Рішення

від 18.06.2018 по справі 910/4835/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2018Справа № 910/4835/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконт-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур"

про стягнення 59 430 грн 56 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконт-Сервіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" про стягнення 59 430 грн 56 коп. заборгованості за агентським договором на реалізацію туристичних послуг № 05/810 від 01.09.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору не виконало взяті на себе зобов'язання щодо надання оплачених послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 59 430 грн 56 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 постановлено відкрити провадження у справі № 910/4835/18 та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 18.06.2018 відповідачем вимог ухвали суду від 19.04.2018, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 03.05.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № № 0103047106315, 0103047106307.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" (туроператор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконт-Сервіс" (турагент за договором) укладено агентський договір № 05/810 на реалізацію туристичних послуг, відповідно до умов якого турагент зобов'язується від імені туроператора за винагороду надати туроператору послуги з реалізації сформованого туроператором туристичного продукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору туроператор зобов'язаний надавати в повному обсязі туристичні послуги, замолені турагентом і підтвердженні туроператором на умовах договору.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2. договору, турагент зобов'язаний для замовлення туристичного продукту, направити туроператору електронною поштою або факсом заявку на бронювання, підписану турагентом (директор або відповідальні менеджери, про яких турагент повідомляє туроператора додатково письмово) та скріплену печаткою. Всі заявки на бронювання, відправлені турагентом електронною поштою або факсом мають чинність заявок, оформлених письмово. Крім цього, турагент повинен надавати туроператору електронною поштою або факсом списки туристів з зазначенням прізвищ і імен у латинській транскрипції у відповідності до закордонних паспортів туристів (з одночасним направленням туроператору копії закордонних паспортів туристів), а також зазначенням дати перебування в країні, назвою обраного туристом готелю і розміщення у номерах, номеру закордонного паспорту, дати народження, номеру телефону туриста, що фактично є бронюванням туру.

Згідно із пунктом 3.1. договору турагент сплачує туроператору вартість туристичного продукту за винятком агентської винагороди згідно з рахунком, виставленим туроператором, протягом двох банківських днів з дати отримання його турагентом.

Відповідно до пункту 3.3. договору, усі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що фактом виконання турагентом зобов'язання по оплаті вартості туристичного продукту в безготівковій формі вважається зарахування коштів турагента на рахунок туроператора. При цьому, ризик затримки здійснення банківських операцій покладається на турагента.

11.05.2016 між сторонами укладено додаток № 4 до агентського договору № 05/810 від 01.09.2013, яким сторони домовилися викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: "турагент сплачує туроператору вартість туристичного продукту, за винятком агентської винагороди, згідно з рахунком, виставленим туроператором протягом одного банківського дня з дати отримання його турагентом."

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комерційного посередництва (агентським договором).

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За правилами статті 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Дисконт-Сервіс" рахунки-фактури № 49226 від 07.07.2017 на суму 59 281 грн 70 коп. та № 49226 від 19.07.2017 на суму 27 430 грн 56 коп.

На виконання умов агентського договору та на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур, позивач здійснив оплату за туристичні послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 260 від 12.07.2017 на суму 32 000 грн 00 коп. та № 276 від 19.07.2017 на суму 27 430 грн 56 коп.

31.08.2017 на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" idriska-tour.com повідомив, що з 31.08.2017 зобов'язання за раніше замовленими послугами виконуватися не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти на адресою: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.

У свою чергу, позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" лист № 16 від 01.09.2017, відповідно до якого просило повернути кошти, сплачені за заявку № 49226 в сумі 59 430 грн 56 коп. платіжними дорученнями № 260 від 12.07.2017 на суму 32 000 грн 00 коп. та № 276 від 19.07.2017 на суму 27 430 грн 56 коп., на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур № 49226 від 07.07.2017 та від 19.07.2017.

Вказаний лист відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1800207893064 від 01.09.2017.

У зв'язку із неотриманням відповіді на вищезазначений лист, позивач вдруге звернувся до відповідача листом № 17 від 14.09.2017 з проханням повернути кошти, сплачені за заявку № 49226 в сумі 59 430 грн 56 коп.

Проте, вищевказані листи залишилися без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з надання оплачених туристичних послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 59 430 грн 56 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення коштів за ненаданні послуги на суму 59 430 грн 56 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту наявності заборгованості за агентським договором № 05/810 від 01.09.2013 у розмірі 59 430 грн 56 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 59 430 грн 56 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" (04212, м. Київ, вулиця Зої Гайдай, будинок 9/8, квартира 213, ідентифікаційний код 34578519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконт-Сервіс" (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23, офіс 19, ідентифікаційний код 32180005) заборгованість у розмірі 59 430 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять) грн 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька