Рішення

від 14.06.2018 по справі 813/1780/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД справа№813/1780/18 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И 14 червня 2018 року                                                                                           м.Львів Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до ПП “БудІнвестЦентр” про стягнення коштів, -    в с т а н о в и в : На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до ПП “БудІнвестЦентр” у якій позивач просить стягнути з ПП “БудІнвестЦентр” на користь Державного бюджету України 1700,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача було накладено штраф у сумі 1700,00 грн. відповідно до рішення №0005 від 02.01.2018 року. Відповідачем вказана сума штрафу добровільно не була сплачена, рішення про накладення штрафу у встановлений строк ним не оскаржувалося. Ухвалою суду від 04.05.2018 року відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін. Копія ухвали  про відкриття скороченого провадження разом з судовими документами була надіслана відповідачу, та ним отримані, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.           Відповідач не надіслав суду відзив на позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву. Відповідно до ч. 6   ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України   у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог  ст. 229  КАС України. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що  позов підлягає до задоволення виходячи з наступного. Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу ПП “БудІнвестЦентр” скеровано вимогу від 27.09.2017 року №23/Р-11-2981 про усунення порушень вимог ч.1 ст.16 Закону України “Про рекламу”, а саме: самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами рекламоносій на фасаді будинку №6 на                      вул. Водогінна,2. 20.10.2017 року Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу Головного управління  Держпродспоживслужби у Львівській області направлено подання за №23/Р-11-3382 про порушення ПП “БудІнвестЦентр” Закону України “Про рекламу”. Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області на адресу відповідача відповідно до ч.2 ст.26 Закону України “Про рекламу” скеровано вимогу від 24.11.2017 року №7-1-13/7466 про надання документів, усних та/або письмових пояснень, відео-та звукозаписів, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ним повноважень щодо контролю надіслану в рамках розгляду подання №23/Р-11-3382 від 20.10.2017 про порушення законодавства про рекламу . На вказану вимогу відповідач жодним чином не відреагував, інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушення вимог рекламного законодавства не надав. 22.12.2017 року головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотримання антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держспоживслужби у Львівській області складено протокол №0636 про порушення законодавства про рекламу ПП “БудІнвестЦентр” ч.1 ст.16 Закону України “Про рекламу”. 28.12.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0445 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача. 02.01.2018 року рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області року №0005 на ПП “БудІнвестЦентр” накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення ч.1 ст.16 Закону України “Про рекламу”, а саме: самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування. Вказане рішення надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05.01.2018 року. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, визначеної рішенням №0005 від 02.01.2018 року у добровільному порядку, позивачем було подано даний позов до суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Згідно ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до        Закону України “Про рекламу”. Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України “Про рекламу” та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим            постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 № 693. Згідно ч.1 ст.2  Закону України “Про рекламу”, цей Закон регулює  відносини,  пов'язані  з  виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Відповідно до ч.1        ст.16 Закону України “Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Згідно ч. 1 та 2        ст.26 Закону України “Про рекламу”         визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Частиною 4      ст.27 Закону України “Про рекламу” передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про   захист  прав  споживачів,  за  поданням  державних  органів,  зазначених  у  статті  26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених  цією  статтею,  крім  тих, які віднесено виключно до компетенції  Антимонопольного  комітету України та які регулюються законодавством  з  питань  авторського  права  та  суміжних  прав, накладає  штрафи  у  порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої   цієї   статті,   - у   розмірі   п'ятикратної  вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій,  передбачених  пунктом  2 частини  другої  цієї  статті,  -  у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами  за   вчинення   дій,   передбачених пунктом  3  частини  другої  цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості   розповсюдження   реклами.   Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою  накладення  штрафу  у  подвійному  від  передбаченого за ці порушення розмірі. Згідно ч.5 ст.27  Закону України “Про рекламу”, вартість розповсюдженої реклами  визначається  виходячи  з договірної  (контрактної)  вартості  без  урахування суми внесених (нарахованих)  податків,  зборів  (обов'язкових   платежів),   які встановлені Податковим кодексом України. Відповідно до ч.6         ст.27 Закону України “Про рекламу”, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч.7        ст.27  Закону України “Про рекламу”, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог         Закону України “Про рекламу”, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого        Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року за №693, підставою дня розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів. Згідно з п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Відповідно до п.18 згаданого Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства. Враховуючи вищенаведене, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ним сплачено до державного бюджету штраф у розмірі 1700,00 грн., також відсутні докази оскарження рішення. З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов слід задоволити та стягнути з Приватного підприємства «БудІнвестЦентр» на користь державного бюджету 1700,00 грн. У відповідності до ст..139 КАС України судові витрати не належить стягувати. Керуючись ст.ст.  72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –                                            в и р і ш и в :                    Адміністратвиний позов  задоволити повністю.           Стягнути з Приватного підприємства «БудІнвестЦентр» (79017, м.Львів, вул. Мечнікова,39/44, код ЄДРПОУ 34028817) на користь бюджету 1700, 00 грн.           Судові витрати стягненню не підлягають. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.      Суддя                                                                            Карп`як О.О.