Рішення

від 05.05.2018 по справі 804/2051/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2018 року Справа № 804/2051/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

21.03.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ, 51700, код ЄДРПОУ 38470333) до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (пр. О. Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 40980025), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "В4" від 12.02.2018 року № 0000834609, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у червні 2016 року на суму 502432 грн., у липні 2016 року на суму 283376 грн., що разом становить 785799 грн. та форми "Р" від 12.02.2018 року № 0000904609 яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на суму 848633 грн., та нараховані штрафні санкції у сумі 424331,50 грн., що разом становить 1272994,50 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено про невідповідність висновків акта перевірки від 03.01.2018 року № 1/28-10-46-09/38470333 дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Вказано, що висновки акту перевірки щодо завищення податкового кредиту з ПДВ та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ у розмірі 785799 грн. та заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за 2016 рік у розмірі 848663 грн., внаслідок недійсності правовідносин з контрагентом ТОВ Компані Груп є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Вказує, що всі господарські операції, які здійсненні між позивачем та його контрагентом у періоді, що перевірявся є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент правовідносин контрагенти мали необхідний обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача проти задоволення позовної заяви заперечував, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, зокрема вказано, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" з ТОВ Компані Груп , як комісіонером від постачальника склобою ТОВ Гласс Компані , відповідно недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ, сформовані на підставі спірних господарських операцій. Також, посилається на дані службових записок та відібрані у гр.ОСОБА_2 пояснень, за яким останній зареєстрував ТОВ Гласс Компані за грошову винагороду, фінансово-господарських взаємовідносин з жодними контрагентом не мав. Вказує про неправомірне документальне оформлення ТОВ Компані Груп операцій з постачання склобою від ТОВ Гласс Компані з метою введення в обіг склобою невідомого походження зі складенням паперів за формою первинних документів. Також, посилається на досліджену в ході проведення перевірки податкову інформацію ТОВ Гласс Компані , згідно якої встановлена невідповідність придбаного та реалізованого товару, відсутність будь-яких активів, відсутність за податковою адресою, що вказує на неможливість виконання обумовлених договорами робіт.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у письмовому провадженні, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до положень частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38470333) зареєстроване 14.12.2012 року виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

У період з 20.12.2017 р. по 26.12.2017 р., згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 2857 від 15.15.2017 року, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по проведеним фінансово-господарським операціям із ТОВ Компані Групп (код за ЄДРПОУ 39363869) в частині податку на додану вартість за червень-липень 2016 року та податку на прибуток на 2016 рік.

За результатами перевірки 03.01.2018 року складено акт № 1/28-10-46-09/38470333, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

- п.п. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.п.201.1, 201.10 ст.201, п.200.4 ст.200 з урахуванням норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за червень-липень 2016 року у сумі 785799 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення ПДВ у загальному розмірі 785799 грн. у т.ч.: за червень 2016 року - 502423 грн., за липень 2016 року - 283376 грн.;

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, з урахуванням п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України та абзацу другого, п'ятого ст.1, частини 2 статті 3, статті 4, частини 1, 2, 3, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., п.1.2, п.п.2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, абзацу 2 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, внаслідок неправомірного заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності та відповідно об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2016 рік - занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 848663 грн., в т.ч. півріччя 2016 року - 542617 грн., за ІІІ квартали 2016 року - 306046 грн.

12.02.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято:

- податкове повідомлення-рішення - № 0000834609, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 785799 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000904609, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1272994,50 грн., з яких 848663 грн. - за податковим зобов'язанням, 424331,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Досліджуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та вирішуючи заявлений спір, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акта перевірки від 03.01.2018 року № 1/28-10-46-09/38470333, в основу правового обґрунтування висновків перевірки контролюючий орган посилається на нереальність здійснення господарських операцій ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС із ТОВ Компані Групп та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ, сформовані на підставі спірних господарських операцій.

Судом встановлено, що ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС , як комітентом, було укладено з ТОВ Компані Групп (комісіонер) договір комісії № КС01-16 від 14.01.2016 року, предметом якого є зобов'язання комісіонера за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені за рахунок комітента договір купівлі-продажу склобою (продукція).

Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою (продавець) (п.1.3 договору комісії).

Комісіонер зобов'язаний провести необхідну комераційно-маркетивного роботу, знайти продавця й укласти з продавцем договір купівлі-продажу відповідно до вказівок комітента на найбільш вигідних для останнього умовах; повідомити комітента про укладання договору купівлі-продажу та надати комітентові копію укладеного договору та іншу необхідну документацію (розділ 2 договору комісії).

Комітент зобов'язаний: надати комісіонеру комісійне доручення; прийняти звіт комісіонера, розглянути і затвердити його; сплатити комісійну винагороду на умовах, передбачених цим договором та визначених у комісійних дорученнях: сплатити комісіонеру вартість продукції, переданої комітенту (розділ 3 договору комісії).

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КО/6 від 30.06.2016 року, № КО/07 від 31.07.2016 року, затвердженими звітами комісіонера № 6 від 30.06.2016 року та № 7 від 31.07.2016 року підтверджено виконання обумовлених договором комісії № КС01-16 від 14.01.2016 року зобов'язань.

На підтвердження передання предмету договору (склобою) ТОВ Компані Групп надано ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС видаткові накладні № KO/VSN-000241 від 01.06.2016 року, № KO/VSN-000242 від 03.06.2016 року, KO/VSN-000245 від 05.06.2016 року, KO/VSN-000246 від 05.06.2016 року, KO/VSN-000243 від 05.06.2016 року, KO/VSN-000244 від 05.06.2016 року, KO/VSN-000247 від 06.06.2016 року, KO/VSN-000248 від 06.06.2016 року, KO/VSN-000249 від 08.06.2016 року, KO/VSN-000250 від 08.06.2016 року, KO/VSN-000251 від 09.06.2016 року, KO/VSN-000252 від 09.06.2016 року, KO/VSN-000253 від 09.06.2016 року, KO/VSN-000256 від 10.06.2016 року, KO/VSN-000257 від 10.06.2016 року, KO/VSN-000254 від 10.06.2016 року, KO/VSN-000255 від 10.06.2016 року, KO/VSN-000258 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000260 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000264 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000265 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000263 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000261 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000262 від 11.06.2016 року, KO/VSN-000266 від 12.06.2016 року, KO/VSN-000267 від 12.06.2016 року, KO/VSN-000268 від 12.06.2016 року, KO/VSN-000269 від 13.06.2016 року, KO/VSN-000270 від 13.06.2016 року, KO/VSN-000271 від 13.06.2016 року, KO/VSN-000272 від 14.06.2016 року, KO/VSN-000273 від 14.06.2016 року, KO/VSN-000274 від 14.06.2016 року, KO/VSN-000275 від 14.06.2016 року, KO/VSN-000278 від 16.06.2016 року, KO/VSN-000276 від 16.06.2016 року, KO/VSN-000277 від 16.06.2016 року, KO/VSN-000280 від 16.06.2016 року, KO/VSN-000281 від 16.06.2016 року, KO/VSN-000279 від 16.06.2016 року, KO/VSN-000285 від 17.06.2016 року, KO/VSN-000286 від 17.06.2016 року, KO/VSN-000287 від 17.06.2016 року, KO/VSN-000282 від 17.06.2016 року, KO/VSN-000283 від 17.06.2016 року, KO/VSN-000284 від 17.06.2016 року, KO/VSN-000288 від 18.06.2016 року, KO/VSN-000289 від 18.06.2016 року, KO/VSN-000290 від 18.06.2016 року, KO/VSN-000295 від 18.06.2016 року, KO/VSN-000293 від 20.06.2016 року, KO/VSN-000294 від 20.06.2016 року, KO/VSN-000291 від 20.06.2016 року, KO/VSN-000292 від 20.06.2016 року, KO/VSN-000296 від 23.06.2016 року, KO/VSN-000297 від 24.06.2016 року, KO/VSN-000298 від 26.06.2016 року, KO/VSN-000299 від 28.06.2016 року, KO/VSN-000300 від 29.06.2016 року, KO/VSN-000301 від 29.06.2016 року, KO/VSN-000305 від 30.06.2016 року, KO/VSN-000306 від 30.06.2016 року, KO/VSN-000307 від 30.06.2016 року, KO/VSN-000303 від 30.06.2016 року, KO/VSN-000304 від 30.06.2016 року, KO/VSN-000302 від 30.06.2016 року, KO/VSN-000308 від 01.07.2016 року, KO/VSN-000309 від 03.07.2016 року, KO/VSN-000310 від 03.07.2016 року, KO/VSN-000313 від 03.07.2016 року, KO/VSN-000311 від 03.07.2016 року, KO/VSN-000312 від 03.07.2016 року, KO/VSN-000314 від 05.07.2016 року, KO/VSN-000315 від 05.07.2016 року, KO/VSN-000316 від 05.07.2016 року, KO/VSN-000317 від 07.07.2016 року, KO/VSN-000318 від 07.07.2016 року, KO/VSN-000319 від 10.07.2016 року, KO/VSN-000320 від 10.07.2016 року, KO/VSN-000321 від 13.07.2016 року, KO/VSN-000322 від 13.07.2016 року, KO/VSN-000323 від 13.07.2016 року, KO/VSN-000324 від 16.07.2016 року, KO/VSN-000325 від 16.07.2016 року, KO/VSN-000326 від 16.07.2016 року.

Згідно видаткових накладних, умова продажу - безготівковий розрахунок.

Приймальними актами № 400 від 01.06.2016 року, № 402 від 03.06.2016 року, № 408 від 05.06.2016 року, № 407 від 05.06.2016 року, № 407 від 05.06.2016 року, № 413 від 08.06.2016 року, № 417 від 09.06.2016 року, № 419 від 09.06.2016 року, № 425 від 10.06.2016 року, № 424 від 10.06.2016 року, № 423 від 11.06.2016 року, № 422 від 11.06.2016 року, № 421 від 11.06.2016 року, № 426 від 11.06.2016 року, № 427 від 11.06.2016 року, № 428 від 11.06.2016 року, № 432 від 12.06.2016 року, № 433 від 12.06.2016 року, № 436 від 13.06.2016 року, № 437 від 14.06.2016 року, № 438 від 16.06.2016 року, № 441 від 16.06.2016 року, № 440 від 16.06.2016 року, № 439 від 16.06.2016 року, № 446 від 17.06.2016 року, № 445 від 17.06.2016 року, № 449 від 18.06.2016 року, № 457 від 18.06.2016 року, № 455 від 20.06.2016 року, № 456 від 20.06.2016 року, № 462 від 23.06.2016 року, № 466 від 24.06.2016 року, № 472 від 26.06.2016 року, № 472а від 28.06.2016 року, № 473 від 29.06.2016 року, № 477 від 30.06.2016 року, № 478 від 30.06.2016 року, № 476 від 30.06.2016 року, № 479 від 01.07.2016 року, № 484 від 03.07.2016 року, № 486 від 03.07.2016 року, № 485 від 03.07.2016 року, № 487 від 05.07.2016 року, № 492 від 07.07.2016 року, № 494 від 10.07.2016 року, № 502 від 13.07.2016 року, № 504 від 16.07.2016 року підтверджується приймання ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС від ТОВ Компані Групп склобою б/т у кількості 37,780 тон, 36,100 тон, 134,65 тон, 127,4 тон, 133,7 тон, 130,0 тон, 33,68 тон, 135,6 тон, 41,260 тон, 39,5 тон, 37,74 тон, 137,0 тон, 68,30 тон, 136,6 тон, 68,3 тон, 136,7 тон, 201,1 тон, 264,65 тон, 68,25 тон, 135,5 тон, 133,62 тон, 66,9 тон, 204,7 тон, 205,8 тон, 133,2 тон, 135,51 тон, 69,8 тон, 68,4 тон, 67,8 тон, 68,1 тон, 205,3 тон, 134,2 тон, 11,18 тон (за червень 2016 року), 66,75 тон, 137,2 тон, 15,26 тон, 137,2 тон, 204,2 тон, 135,6 тон, 137,8 тон, 203,4 тон, 205,8 тон, відповідно.

З матеріалів справи встановлено, що постачання товару здійснювалось перевізником ТОВ Донавтобак за замовленням ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС , вантажовідправником є ТОВ Гласс компані , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 1 від 01.06.2016 року, № 2 від 03.06.2016 року; перевізником ФОП ОСОБА_3 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 09/06/551 від 09.06.2016 року; перевізником ФОП ОСОБА_4 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 11/06/563 від 11.06.2016 року, № 11/06/562 від 11.06.2016 року; перевізником ФОП ОСОБА_5 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 11/06/561 від 11.06.2016 року; перевізником ОСОБА_6 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 18/06/594 від 18.06.2016 року; перевізником ОСОБА_7 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 30/06/619 від 30.06.2016 року; перевізником ОСОБА_8 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 18/06/594 від 18.06.2016 року; перевізником ОСОБА_7 за замовленням ТОВ Санітра планети , вантажовідправником є ТОВ Санітра планети , що підтверджено товарно-транспортною накладною № 03/07/632 від 03.07.2016 року.

Представником позивача пояснювалось, що ТОВ Компані Групп поставлений на адресу позивача склобій придбано у ТОВ Санітра планети , постачання якого здійснювалось залізничним транспортом; в підтвердження пояснень надано залізничні накладні від 05.05.2016 року, 03.06.2016 року, від 04.06.2016 року, від 06.06.2016 року, від 07.06.2016 року, від 09.06.2016 року, від 10.06.2016 року, від 11.06.2016 року, від 12.06.2016 року, від 14.06.2016 року, від 13.06.2016 року, від 15.05.2016 року, від 15.06.2016 року, від 16.06.2016 року, від 18.06.2016 року, від 26.06.2016 року, від 27.06.2016 року (червень 2016 року), від 29.06.2016 року, від 30.06.2016 року, від 01.07.2016 року акт приймання товару по кількості від 06.06.2016 року, від 12.06.2016 року, від 15.06.2016 року, від 16.06.2016 року, від 03.07.2016 року, від 03.07.2016 року.

Також, ТОВ Компані Групп поставлений на адресу позивача склобій придбано у ТОВ Гласс компані , постачання якого здійснювалось залізничним транспортом; в підтвердження пояснень надано залізничні накладні від 07.06.2016 року, від 08.06.2018 року, від 09.06.2016 року, від 10.06.2016 року, від 14.06.2016 року, від 13.06.2016 року, від 17.06.2016 року, від 20.06.2016 року, від 22.06.2016 року, від 26.06.2016 року, від 27.06.2016 року, від 01.07.2016 року, від 04.07.2016 року, від 07.07.2016 року, від 10.07.2016 року, від 13.07.2016 року, акт приймання товару по кількості від 20.06.2016 року, від 26.06.2016 року, від 16.07.2016 року.

Листом регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця від 12.03.2017 року № 20 підтверджено надходження на адресу ТОВ Вільногірське скло у червні 2016 року залізничних вагонів з вантажем склобій.

Листом ТОВ Вільногірське скло від 13.03.2018 року № 46 підтверджно, що у період з 01.06.2016 року по 01.07.2016 року від ТОВ Санітра планети та ТОВ Гласс компані на адресу ТОВ Вільногірське скло надійшло 77 залізничних вагонів зі склобоєм, власником якого є ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС .

Розрахунок за отриманий товар здійснено ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС у безготовковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (том 2 а.с.7-32).

Також, судом встановлено, що ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС , як замовником, укладено з ТОВ Вільногірське скло договір про надання послуг № 73/11/15 від 01.11.2015 року про виконання робіт з подавання-прибирання вагонів, що приходять на адресу ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС , зі/на станції Вільгонірськ Придніпровської залізниці на під'їздну залізничну колію, як самостійно, так і з залученням третіх осіб; замовник компенсує виконавцю вартість послуг наданих ПАТ Укрзалізниця .

На підтвердження виконання робіт за договором про надання послуг № 73/11/15 від 01.11.2015 року позивачем надано відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 2 а.с. 55).

Для підтвердження факту використання у власній господарській діяльності склобою позивачем надано договір №01/2015/ДВ надання послуг по виготовленню готової продукції від 21.10.2015 року, укладений між ТОВ Вільногірське скло (виконавець) та ТОВ СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС (замовник), предметом якого є надання виконавцем по завданню замовника за плату послуг по виготовленню готової продукції з сировини замовника, протягом дії цього договору. Термін дії договору - з моменту його підписання обома сторонам до 31.12.2016 року. Також, надані розрахунки виходу готової продукції: №1 за липень 2016 року, за серпень 2016 року, за вересень 2016 року, за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, акти здачі-прийняття робіт до договору №01/2015/ДВ від 21.10.2015 року; матеріал для виготовлення - склобій безкольоровий купівельний.

Отже, фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ Компані Групп відображено у податковій звітності позивача за відповідні податкові періоди, сплачені позивачем, як комітентом, кошти віднесені до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, внаслідок чого сформовано від'ємний фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Разом з тим, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Компані Групп .

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.

Також, відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 р. № К/9901/873/18.

Посилання ж відповідача на правовідносини ТОВ Компані Групп із третьою особою (продавцем) ТОВ Гласс компані у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, враховуючи відсутність в матеріалах справи інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Компані Групп .

Щодо посилання відповідача на проведене опитування засновника і директора ТОВ Гласс компані ОСОБА_2, який вказує про непричетність до діяльності підприємства, як на факт безтоварності спірних господарських операцій, суд зазначає, що такі пояснення, датовані 08.08.2017 року, не були досліджені під час проведення перевірки, а були надані відповідачем лише після переходу суду у письмове провадження.

Окрім того, з таких пояснень неможливо встановити особу, якою такі пояснення надано - відсутні посилання на документ за яким встановлено особу, в рамкам якого кримінального провадження вони надані, якій процесуальній дії відповідають, з якого приводу (щодо яких обставини) запропоновано надати такі пояснення тощо.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першої якої визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 наведеної статті).

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд вказує, що надані пояснення є не завіреними належним чином, є копією неналежної якості, зміст є погано розбірливим.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Поряд з наведеним, такі пояснення не спростовують фактичний рух товару, який відбувався в рамках договору комісії № КС01-16 від 14.01.2016 року, що підтверджено первинними документами, які наявні в матеріалах справи. Суд звертає увагу відповідача, що в разі встановлення факту ухиляння від сплати податків, слідчі в рамках кримінального провадження повинні встановити осіб, причетних до злочину. Адже факт переміщення товару та дефектність первинних документів при перевірці та розгляду даної справи відповідачем не спростовано.

З урахуванням викладених обставин, суд не приймає вказаний доказ як належний.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Наявні в матеріалах справи докази та первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, зокрема такі як договори, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, обороти рахунку, ліцензії, тощо містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит та витрати за господарськими операціями з ТОВ Компані Групп сформовано безпідставно за господарськими операціями, які фактично не виконувались.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки від 03.01.2018 року № 1/28-10-46-09/38470333 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" - підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 30882,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 5375 від 14.03.2018 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 30882,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- форми "В4" від 12.02.2018 року № 0000834609, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у червні 2016 року на суму 502432 грн., у липні 2016 року на суму 283376 грн., що разом становить 785799 грн.;

- форми "Р" від 12.02.2018 року № 0000904609, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на суму 848633 грн., та нараховано штрафних санкцій у сумі 424331,50 грн., що разом становить 1272994,50 грн.

Стягнути з Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (пр. О. Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 40980025) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС" (вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ, 51700, код ЄДРПОУ 38470333) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 30882,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 5375 від 14.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський