Ухвала

від 12.06.2018 по справі 908/1576/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/139/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.06.2018 Справа № 908/1576/17

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Азізбекян Т.А., розглянувши матеріали подання державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі № 908/1576/17

за позовом Заступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПО 20495280)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Кравця, 12/1, код ЄДРПОУ 40012865)

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191, код ЄДРПОУ 00240106)

про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 до господарського суду Запорізької області надійшло подання (вих. № б/н від б/д, реєстраційний номер виконавчого провадження: 55062890) державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ Спецкомарго ОСОБА_2, АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього наказами № 908/1576/17 від 25.10.2017.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2018, подання передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Суд призначив розгляд подання у судовому засіданні 12.06.2018 об 11 год. 00 хв.

08.06.2018 до суду від державного виконавця надійшов лист про розгляд подання без участі представника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з причин приймальних годин у державного виконавця. При цьому, державний виконавець підтримує подання в повному обсязі та просить його задовольнити на підставі матеріалів доданих до подання.

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання 08.06.2018 державний виконавець не з'явився.

Розгляд подання здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України боржника без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ Спецкомарго ОСОБА_2, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2017 у справі № 908/1576/17 позов Заступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області - задоволено.

Вирішено:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ 40012865, юридична адреса: вул. Михайла Кравця, 12/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20495280, юридична адреса: вул. Перемоги, 50, м. Запоріжжя, 69001, на р/р 31115094700013, МФО 813015 ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач - державний бюджет м. Мелітополя -22080300) - суму основного боргу за договором оренди № 3513/д від 26.04.2016 у розмірі 133 805 (сто тридцять три тисячі вісімсот п'ять) грн. 80 коп., пені у розмірі 11 742 (одинадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 87 коп., штрафу у розмірі 13 380 (тринадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 58 коп. грн.

Видати наказ.

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» від 26.04.2016 №3513/д, укладений між регіональним відділенням Фонду державного мана України по Запорізькій області та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» .

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ - 40012865, юридична адреса: вул. Михайла Кравця, 12/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318) повернути державному підприємству «Мелітопольський завод «Гідромаш» (код ЄДРПОУ 00240106, юридична адреса: вул. Інтеркультурна, 191, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312) державне нерухоме майно, яке є предметом договору оренди від 26.04.2016р. № 3513/д загальною площею 3666,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського (після перейменування -Інтеркультурна), 191.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ 40012865, юридична адреса: вул. Михайла Кравця, 12/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318) на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) - 5 584 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Позов Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Кравця, 12/1, код ЄДРПОУ 40012865) на користь Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Інтеркультурна, 191, код ЄДРПОУ 00240106) - основного боргу за користування майном - 99 266 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 13 коп., штраф за несвоєчасну сплату орендної плати - 9 926 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 61 коп., 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати - 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 00 коп., пеня за порушення сплати орендної плати - 19 646 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 51 коп., інфляційне збільшення за порушення сплати орендної плати - 9 070 (дев'ять тисяч сімдесят) грн. 31 коп., заборгованість зі сплати відшкодування земельного податку - 19 719 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 52 коп., 3% річних за несвоєчасне відшкодування плати за землю - 741 (сімсот сорок одна) грн. 00 коп., інфляції за порушення відшкодування плати за землю - 3 070 (три тисячі сімдесят) грн. 76 коп. та 2 455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 02 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Інтеркультурна, 191, код ЄДРПОУ 00240106) в доход державного бюджету на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Вознесенівський район); банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030101) - 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 76 коп. судового збору.

Видати накази.

Рішення не оскаржувалось та вступило у законну силу.

25.10.2017 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2017 у справі № 908/1576/17, яке набрало законної сили 20.10.2017, видано накази.

Зокрема, державний виконавець у поданні посилається на накази суду про:

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ 40012865, юридична адреса: вул. Михайла Кравця, 12/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318) на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) - 5 584 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору, та

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ 40012865, юридична адреса: вул. Михайла Кравця, 12/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20495280, юридична адреса: вул. Перемоги, 50, м. Запоріжжя, 69001, на р/р 31115094700013, МФО 813015 ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач - державний бюджет м. Мелітополя -22080300) - суму основного боргу за договором оренди № 3513/д від 26.04.2016 у розмірі 133 805 (сто тридцять три тисячі вісімсот п'ять) грн. 80 коп., пені у розмірі 11 742 (одинадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 87 коп., штрафу у розмірі 13 380 (тринадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 58 коп. грн.

За вказаними наказами суду боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ 40012865).

Зазначені накази суду знаходяться на виконанні Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у зведеному виконавчому провадженні.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» (код ЄДРПОУ 40012865), юридична адреса якого значиться як: вул. Михайла Кравця, 12/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318, не перебуває в процесі припинення, а керівником зазначено ОСОБА_2.

Як зазначає державний виконавець у поданні, відповідно до ст.ст. 3, 4, 24, 25,26 Закону України Про виконавче провадження , виконавцем 14.11.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати: декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, згідно декларації керівника ТОВ "Спецкомагро" ОСОБА_2, він тимчасово не працює, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". На прийомі у державного виконавця керівник ТОВ "Спецкомагро" ОСОБА_2 надав пояснення: інформації про рахунки, які відкриті в банках немає можливості надати, тому що документація вилучена співробітниками національної поліції та Службою безпеки України; касової книги ТОВ "Спецкомагро" немає; продукція не виготовлялася; земельних ділянок не має; в арендованому цехі ДП МЗ "Гідромаш" знаходяться верстати, які належать ТОВ "Спецкомагро"; документації немає, тому, що вона була вилучена співробітниками національної поліції та Службою безпеки України. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити реєструючих органів рухоме та нерухоме майно належне боржнику на праві власності відсутнє (копії довідок надаються). Виконавцем (дата виклику) на адресу боржника надсилались виклики (копії додаються) щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник ТОВ "Спецкомагро" ОСОБА_2 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця. За повідомленням Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області від 30.11.2017, керівник ТОВ "Спецкомагро" ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FА №257244, виданим 30.04.2015 р. органом видачі паспорту "2318". Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, керівником ТОВ "Спецкомагро" ОСОБА_2 рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 даного Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішуються судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, щодо виконання винесеного судового рішення.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» , однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

До того ж, суд зауважує, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Як свідчать виклики державного виконавця, копії яких містяться в матеріалах справи, викликами зобов'язано ТОВ Спецкомагро 09.11.2017 та керівника ТОВ Спецкомагро 07.12.2017 з'явитись до виконавця. Доказів неявки за викликами не надано.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_2 з приводу заданих йому питань державним виконавцем 20.11.2017, копію яких надано до матеріалів подання, ОСОБА_2 з 23.10.2017 не є директором ТОВ Спецкомагро про що надано копію заяви про звільнення та протоколу загальних зборів ТОВ Спецкомагро від 23.10.2017.

При цьому, станом на день розгляду подання, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомагро» зазначено ОСОБА_2.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

До матеріалів подання заявником додано копії довідок в підтвердження фактичного не знаходження товариства за його адресою та відсутності у ТОВ Спецкомагро нерухомого майна у м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області. Щодо даних про облік земельних ділянок, то останні згідно довідки від 30.11.2017 № 955/119-17 надані станом на 31.12.2012. Доказів з'ясування питання щодо керівника ТОВ Спецкомагро також не надано.

Отже, надані державним виконавцем матеріали не містять доказів факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань та підстав у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ТОВ Спецкомагро ОСОБА_2.

До того ж, слід зазначити, що Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані зобов'язання за судовим рішенням, не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , з метою захисту інтересів стягувача, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, звернення державного виконавця щодо боржника датовані 2017 роком та січнем 2018 року. Запитів до банківських та інших фінансових установ стосовно інформації про наявність рахунків боржника та до Регіонального сервісного центру стосовно зареєстрованих за боржником транспортних засобів не надано.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Таким чином, державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

До того ж суд зазначає, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 313 Цивільного кодексу України врегульовано, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Виходячи з наведеного вище, у випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, це могло б призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке гарантовано Конституцією України.

До того ж, державним виконавцем подано подання на підставі ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, а не норм Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта громадянина України судом відмовляється, у зв'язку з його необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі № 908/1576/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2018.

Копію даної ухвали направити стягувачам, боржнику та державному виконавцю.

Суддя Т.А. Азізбекян