Ухвала

від 15.06.2018 по справі 192/2114/17

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/2114/17

Провадження № 1-кп/192/81/18

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

15.06.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смтСолоне Солонянського району Дніпропетровської області обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12016040570000946, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 грудня 2016 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2017 року з Солонянського відділу Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12016040570000946, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 грудня 2016 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою судді від 08 грудня 2017 року в даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор та представник потерпілого вважали, що підстави для повернення обвинувального акту відсутні і він може бути призначений до судового розгляду та по справі можуть бути проведені підготовчі дії. Представник потерпілого до початку підготовчого засідання подав цивільний позов, згідно якого просить розглянути його в даному кримінальному провадженні, звільнити від сплати судового збору та стягнути з ОСОБА_3 завдану майнову шкоду в загальному розмірі 296500 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник адвокат ОСОБА_6 вважали, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та його слід повернути прокурору, про що захисник надав відповідне клопотання.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом, цивільним позовом вважає, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 219 КПК України встановлено строки проведення досудового розслідування, а не строки вручення обвинувального акту за результатами його проведення.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 291 КПК передбачено, що до обвинувального акту надається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, а ст. 293 цього Кодексу передбачено обов`язковість вручення копії обвинувального акту підозрюваній.

Судом було встановлено, що копію обвинувального акту обвинувачена отримала в підготовчому судовому засіданні, у зв`язку з чим судом надався час на його ознайомлення та відкладався підготовчий розгляд.

До обвинувального акту прокурором було надано розписку, згідно якої ОСОБА_3 відмовилася від отримання обвинувального акту в присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно реєстру матеріалів, доданого до обвинувального акту, 28 листопада 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про завершення досудового розслідування та ознайомлено з його матеріалами. В цей же день було затверджено обвинувальний акт. Тому суд вважає, що обвинувачена була обізнана 28 листопада 2017 року з тим, що досудове розслідування завершено, однак не отримала копію обвинувального акту, який був вручений їй в суді. На думку суду вказане не свідчить про істотне порушення вимог КПК України, а також не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Стосовно посилань адвоката ОСОБА_6 на невідповідність обвинувального акту повідомленню про підозру, згідно якого ОСОБА_3 начебто обвинувачувалася за ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, а на даний час обвинувачується лише за ч. 3 ст. 185 КК України, то суд посилається на те, що до клопотання захисника додано копію повідомлення про підозру, яке не завірене належним чином, а ст. 338 КПК прокурору надано право на зміну обвинувачення в тому числі зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення під час судового розгляду.

Тому вказані підстави також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

З урахування викладеного суд вважає, що підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Угоди в порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Солонянському районному суду Дніпропетровської області.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Таким чином, є достатні підстави для призначення в даному кримінальному провадженні судового розгляду.

Вирішуючи питання про прийняття цивільного позову до спільного розгляду з кримінальним провадженням, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позовдо підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Ознайомившись з поданим цивільним позовом, суддею було встановлено, що він не відповідає вимогам п.п.2,6,7,8,9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім того, ч. 4 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані представником цивільного позивача копії не відповідають вказаним вимогам ЦПК України, оскільки не засвідчені належним чином згідно вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 175 ЦПК, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Цивільній позивач посилається в позові на п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та просить звільнити його від сплати судового збору.

Проте згідно вказаної норми, від сплати судового збору звільнені позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Оскільки ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12016040570000946, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 грудня 2016 року обвинувачується за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до сховища, тому суд вважає, що підстави для звільнення від сплати судового збору в даному випадку відсутні.

Цивільному позивачу слід зазначити в позові відповідні підстави для звільнення від сплати збору або здійснити його сплату в розмірі

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на наступні реквізити: отримувач коштів - УДКСУ Солонянського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37916143, банк отримувача ГУДКСУ в Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО)805012, рахунок отримувача 31210206700305, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області(назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02890742(суду, де розглядається справа).

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням того, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.95,175,177 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали шляхом викладення позову в новій редакції та наданням належним чином засвідчених доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту.

Призначити по кримінальному провадженню №12016040570000946, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 грудня 2016 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солонянського районного суду Дніпропетровської області на 04 липня 2018 року о 09 годині 30 хвилин.

Цивільний позов - залишити без руху.

Надати цивільному позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити цивільному позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з копіями для всіх учасників справи.

В судове засідання викликати прокурора, представників потерпілого, обвинувачену та її захисника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1