Рішення

від 12.06.2018 по справі 485/495/18

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57300, Миколаївська область, м.Снігурівка, вул.імені генерала Плієва І.О., 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м.Снігурівка

Справа № 485/495/18

Провадження № 2/485/404/18

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Фортуни Т.Ю.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в м.Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Широківської сільської ради Миколаївської області ( вул.Шкільна, 1, с.Широке Снігурівського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04377049) про визнання права власності на житловий будинок, встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Широківської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок.

Позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько-ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що розташований по АДРЕСА_1. Він є єдиним спадкоємцем померлого за заповітом. З метою оформлення спадщини на будинок звернувся до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено, в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати за ним право власності на будинок складовими А-1 житловий будинок, Б-1 літня кухня, б-1 сіни, В-1 гараж, Г-1 вбиральня, №1 кран, №2 хвіртка, №3 ворота, №4 забор, I відмостка, в порядку спадкування.

У судове засідання належно повідомлені про розгляд справи учасники процесу не з"явилися від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відповідач до заявлених вимог заперечень не має. Суд ухвалив про розгляд справи у відсутність учасників процесу на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст.1223 ЦК).

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов"язкова частка) (ст.1241 ЦК).

Згідно з положеннями ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Новоперівка помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 13 серпня 2007 року Новопетрівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим Новопетрівською сільською радою 02 серпня 1965 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, розташований у АДРЕСА_1, який він заповів своєму сину ОСОБА_2 склавши 04 липня 2007 року заповіт, посвідчений секретарем Новопетрівської сільської ради (а.с.27). Перейменування вулиці по АДРЕСА_1 на нову назву АДРЕСА_1 відбулася згідно рішення Новопетрівської сільської ради від 13.11.2003 року №70 (а.с.21).

На момент смерті ОСОБА_4 був власником вказаного будинку, що підтверджується довідкою виконкому Широківської сільської ради Миколаївської області №147 від 31.01.2018 року (а.с.13), зроблену на підставі записів погосподарських книг, які велися на підставі Вказівок по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5.

Так, з витягу з погосподарської книги по Новопетрівській сільській раді за 1980-1982 роки вбачається, що за особовим рахунком НОМЕР_3 є запис про домогосподарство головою якого є ОСОБА_4 (а.с.12)

Із технічного паспорту, виготовленого станом на 30 травня 2018 року встановлено, що будинок разом із надвірними будівлями побудовано у 1963 році. Будинок позначений на плані літ.А-1 має загальну площу - 103,20 кв.м., житлова площа - 68,70 кв.м., складається із надвірних будівель і споруд: а-1 сіни, а-1-1 тераса, Б-1 літня кухня, б-1 сіни, В-1 гараж, Г-1 вбиральня, №1 кран, №2 хвірка, №3 ворота, №4 забор, І відмостка. Вартість будинку за даними оцінки, проведеної ПП "Фокіс-Н" станом на 14.03.2018 року склала 57 800 грн. без ПДВ (а.с.19-20).

Із довідки № 164 від 30 травня 2018 року Снігурівської філії ММБТІ вбачається, що право власності на будинок АДРЕСА_1 у Снігурівській філії не зареєстровано, самовільно побудовані будівлі відсутні.

Станом на 05 червня 2018 року за інформаційною довідкою номер 126329539 у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про право власності, заборону відчуження, іпотеку вказаного будинку відсутні.

15 грудня 1996 року ОСОБА_4 Новопетрівською сільською радою було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку (а.с.22). Дану земельну ділянку успадкував позивач, зареєструвавши право власності на землю у встановленому порядку, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 112771662 (а.с.26).

На час смерті спадкодавця разом з ним проживав та був зареєстрований його син ОСОБА_2, позивач по справі, та непрацездатна дружина померлого ОСОБА_5, а отже у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України вони є такими, що прийняли спадщину.

Від обов"язкової частки у спадщині ОСОБА_5 відмовилася на користь свого сина - ОСОБА_2

Інших спадкоємців не встановлено, спадщину більше ніхто не прийняв.

Вказане підтверджено копією спадкової справи після смерті ОСОБА_4

Постановою від 01 березня 2018 року державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори позивачеві відмовила в оформлені спадкових прав на вказаний будинок за відсутності правовстановлюючого документу (а.с.31).

Державний реєстратор прав на нерухоме майно своїм рішенням №39502913 від 05 лютого 2018 року відмовив у державній реєстрації права приватної власності на будинок за померлим ОСОБА_4 через відсутність документів, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на об"єкт нерухомого майна (а.с.30).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення будівництва. У 1963 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Ці правові акти визначали, що підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт будівництва ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію й не пов"язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації (правова позиція Верховного Суду України по справі №6-137цс13 від 18.12.2013 року).

Крім того, по приватних житлових будинках, що збудовані до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення в експлуатацію при оформленні права власності. Таким чином, за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи (п.3.2 Листа ВССУ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування ). Будь-яких невідповідностей чинному законодавству технічного стану будинку технічний паспорт не містить.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (ст.ст.1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації ( ст.1299 ЦК України).

Оскільки будинок було збудовано спадкодавцем до 05 серпня 1992 року на земельній ділянці, яка перебувала у власності спадкодавця, він є об єктом спадкування й увійшов до складу спадкового майна.

Разом з тим, позивач будучи спадкоємцем померлого за заповітом зареєструвати право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право власності не може, а тому його право підлягає судовому захисту шляхом визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування.

За такого позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Широківської сільської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок, - задовільнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, складовими А-1 житловий будинок, загальна площа - 103,20 кв.м., житлова площа - 68,70 кв.м., а-1 сіни, а-1-1 тераса, Б-1 літня кухня, б-1 сіни, В-1 гараж, Г-1 вбиральня, №1 кран, №2 хвірка, №3 ворота, №4 забор, І відмостка, що розташований по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Т.Ю.Фортуна