Постанова

від 06.06.2018 по справі 815/4418/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №815/4418/14

адміністративне провадження №К/9901/8999/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛАН

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 (судді Лук'янчук О.В., Градовський Ю.М., Кравченко К.В.)

у справі № 815/4418/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛАН

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю АЛАН (далі - позивач, ТОВ АЛАН ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2014 № 0001332208 в частині застосування до ТОВ АЛАН штрафних санкцій на суму 23 974 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.07.2014 № 0001332208.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2014.

Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що товариством до реєстру податкових накладних було включено податкову накладну із зазначенням помилкового номеру. Дана помилка була самостійно виявлена позивачем та була виправлена у наступному реєстрі податкових накладних. Згідно з положеннями пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому, платник податку протягом десяти днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ Податкового кодексу України. Однак, позивач електронного повідомлення про направлення якого вказує податковий орган, не отримував, а відтак не був проінформований про наявність розбіжностей з контрагентом постачальником.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пункту 200.10 статті 200 ПК України у порядку статті 76 ПК України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ Алан .

За результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складений акт від 12.06.2014 № 3066/22-08/31846830, яким встановлено порушення ТОВ Алан пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань за квітень 2014 року заявлених у податковій декларації за квітень 2014 року на суму 47 948 грн.

Не погодившись з вказаним актом позивач подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення на акт вих. № 23/1 від 23 червня 2014 року, які були розглянуті та надана відповідь № 22665/10/15-53-22-08 від 01 липня 2014 року згідно якої висновки акта були залишені без змін.

На підставі вказаного акта, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001332208 від 04 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71 922 грн., в тому числі 47 948 грн. - за основним платежем та 23 974 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТОВ Алан не отримувало від ДПІ у Приморському районі м. Одеси на електрону адресу повідомлення № 9028208264 від 27 травня 2014 року про наявність розбіжностей, та те що позивачем в наступному згідно вимог ПК України було самостійно виправлено допущені розбіжності, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з тих мотивів, що у відповідності до пункту 201.6 статті 201 ПК України, податковим органом було направлено на електрону адресу ТОВ Алан повідомлення № 9028208264 від 27 травня 2014 року, яким підприємство проінформовано про наявність розбіжностей з контрагентом-постачальником ПАТ Пирятинський сирзавод . Проте, на момент складання акта перевірки № 3066/22-08/31846830, а саме 12 червня 2014 року ТОВ Алан не були виправлені виявлені розбіжності. Крім того, платник податку не скористався правом подання разом зі звітною податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 року заяву зі скаргою на такого постачальника, що передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Також, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що ТОВ Алан не заперечує проти порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України та те, що позовні вимоги позивача стосувались лише скасування податкового повідомлення-рішення № 0001332208 від 04 липня 2014 року в частині виплати штрафних санкцій на суму 23 974 грн.

Відповідно до пункту 201.6. статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року до складу податкового кредиту ТОВ Алан включено податкову накладну № 30 від 06 квітня 2014 року на загальну суму 286 940,94 грн., у тому числі ПДВ - 47 948,29 грн., яка була виписана постачальником ПАТ Пирятинський сирзавод . При цьому, вказана сума відображена у розділі ІІ Додатку 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та включено до податкового кредиту квітня 2014 року.

Однак, відповідно до системи Податковий блок (підсистема Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит) ) вказана податкова накладна № 30 від 06 квітня 2014 року не була зареєстрована контрагентом-постачальником ПАТ Пирятинський сирзавод .

ТОВ Алан у квітні 2014 року у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту включило податкову накладну № 30 від 06.04.2014 на загальну суму 286940,94 грн., з урахуванням ПДВ 47823,49 грн., виписану постачальником ПАТ Пирятинський сирзвод . При цьому, замість вірного номера № 244/4 позивачем було зазначено № 30. Дана помилка була виявлена позивачем по коридору самостійного виявлення помилки, без обмежувальних термінів. Зазначений помилковий номер накладної був виправлений позивачем як самостійна помилка у наступному реєстрі виданих та отриманих накладних за травень 2014 року за номером 244/4.

В суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що на виконання пункту 201.10, статті 201 ПК України, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було направлено на електрону адресу ТОВ Алан повідомлення від 27.05.2014 № 9028208264.

Проте доказів направлення та отримання ТОВ Алан даного повідомлення представником відповідача суду надано не було, так само як і самого повідомлення на пропозицію суду надано не було.

Представником позивача було зазначено, що даного електронного повідомлення ТОВ Алан не отримувало, а отже не було проінформовано про наявність розбіжностей з контрагентом постачальником, як передбачено пунктом 201.6 статті 201 ПК України для вжиття заходів їх усунення в термін встановлений ПК України.

Також судами встановлено, що позивачем для перевірки на отримання електронного повідомлення від 27.05.2014 року № 9028208264 було залучено фізичну особу - підприємця, з яким він уклав договір № 3/АП/МД від 26.05.2014 про надання послуг у сфері інформатизації, а саме, послуги з поставки електронного дистрибутива комп'ютерної програми M.E.Doc. .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що при перевірці у ТОВ Алан програми M.E.Doc. за допомогою якої здійснюється листування органів ДПІ та платників податків, ознак зовнішнього втручання в програму виявлено не було, так само як й надходження від ДПІ у Приморському районі м. Одеси 27.05.2014 року повідомлення № 9028208264 на адресу ТОВ Алан .

Тобто, в порушення норм пункту 201.6 статті 201 контролюючий орган не надав позивачу можливість уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій при виявленні розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції, що позивач не скористався наданим йому правом звернутися з заявою зі скаргою на постачальника, оскільки останній не зареєстрував накладну № 30 від 06 квітня 2014 року, так як за встановлених обставин справи вбачається, що правильним номером податкової накладної є № 244/4. Таким чином, у позивача були відсутні підстави для звернення із скаргою на контрагента-постачальника.

Допущена позивачем технічна помилка не призвела до заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість і не вплинула на розрахунки з бюджетом за вказаний звітний період, тому позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2014 року суму 47 948 грн. на підставі податкової накладної, отриманої від ПАТ Пирятинський сирзавод .

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про помилковість висновку податкового органу про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій.

Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та скасував податкове повідомлення рішення повністю, а не в оскаржуваній частині застосованих штрафних санкцій. При цьому, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції не містить обґрунтування виходу суду за межі позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Вихід за межі позовних вимог не обґрунтовано судом першої інстанції, але це не впливає на правильність прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛАН задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 скасувати.

Залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2014.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко З оригіналом згідно