Рішення

від 13.06.2018 по справі 825/1782/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/1782/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Демусенко А.С.,

представника позивача - Москалець О.І.,

представника відповідача - Шевченко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної агрофірми "Агро-світ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватної агрофірми "Агро-світ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 30625,00 грн. та пеню у розмірі 18,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік не виконано встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.

08.05.2018 на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У встановлений ухвалою суду строк відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначає, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій відсутні, оскільки, позивач не врахував, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування. Отже, відповідач належним чином виконував свої зобов'язання щодо забезпечення прав інвалідів на працевлаштування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року №875-XI (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 7 статті 19 Закону порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 статті 19 даного Закону Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно, до вимог частини 10 статті 19 Закону Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2017 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0 особа. Кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону - 1 особи (а.с.9).

Позивачем станом на 17.04.2018 на підставі отриманого звіту від відповідача було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2017 рік (а.с.8).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення особи з інвалідністю до підприємства або звернення особи з інвалідністю до державної служби зайнятості (з подальшим її направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Таким чином, виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад для інвалідів.

Судом встановлено, що відповідач не інформував державну службу зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів протягом 2017 року.

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі N 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв'язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункти 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем звітність інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН подавалась 22.12.2016 (а.с.47-48).

Проте суд зазначає, що подана відповідачем звітність за 2016 рік не може вважатися звітністю і за 2017 рік, крім того, в зазначення професії відповідач початково зазначив різноробочий , а потім виправив його на токаря, в характеристиці вакансія найменування професії також зазначено не коректно, а в завданнях і обов'язках відповідач зазначив і токаря, і різноробочого, з чого не можна зрозуміти, якого саме працівника потребує підприємство.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 20 Закону Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як вбачається з ч. 3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування на товаристві інвалідів, в 2017 році взагалі не подав звітності про попит на робочу силу та не виконав нормативу щодо працевлаштування таких осіб на підприємстві, а тому Приватна агрофірма Агро-світ не позбавлена обов'язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів поданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 8 особи та фонд оплати праці штатних працівників 61250,00 гривень. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, одну особу з інвалідністю (а.с.9).

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову кількість штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, тобто сума адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом становить 30625,00 грн.

Оскільки відповідач адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у встановлений законодавством строк не сплатив, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

При таких обставинах відповідно до ст. 20 Закону відповідачем повинні були сплачені Фонду адміністративно - господарські санкції у розмірі 30625,00 грн. та пеня у розмірі 18,38 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.8).

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. В.Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194) до Приватної агрофірми "Агро-світ" (вул. Перемоги, 13, с. Нетяжино, Прилуцький район, Чернігівська область, 17572, код ЄДРПОУ 32463839) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної агрофірми "Агро-світ" (вул. Перемоги, 13, с. Нетяжино, Прилуцький район, Чернігівська область, 17572, р/р 26003146732 в АТ ''Райффайзен Банк Аваль'', МФО 380805, код ЄДРПОУ 32463839) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Прилуцького району, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, рахунок 31212230700379, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37984681) адміністративно-господарські санкції у розмірі 30625 (тридцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп та пеню у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 38 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур