КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/24436/15 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю:
секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Борозни М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2015 №0001891701.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.07.2015 №0001891701 в частині суми нарахованого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407 202,06 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 325 761,65 грн., за штрафними санкціями - 81 440,41 грн.). в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів своєї скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Свої доводи обґрунтовує тим, що висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, є обґрунтованими, внаслідок чого таке рішення прийнято правомірно.
До Київського апеляційного адміністративного суду 07.05.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін.
У судовому засіданні 14 червня 2018 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків ОСОБА_4 за наслідками реалізації корпоративних прав при виході із складу засновників ТОВ Акванова та ТОВ Акванова Девелопмент за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.
За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт від 09.07.2015 № 411/1/26-50-1701/НОМЕР_1, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, пп. а , б п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, ст. 1087 Цивільного кодексу України, п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, у зв'язку з тим, що не підтвердив фінансовими документами витрати на придбання частки (50%) у статутному капіталі ТОВ Акванова Девелопмент у сумі 426 250 грн., а також порушив вимоги пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що не включив до складу загального річного оподатковуваного доходу суму іноземного доходу у розмірі 1 500 000 грн., що в сукупності призвело до заниження позивачем загального фінансового результату від продажу корпоративних прав на загальну суму 1 926 250 грн.
На підставі висновків акту перевірки 24.07.2015 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0001891701, згідно якого позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 408 719,12 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 326 975,30 грн., за штрафними санкціями - 81 743,82 грн.).
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині є безпідставним і підлягає скасуванню в цій частині як протиправне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Так, згідно пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Водночас, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (п. 164.1 ст. 164 ПК України).
Пунктом. 170.2 ст. 170 ПК України визначено оподаткування інвестиційного прибутку.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України).
При цьому, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до пп. а) 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України, для цілей цього пункту термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
Згідно пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податків. При цьому платник податку визначає інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на такому ринку.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
При цьому, фізична особа самостійно визначає суму доходів і витрат від операцій з інвестиційними активами, відображає фінансовий результат від таких операцій у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 до контролюючого органу була подана декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік, де задекларований дохід від продажу корпоративних прав на загальну суму 1 926 250 грн., зменшений на аналогічну суму витрат від операцій з інвестиційними активами.
Так, позивач у 2014 році отримав дохід від операцій з продажу корпоративних прав - належних ОСОБА_4 часток у статутному капіталі ТОВ "Акванова" і ТОВ "Акванова Девелопмент" на користь третіх осіб у загальній сумі 1 926 250 грн., а саме:
- дохід у сумі 426 250 грн. за реалізацію частини частки у статному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент" у розмірі 50 відсотків від статутного капіталу Товариства, вартістю 426 250 грн. - на користь ТОВ "Акванова Гідроресурс" за ціною 426 250 грн., - на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 18.04.2014;
- дохід у сумі 1 000 000 грн. за реалізацію частини частки у статному капіталі ТОВ "Акванова" у розмірі 50 відсотків від статутного капіталу Товариства, вартістю 1 000 000 грн. - на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "КІНСТАР ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД" (Республіка Кіпр) за ціною 1 000 000 грн., - на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 11.06.2014;
- дохід у сумі 500 000 грн. за реалізацію частини частки у статутному капіталі ТОВ "Акванова" у розмірі 25 відсотків від статутного капіталу Товариства, вартістю 500 000 грн. - на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "СЛАНСАН ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД" (Республіка Кіпр) за ціною 500 000 грн., - на підставі договору купівлі-продажу № 3 від 11.06.2014.
Відповідно до наданих позивачем документів вбачається, що розмір частки позивача (50%) у статутному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент" (утвореного 15.07.2008 та зареєстрованого в органі державної реєстрації 28.07.2008), що становить суму вкладу 426 250 грн. формувався наступним чином.
Згідно з протоколом № 1 Установчих зборів засновників ТОВ "Акванова Девелопмент" від 15.07.2008 та ст. 7 статуту ТОВ "Акванова Девелопмент" у редакції 2008 року (затвердженого зазначеним протоколом № 1 від 15.07.2008 та зареєстрованого в органі державної реєстрації) сформовано та затверджено статутний капітал названого товариства у розмірі 52 500 грн., що становить 100 % Статутного капіталу Товариства, з них: частка 99% у розмірі 51 975 грн. припадає на ТОВ "Акванова", а 1% у розмірі 525 грн. - на ОСОБА_4
Згідно протоколу № 4 Загальних зборів Учасників ТОВ "Акванова Девелопмент" від 16.04.2010 та ст.7 статуту ТОВ "Акванова Девелопмент" у редакції 2010 року (затвердженого зазначеним протоколом № 4 від 16.04.2010 та зареєстрованого в органі державної реєстрації) затверджено новий склад учасників, надано погодження учаснику Товариства ОСОБА_4 на додаткові вклади у статутний капітал та затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент" (всього 852 500 грн.) у наступних розмірах: на ТОВ "Акванова" припадає 49,1% частки у розмірі 418 577,50 грн., на ОСОБА_4 - 1% у розмірі 8 525 грн., на ПП "Карпати Інвест" - 49,9% у розмірі 425 397,50 грн.
За змістом протоколу № 9 Загальних зборів Учасників ТОВ "Акванова Девелопмент" від 07.08.2013, надано погодження на продаж належної Акціонерному товариству "ІСТЕНЕРДЖИ ХОЛДИНГ СА" (Швейцарія) частини частки у статутному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент" у розмірі 417 725 грн., що становить 49% від загального статутного капіталу товариства, - на користь ОСОБА_4, шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу.
07.08.2013 між Акціонерним товариством "ІСТЕНЕРДЖИ ХОЛДИНГ СА" (Швейцарія), як продавцем, і громадянином ОСОБА_4, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 1 (у простій письмовій формі), відповідно до якого продавець продав та передав у власність покупцеві (позивачу) належні продавцю корпоративні права - частину частки у статутному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент", розмір якої становить 49% від статутного капіталу Товариства. Продаж здійснено за ціною частки у розмірі 52 261,35 дол. США, що в еквіваленті на національну валюту за офіційним курсом НБ України станом на 30.07.2013 складає 417 725 грн. Строк оплати вартості частки у статному капіталі - до 07.12.2013.
Новий розподіл часток у статному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент", а саме: розмір частки ОСОБА_4 становить 50%, що у розмірі вкладу складає 426 250 грн., розмір частки ОСОБА_5 - 50%, що у розмірі вкладу складає 426 250 грн., - затверджено рішенням Загальних зборів Учасників ТОВ "Акванова Девелопмент" (протокол № 9 від 07.08.2013) та ст. 7 статуту ТОВ "Акванова Девелопмент" у редакції 2013 року (затвердженого зазначеним протоколом № 9 від 07.08.2013 та зареєстрованого в органі державної реєстрації).
Таким чином, станом на першу половину серпня 2013 року розмір частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент" за даними установчих документів у статуту становив 50% від статутного капіталу названого Товариства (100 %), що дорівнював сумі вкладу у розмірі 426 250 грн.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, розмір частки позивача (75%) у статутному капіталі ТОВ "Акванова" (утвореного 29.05.2008 та зареєстрованого в органі державної реєстрації 12.06.2008), що становить суму вкладу 1500 000 грн., формувався наступним чином.
Згідно з протоколом № 1 Установчих зборів засновників ТОВ "Акванова" від 29.05.2008 та ст. 7 статуту ТОВ "Акванова" у редакції 2008 року (затвердженого зазначеним протоколом № 1 від 29.05.2008 та зареєстрованого в органі державної реєстрації) сформовано та затверджено статутний капітал названого товариства у розмірі 150 000 грн., що становить 100 % Статутного капіталу Товариства, з них: частка 50% у розмірі 75 000 грн. припадає на ТОВ "Акваенерго", а решта 50% у розмірі 75 000 грн. - на ОСОБА_4
27.05.2009 між ТОВ "Акваенерго" (код ЄДРПОУ 35829012, місцезнаходження: м. Київ, вул. Десятинна, буд. 1 - 3, лі. А), як продавцем, і громадянином ОСОБА_4, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав на частину частки у статутному капіталі ТОВ "Акванова" (у простій письмовій формі), відповідно до якого продавець продав та передав у власність покупцеві (позивачу) належні продавцю корпоративні права - частину частки у статному капіталі ТОВ "Акванова", номінальною вартістю 37 500 грн., розмір якої становить 25% від статутного капіталу Товариства. Продаж здійснено за ціною частки у розмірі 37 500 грн.
За наслідками укладення цього договору, до статуту ТОВ "Акванова" були внесені зміни в частині нового розподілу часток у статному капіталі Товариства, а саме: розмір частки ОСОБА_4 становив 75%, що у розмірі вкладу складає 112 500 грн., розмір частки ОСОБА_5 - 25%, що у розмірі вкладу складає 37 500 грн. Нову редакцію статуту ТОВ "Акванова" 2009 року затверджено рішенням Загальних зборів Учасників ТОВ "Акванова", що оформлене протоколом № 6 від 20.05.2009.
Згідно протоколу № 13 Загальних зборів Учасників ТОВ "Акванова" від 20.08.2009 учасниками Товариства прийнято рішення про внесення учасниками додаткових грошових внесків до статутного капіталу ТОВ "Акванова" у розмірах: ОСОБА_4 на суму 750 000 грн. і ОСОБА_5 на суму 250 000 грн., про збільшення загального розміру часток учасників Товариства наступним чином: ОСОБА_4 - до 862 500 грн., ОСОБА_5 - до 287 500 грн., та відповідно про збільшення загального розміру статутного капіталу ТОВ "Акванова" до розміру 1 150 000 грн.
Такі зміни у розподілі часток у статутному капіталі ТОВ "Акванова" та його загальний розмір були внесені до нової редакції статуту ТОВ "Акванова" 2009 року, затвердженої вказаним протоколом № 13 від 20.08.2009 та зареєстрованої в органі державної реєстрації.
Згідно протоколу № 20 Загальних зборів Учасників ТОВ "Акванова" від 11.11.2010 учасниками Товариства прийнято рішення про внесення учасниками додаткових грошових внесків до статутного капіталу ТОВ "Акванова" у розмірах: ОСОБА_4 на суму 637 500 грн. і ОСОБА_5 на суму 212 500 грн., про збільшення загального розміру часток учасників Товариства наступним чином: ОСОБА_4 - до 1 500 000 грн., ОСОБА_5 - до 500 000 грн., та відповідно про збільшення загального розміру статутного капіталу ТОВ "Акванова" до розміру 2 000 000 грн.
Таким чином, станом на кінець 2010 року розмір частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Акванова" за даними установчих документів у статуту становив 75% від статутного капіталу названого Товариства (100 %), що дорівнював сумі вкладу у розмірі 1 500 000 грн.
Такий порядок збільшення розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Акванова Девелопмент" і ТОВ "Акванова" відповідає порядку збільшення розміру статутного капіталу, визначеному п. 7.4 ст. 7 Статуту названого товариства.
На підтвердження обставин виникнення у ОСОБА_4 витрат у зв'язку із придбанням корпоративних прав (часток статутних капіталів) названих товариств позивач надав до суду копії наступних документів:
1) стосовно ТОВ "Акванова Девелопмент":
- квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ "Акванова Девелопмент" № 1 від 24.07.2008 на суму 262,50 грн., № 1 від 09.02.2010 на суму 262,50 грн., всього на суму 525 грн., відповідно до яких ТОВ "Акванова Девелопмент" прийняло від ОСОБА_4 готівкові кошти у вказаній сумі в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Акванова Девелопмент";
- трьохстороннього договору № 12/10-13 про відступлення права вимоги від 12.10.2013, укладеного між Акціонерним товариством "ІСТЕНЕРДЖИ ХОЛДИНГ СА" (як цементом), громадянином ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3) (як цесіонарієм) і громадянином ОСОБА_4 (як боржником). За умовами цього договору цемент передав, а цесіонарій прийняв право вимоги до ОСОБА_4 щодо оплати коштів за корпоративні права у сумі 417 725 грн., що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 07.08.2013;
- розписку ОСОБА_6 від 21.12.2013, оформлену за фактом отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 417 725 грн. в якості оплати за корпоративні права ТОВ "Акванова Девелопмент" по договору № 1 від 07.08.2013, згідно договору про відступлення прав вимоги № 12/10-13 від 12.10.2013;
2) стосовно ТОВ "Акванова":
- квитанції до прибуткового касового ордеру ТОВ "Акваенерго" № 1 від 09.06.2009 на суму 37500 грн., відповідно до якого ТОВ "Акваенерго" прийняло від ОСОБА_4 готівкові кошти у вказаній сумі в якості сплати за купівлю частки ТОВ "Акванова";
- квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ "Акванова", всього на загальну суму 1 462 409 грн., відповідно до яких ТОВ "Акванова" прийняло від ОСОБА_4 готівкові кошти у вказаній сумі в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Акванова".
Безпідставними є посилання апелянта на те, що квитанція до прибуткового касового ордеру ТОВ "Акванова" від 09.06.2009 №1 на суму 37 500 грн., відповідно до якої ТОВ Акваенерго прийняло від ОСОБА_4 готівкові кошти у вказаній сумі в якості сплати за купівлю частки ТОВ "Акванова", не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме не засвідчена відбитком печатки підприємства. Суд апеляційної інстанції дослідив копію вказаної квитанції, яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.96) та встановив, що вказана квитанція відповідає всім встановленим законодавством вимогам та, зокрема, засвідчена відбитком печатки підприємства.
Крім того, та обставина, що в квитанціях до прибуткових касових ордерів ТОВ Акванова в графі Головний бухгалтер та Касир значиться ОСОБА_4 не є порушенням чинного законодавства та не є підставою вважати вказані документи неналежними та такими, що не підтверджують документально витрати ОСОБА_4 на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) у вигляді внесків до статутного капіталу ТОВ Акванова , з огляду на наступне.
Законодавство України допускає відсутність посади бухгалтера та ведення обліку самостійно власником або директором підприємства.
Так, відповідно до абз.5 ч.4 ст.8 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, зокрема, самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Отже, якщо у штатному розписі підприємства немає посади бухгалтера, то обов'язок щодо ведення обліку на підприємстві та складання звітності покладається на директора.
Крім того, згідно з п. 4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 підприємства, штатним розписом яких не передбачена посада касира, можуть покласти виконання його обов'язків відповідно до розпорядження керівника на бухгалтера або іншого працівника.
Отже, функції касира може виконувати директор, який є єдиним працівником підприємства.
З огляду на викладене, посилання апелянта на те, що надані позивачем документи є неналежними та такими, що не підтверджують документально витрати ОСОБА_4 на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) у вигляді внесків до статутного капіталу ТОВ Акванова є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта, що відповідно до протоколу №9 Загальних зборів учасників ТОВ Акванова Девелопмент від 07.08.2013, зокрема його п'ятого пункту, до складу учасників Товариства прийнято ОСОБА_5 на підставі придбання ним частки у статутному капіталі, що становить 50% шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу, тобто вищевказані акції придбалися не позивачем, а ОСОБА_5 і дана обставина спростовує понесення витрат позивачем.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що відповідно до п.3 вказаного протоколу №9 Загальних зборів учасників ТОВ Акванова Девелопмент від 07.08.2013 було також надано погодження на продаж належної АТ ІСТЕНЕРДЖИ ХОЛДИНГ СА (Швейцарія) частини частки у статутному капіталі ТОВ Акванова Девелопмент у розмірі 417 725,00 грн., що становить 49% на користь - ОСОБА_4 шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу.
Вказане спростовує зазначені вище доводи апелянта.
З огляду на викладене, наведені обставини, підтверджені наданими позивачем документами, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи апелянта про відсутність фінансових документів, що підтверджують понесені витрати ОСОБА_4 на придбання частки у статутному капіталі ТОВ Акванова Девелопмент та ТОВ Акванова .
Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 1 ст.147 ЦК України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статуному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Згідно з частиною 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (прокупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну винагороду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Податковий кодекс України не визначає обов'язкового переліку документів, які можуть підтверджувати вартість інвестиційного активу, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи є достатніми доказами, що підтверджують понесення витрат на придбання інвестиційних активів.
У свою чергу, відповідачем не спростовано факту понесення позивачем витрат на придбання інвестиційного активу та не зазначено правової норми, яка б зобов'язувала фізичних осіб при розрахунку інвестиційного прибутку підтверджувати витрати чи доходи на придбання або продаж інвестиційного активу розрахунковими чи касовими документами.
Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
У відповідності до зазначеної правової норми платник податку не зобов'язаний подавати разом із податковою декларацією відповідні підтверджуючі документи, а повинен лише вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності, документи первинного обліку.
Якщо під час перевірки у відповідача виникли сумніви у підтвердженні відповідних сум витрат на придбання позивачем інвестиційного активу, він міг вимагати надання необхідних документів для підтвердження достовірності даних податкової декларації.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Поряд із цим, надавши правову оцінку всім доводам скаржника, викладеним у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що ним не спростовано правильності висновків місцевого адміністративного суду.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч. 2 ст. 308 КАС.
Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов
Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2018 |
Оприлюднено | 18.06.2018 |
Номер документу | 74717049 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Губська О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні