Рішення

від 18.06.2018 по справі 910/4834/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 18.06.2018Справа №  910/4834/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Монтажстрой" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут Комплект" про стягнення 136 027,87 грн. Представники сторін: не викликались. ВСТАНОВИВ: 19.04.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Монтажстрой" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут Комплект" про  стягнення 136 027,87 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ "Лідер-Інжиніринг" здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 133 000,00 грн., які не оплачені останнім. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2016 року ТОВ "Лідер-Інжиніринг" передало, а  товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Монтажстрой" прийняло право вимоги щодо оплати боржником вартості продукції. Оскільки, відповідачем не сплачено заборгованість, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з останнього  заборгованості за поставлену продукцію в сумі 133 000,00 грн., індексацію за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 2 404,77 грн., 3% річних в сумі 623,10 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову. Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. За попередньою домовленістю між товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Інжиніринг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозбут Комплект», товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Інжиніринг» поставив відповідачеві металопластикові вироби на загальну суму 133   000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 692 від 16.03.2016 р. на суму 110   000,00 грн. та видатковою накладною № 702 від 20.04.2016 р. на суму23   000,00 грн., підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печаткою Як вбачається з вищезазначених накладних покупцем є товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозбут Комплект». Будь-яких доказів оплати відповідачем по зазначених накладних не надано. 21 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Інжиніринг» (надалі іменується «первісний кредитор») та товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство Монтажстрой" (надалі іменується «новий кредитор»), укладено договір відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1. договору, первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги з оплати товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозбут Комплект» (код ЄДРПОУ 39468828) вартості продукції, поставленої первісним кредитором у відповідності до наступних видаткових накладних: № 692 від 16.03:2016 р. на суму 110   000,00 грн.; № 702 від 20.04.2016 р. на суму 23   000,00 грн. Пунктом 1.2. договору встановлена загальна сума майнових прав, що передається новому кредитору за умовами даного договору складає 133   000,00 грн. У відповідності до цього договору до нового кредитора в момент підписання цього договору переходять права вимоги щодо сплати боржником вартості поставленої й не сплаченої останнім продукції, в розмірі, що має місце на момент підписання сторонами цього договору. Згідно з п. 1.3. договору, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань по оплаті поставленої йому продукції за видатковими накладними, зазначеними в п.1.1. договору. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного викоання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 4.1.). У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до положень ст. 514  ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Позивач для досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу вих. № 27/12-17 від 27.12.2017 р., відповідно до якої просить погасити борг в сумі 133   000,00 грн. не пізніше 31.12.2017 р.та повідомлено про відступлення права вимоги до боржника, яка повернулась до позивача 16.01.2018 р., у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення № 49069 03089702. Відповідачем вимога не виконала. Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 133   000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню. Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу індекс інфляції в розмірі 2   404,77 грн. та 3 % річних в розмірі 623,10 грн. Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України   встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України   боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 2   404,77 грн. за період з лютого 2018 року по березень 2018 року та 3 % річних в розмірі 623,10 грн. нарахованих за період з 24.01.2018 р. по 21.03.2018 р. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимогу - такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбут Комплект"  (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, код ЄДРПОУ 39468828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Монтажстрой" (49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 91, код ЄДРПОУ 34984320) заборгованість в розмірі 133 000 (сто тридцять три тисячі) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 2 404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 77 коп., 3 % річних в розмірі 623 (шістсот двадцять три) грн. 10 коп., судовий збір в розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 42 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                                             С.М. Мудрий