Ухвала

від 14.06.2018 по справі 902/301/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14 червня 2018 р. Справа №902/301/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., розглянувши матеріали

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Сокиринці Вінницького району Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест", м.Вінниця

про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В :

13.06.2018 до господарського суду Вінницької області надійшла заява б/н від 06.06.2018 (вх.канц.суду №02.1-50/55/18 від 13.06.2018) за підписом представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_3 "про забезпечення позову", якою останній просить суд:

- забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" (код ЄДРПОУ 37261895) на праві повної або часткової власності та кошти, що містяться на всіх розрахункових рахунках належних ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" в межах суми 1975314,00 грн до вирішення спору по суті;

- заборонити керівнику ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), тимчасовий виїзд за межі України до вирішення справи по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018 вказана заява розподілена судді Нешик О.С.

Обґрунтовуючи свою заяву, позивач зазначив, що 24.05.2017 між ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу соняшнику №24/05/17, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 перерахунок грошових коштів на загальну суму 1975314,00 грн. Однак, товариством не виконано умов договору щодо поставки товару, вказані кошті не повернуті на рахунок заявника.

Своїми діями ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" нанесло ФОП ОСОБА_1 фінансову шкоду, у зв'язку з чим станом на сьогоднішній день останнім готується позовна заява до суду

Розглянувши заяву заявника про забезпечення позову, яка подана до подачі позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Жодних доказів в обґрунтування поданої заяви та на підтвердження викладених у ній обставин позивачем до заяви не додано.

Окрім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 4 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, як непідтвердженої належними доказами.

На переконання суду, позивачем не доведена обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та не надано відповідних доказів на які останній посилається, що є підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Водночас суд розглянувши вимогу заявника "про заборону керівнику ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), тимчасовий виїзд за межі України до вирішення справи по суті", зазначає наступне.

За приписами ч.ч.1-3 ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4 ст.337 ГПК).

При цьому, заява б/н від 06.06.2018 ФОП ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом ОСОБА_3 згідно свідоцтва на право на зайняття адвокатської діяльності, що не узгоджується з приписами ч.4 ст.337 ГПК України.

Таким чином, суд доходить висновку, що з поданням щодо встановлення тимчасового обмеження керівника ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" ОСОБА_4 у справі №902/301/18 виїзду за межі України звернувся неналежний суб`єкт.

Частиною 10 статті 11 ГПК України встановлено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Так, статтею 226 ГПК України передбачено право суду на залишення позову без розгляду. Зокрема, згідно п.2 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду заяву не підписану або підписану особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про повернення без розгляду заяви б/н від 06.06.2018 ФОП ОСОБА_1 "про заборону керівнику ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" ОСОБА_4 здійснювати тимчасовий виїзд за межі України до вирішення справи по суті".

Керуючись ст.ст. 136, 140, 226, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 06.06.2018 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" (код ЄДРПОУ 37261895) на праві повної або часткової власності та кошти, що містяться на всіх розрахункових рахунках належних ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" в межах суми 1975314,00 грн до вирішення спору по суті відхилити.

2. Заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 06.06.2018 про заборону керівнику ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" ОСОБА_4 здійснювати тимчасовий виїзд за межі України до вирішення справи по суті повернути без розгляду.

3, Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

6. Дата складання повного тексту ухвали 18.06.2018.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи.

2 - заявнику - ФОП ОСОБА_1 (вул.Леніна,11, с.Сокиринці, Вінницький район, Вінницька область, 23207);

3 - представнику заявника - адвокату ОСОБА_3 (вул.Заболотного,6/24, м.Вінниця, 21037);

4 - відповідачу - ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" (вул. Чехова, 45, м. Вінниця, 21034).