, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.01.2016 року за № НВ-2101204042016.

Судом надана оцінку наступним обставинам:

- у грудні 2015 року була проведена державна експертиза землевпорядної документації, розробленої ФО-П ОСОБА_6 , про що свідчить позитивний висновок № 601-15 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 30 грудня 2015 року .

- 18 липня 2017 року позивачем було подано клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,95 га у власність.

- 01 серпня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області листом № П-3460/29-5984/6-17 повідомило позивача, що при розгляді документації із землеустрою, виявлено, що дана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні радгоспу-заводу Мужіївський згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК № 001399.

Суд бере до уваги той факт, що Мінагрополітики України неодноразово в своїх листах від 28.02.17р. № 37-27-15/5439 , від 07.04.17р. № 37-27-15/9457 надаючи інформацію на запити повідомило, що в зв'язку з тим що процедура припинення радгоспу-заводу Мужіївський відбувається шляхом ліквідації діяльності , то ліквідаційна комісія (голова ліквідаційної комісії) може прийняти рішення про добровільну відмову від права користування земельними ділянками підприємства що ліквідується без додаткового погодження з органом управління.

В межах правової позиції Мінагрополітики України , яка викладена у названих вище листах від 28.02.17 р. № 37-27-15/5439 , від 07.04.17 р. № 37-27-15/9457 голова комісії з ліквідації радгоспу-заводу Мужіївський 25 вересня 2017 року заявою № 25-09-4 звернувся до Головному управлінню Держгеокадастру України в Закарпатській області припинити право постійного землекористування радгоспу - заводу земельних ділянок загальною площею 9,2302 га в адміністративних межах Мужіївської сільської ради Берегівського району та передачі їх до земель запасу, в тому числі земельної ділянки площею 1,9500 га кадастровий номер 2120486400:02:000:0053.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Таким чином, чинним законодавством передбачено імперативне ні чим не обмежене право землекористувача відмовитись від землекористування і встановлено лише необхідність наявності волевиявлення землекористувача, тобто його заяви, та обов'язковість прийняття власником та/або уповноваженими ним органами відповідного рішення з цього питання та не передбачено в якості підстави відмови у оформленні відмови від користування земельними ділянками з будь-яких інших причин (підстав), оскільки право користування земельною ділянкою є добровільним правом і відмова від нього необумовлена наявністю на це згоди власника земельної ділянки.

Пунктом є-1 ст.15-1 Земельного кодексу України визначено, що до повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вищого господарського суду України від 09 лютого 2016 року у справі № 923/1577/15. Вищий господарський суд України у названій справі констатовано, що чинним законодавством передбачено імперативне ні чим не обмежене право землекористувача відмовитись від землекористування і встановлено лише необхідність наявності волевиявлення землекористувача, тобто його заяви, та взагалі не передбачено можливості відмови у такому оформленні з будь-яких інших причин (підстав), оскільки право користування земельною ділянкою є добровільним правом і відмова від нього необумовлена наявністю на це згоди власника земельної ділянки.

Спираючись на матеріали справи, оцінюючи докази у їх сукупності, та зважаючи на судову практику в аналогічних судових спорах, суд виходить із того, що хоча добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є першою необхідною умовою припинення права користування земельною ділянкою, утім названа умова обумовлює та породжує, відповідно до вимог ч. 4 ст. 142 ЗК України, юридичний обов'язок власника земельної ділянки щодо прийняття рішення про припинення права землекористування та відповідно публічне-правове зобов'язання повідомити органи державної реєстрації про дане рішення.

При прийнятті рішення суд бере до уваги наступні обставини, які мають значення для правильного рішення у справі, що листом Берегівського відділення Виноградівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 02.05.2018 року № 869/07-03 засвідчено, що радгосп-завод Мужіївський перебуває у стані припинення і протягом 2013-2017 року не сплачував Земельний податок з юридичних осіб ; у зв'язку із несплатою з 2013 року радгоспом-заводом Мужіївський земельного податку 21 вересня 2017 року Мужіївська сільська рада листом № 330 звернулася до голови ліквідаційної комісії з вимогою припинити право постійного користування сформованими земельними ділянками радгоспу-заводу, які за погодженням з місцевою громадою , органами виконавчої влади зареєстровані та внесені в базу Державного земельного кадастру України, та згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-2101204042016 від 13.01.2016 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу управлінням Держгеокадастру у Берегівському районі 02 грудня 2015 року на території Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту Берегівського району зареєстровано земельну ділянку площею 1,9500 га з кадастровим номером 212486400:02:000:0053 для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, як зазначено вище, після звернення позивача до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області , як до власника земельної ділянки , з письмовою заявою про добровільну відмову від права постійного користування землею у останньої виник як юридичний обов'язок прийняти рішення про припинення зазначеного права . Однак, не виконавши свої юридичні обов'язки щодо вирішення, в законному порядку, питання про добровільну відмову позивача від права постійного користування земельними ділянками, та відповідно юридичні обов'язки щодо внесення необхідних змін в обліку та реєстрації землі, відповідач діяв в порушення приписів чинного земельного законодавства порушив права позивача, як землекористувача, на відмову від землекористування.

Суд при винесенні рішення також бере до уваги зміст Постанови КМУ № 413 від 7 червня 2017 р. Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними , та виходить із того, що сфера дії даної Постанови КМУ, як підзаконного нормативного акту , в даному випадку не розповсюджується на питання регулювання відносини між радгоспом-заводом та ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, в зв'язку з тим, що самою ж постановою визначено, що у разі надання дозволів на розроблення документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру до набрання чинності цією Стратегією затвердження такої документації та передача земельних ділянок у власність здійснюється без урахування вимог абзаців другого - сьомого цього розділу. Крім того, вимога приймати рішення про припинення права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, за погодженням з Кабінетом Міністрів України застосовується територіальними органами Держгеокадастру виключно під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) .

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Відповідно до принципів, закріплених ч. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд та на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З урахуванням вищевикладеного, наявність добровільної заяви землекористувача та наявність підстав для визнання припиненим права постійного користування земельними ділянками радгоспу-заводу Мужіївський земельними ділянками, які зареєстровані на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК № 001399 від 28 квітня 2000 року, є законними і обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із п.7 Постанови Пленуму ВСС України за №3 від 01.03.2013р. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Аналогічне положення міститься і у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 р. N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

Керуючись ст.ст. 15,116, 118, 121, 122,141,142, 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 77-82, 259, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області припинити право постійного землекористування земельною ділянкою площею 1,95 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0053 радгоспу-заводу Мужіївський код ЄДРПОУ 00412240 в адміністративних межах Мужіївської сільської ради Берегівського району.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності площею 1,95 га з кадастровим номером 2120486400:02:000:0053 на території Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області за межами населеного пункту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через Берегівський районний суд) до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя ОСОБА_7.