Рішення

від 12.06.2018 по справі 912/888/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 рокуСправа № 912/888/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/888/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ", 61100, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АББА ІНВЕСТ", 27502, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Холодноярська, буд. 1, кім. 1

про стягнення 156 442,11 грн,

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою" б/н від 10.04.2018, яка містить вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АББА ІНВЕСТ" про стягнення 156 442,11 грн, з яких 124300,00 грн заборгованості з орендної плати, 3000,00 грн транспортних витрат, 4395,00 грн витрат на використане пальне та 24 747,11 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №1707-1-1AS від 20.07.2017 в частині своєчасного і повного розрахунку по взятим на себе зобов'язанням.

Ухвалою від 23.04.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив справу №912/888/18 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначив на 22.05.2018 о 14:00 год.

22.05.2018 господарський суд відкрив судове засідання та розпочав розгляд справи по суті.

Позивач, відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили.

Позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Ухвала господарського суду від 23.04.2018 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернута до господарського суду Кіровоградської області з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Поряд з тим, телефонограмою №815 від 07.05.2018 господарським судом повідомлено відповідача про місце, дату та час судового засідання.

17.05.2018 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ" надійшло клопотання про розподіл судових витрат від 15.05.2018, відповідно до якого позивач просить покласти судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2346,64 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн на відповідача. До клопотання додано докази щодо понесення позивач ем витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 22.05.2018 судовий розгляд справи відкладено на 12.06.2018.

12.06.2018 господарський суд продовжив судове засідання по розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання 12.06.2018 не з'явився.

Натомість, 06.06.2018 на адресу суду надійшло письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ", відповідно до змісту яких позивач підтримав позовні вимоги та просить розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 12.06.2018 не брав, відзив у встановлений судом строк не подав, про наявність поважних причин неподання відзиву суд не повідомив. Господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, оскільки ухвала суду у даній справі направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Холодноярська, 1, кімн. 1 (а.с. 55-56).

Крім того, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач також був повідомлений додатково телефонограмою (а.с. 86).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу №912/888/18 в судовому засіданні 12.06.2018 за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ" (далі - Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АББА ІНВЕСТ" (далі - ОСОБА_1, відповідач) укладено договір оренди обладнання №1707-1-1AS (далі - Договір) (а.с. 13-17), за умовами якого Орендодавець передає, а ОСОБА_1 приймає в тимчасове платне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності Орендодавця (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування обладнання, яке передається ОСОБА_1 за цим Договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в ОСОБА_1 прийому-передачі, який є додатком до цього договору. ОСОБА_2 прийому-передачі підписується сторонам цього Договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання ОСОБА_1, відповідну вартість переданого в оренду обладнання, ціну оренди (орендну плату), строк оренди обладнання - містить інші умови, які Орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим Договором обладнання.

Передача-приймання обладнання, а саме Генератора SDMO J130K,2012 р.в. у кількості 1 штука відбулась 20.07.2017, про що сторони склали ОСОБА_1 прийому- передачі № АР 200717-1 від 20.07.2017 (а.с.19).

Пунктом 3.3. Договору оренди передбачено, що з моменту підписання сторонами ОСОБА_1 прийому-передачі конкретної одиниці обладнання, для них набувають чинності всі умови даного договору, а також умови, які викладені в ОСОБА_1 прийому-передачі.

Підписання належним представником ОСОБА_1 прийому-передачі обладнання засвідчує факт передачі Орендодавцем технічно справного обладнання; факт ознайомлення ОСОБА_1 із всіма особливими властивостями роботи обладнання, а також факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата відраховується з дати підписання ОСОБА_1 прийому-передачі такого обладнання. Строк оренди обладнання за цим Договором визначається в ОСОБА_1 прийому-передачі обладнання одиниці такого обладнання. Строк оренди обладнання обчислюється добами та місяцями.

За умовами пункту 6.2. Договору, орендна плата нараховується на основі тарифу орендодавця за добу або місяць оренди обладнання, узгодженому та наведеному у ОСОБА_1 прийому - дачі, який підписується сторонами договору та скріплюється їх печатками.

В акті прийому-передачі № АР 200717-1 від 20.07.2017 вказано, що вартість оренди обладнання становить 1150,00 грн за добу.

В пункті 6.6. Договору оренди вказано, що період розрахунків ОСОБА_1 становить місяць, в якому здійснюється оренда обладнання. В кінці місяця сторони підписують акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період. ОСОБА_1 вносить орендну плату в наступному порядку:

6.6.1 орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо: після підписання цього договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду;

6.6.2 за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься безпосередньо: в строк за 3 робочих дня до початку такого періоду розрахунків.

Не внесення попередньої орендної плати за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим Договором стосовно певного об'єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо ОСОБА_1 не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватись обладнанням, він вважається таким, що прострочив цей платіж. В такому випадку санкції за несвоєчасний розрахунок за Договором нараховуються на ОСОБА_1 з першого дня попередньо неоплаченого періоду розрахунків (п. 6.3. Договору).

Договір оренди обладнання № 1707-1-AS від 20.07.2017 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за якими регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 31.07.2017 по 27.12.2017 направив в адресу відповідача шість актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 185150,00 грн, а саме:

- за липень 2017 - ОСОБА_1 № ОУ-0000110 від 31.07.2017 на суму 13800,00 грн;

- за серпень 2017 - ОСОБА_1 № ОУ-0000117 від 31.08.2017 на суму 35650,00 грн;

- за вересень 2017 - ОСОБА_1 № ОУ-0000145 від 30.09.2017 на суму 34500,00 грн;

- за жовтень 2017 - ОСОБА_1 № ОУ-0000182 від 31.10.2017 на суму 35650,00 грн;

- за листопад 2017 - ОСОБА_1 № ОУ-0000201 від від 30.11.2017 на суму 34500,00 грн;

- за грудень 2017 - ОСОБА_1 № ОУ-0000234 від 27.12.2017 на суму 31050,00 грн (а.с. 20-25).

ОСОБА_2 за липень-листопад 2017 були підписані відповідачем без зауважень та повернуті позивачеві.

27.12.2017 відповідачем було повернуто орендоване майно, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 27.12.2017та ОСОБА_1 повернення обладнання № АП-271217-1 від 27.12.2017 (а.с. 26-28).

У зв'язку з поверненням майна з оренди позивач направив, згідно листа № 8 від 02.02.2018 відповідачу ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000234 від 27.12.2017 на суму 31050,00 грн про надання послуг в грудні 2017 (а.с. 29).

Проте, відповідач вказаний акт підписаним не повернув. При цьому будь-яких зауважень з приводу виконаних робіт (наданих послуг) відповідач також не висловив. Про причини, з яких акт не був підписаний та не був повернутий ОСОБА_1, - позивачу не відомо.

Разом з цим, в пункті 6.13. Договору зазначено, що ОСОБА_1 зобов'язаний підписати та повернути Орендодавцю один підписаний примірник (оригінал) ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) до 20-го числа місяця, наступного за яким було надано послуги. У випадку повернення (не своєчасного повернення) підписаного ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови ОСОБА_1 від підписання цього ОСОБА_1, такий акт вважається визнаним ОСОБА_1, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в ОСОБА_1 суму).

Таким чином, за період користування майном, яке було передано відповідачу в оренду, останньому нарахована орендна плата в розмірі 185150,00 грн (за період з 20.07.2017 по 27.12.2017).

Натомість, за розрахунком позивача, відповідач розрахувався лише частково, а саме в розмірі 60850,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 38 від 18.07.2017 на суму 5000,00 грн, № 136 від 29.08.2017 на суму 5850,00 грн, № 173 від 12.09.2017 на суму 10000,00 грн, № 298 від 29.09.2017 на суму 10000,00 грн, № 319 від 17.10.2017 на суму 10000,00 грн, № 197 від 27.10.2017 на суму 10000,00 грн, № 223 від 14.12.2017 на суму 10000,00 грн (а.с. 30-36), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 124300,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе згідно Договору зобов'язань по сплаті орендних платежів належним чином не виконав, а відповідач доказів на спростування такого твердження суду не надав.

У відповідності до п. 8.1.6. Договору ОСОБА_1 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі.

ОСОБА_1 плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором зі сплати орендної плати, а відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 124300,00 грн за період липень-листопад 2017 - 27.12.2017 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з транспортних витрат та витрат на використане пальне, суд зазначає наступне.

Як передбачено умовами Договору, а саме п. п. 8.1.3. Договору оренди, ОСОБА_1 за цим договором зобов'язаний нести витрати по монтажу, обслуговуванню орендованого обладнання та його транспортуванню при отриманні від Орендодавця та при поверненні на склад Орендодавця.

Як вже було зазначено вище, 27.12.2017 відповідач повернув орендоване обладнання позивачу. Повернення обладнання відбулось шляхом його вручення перевізнику - ФОП ОСОБА_3, про що сторонами оформлено товарно-транспортну накладну від 27.12.2017 (а.с. 26-27).

Перевізником ФОП ОСОБА_3 було виставлено позивачу рахунок № 431 від 27.12.2017 на оплату транспортних послуг по перевезенню вантажу в розмірі 3000,00 грн (а.с 39), який було оплачено позивачем згідно платіжного доручення № 1092 від 27.12.2017 (а.с 40).

Листом № 18 від 20.03.2018 позивач, з посиланням на приписи ст. 530 Цивільного кодексу, направив відповідачу рахунок - фактуру № СФ-0000093 від 20.03.2018 на суму 3000,00 грн витрат по транспортуванню орендованого обладнання (а.с.42, 44), але, за інформацією ПАТ "Укрпошта" відповідач відмовився від отримання вказаного листа (а.с. 45-46).

Відповідно до п. 6.10. Договору орендна плата не включає в себе витрати на доставку, монтаж, нагляд за проведенням монтажних робіт, обслуговування, завантаження/розвантаження, ремонт обладнання, який виник з вини ОСОБА_1; витрачені ОСОБА_1 енергоносії, паливно-мастильні та витратні матеріали, необхідні для належної експлуатації обладнання. Вказані послуги можуть бути надані орендарю за окрему плату на підставі відповідного Договору, або окремо виставленого рахунку орендодавця.

Як зазначає позивач, відповідно до технічного паспорту на дизель-генератор (орендоване обладнання) який був наданий позивачу, виробником при купівлі цього обладнання (копія додається а.с. 92-97), генератор працює на дизельному пальному, яке має відповідати вимогам ДСТУ 7688:2015. Об'єм паливного баку генератора становить 1630 літрів.

При передачі обладнання в оренду паливний бак був заповнений паливом на 17 %, що відображено в ОСОБА_1 прийому-передачі обладнання. 17% від 1630 літрів становить 277,1 літрів. Тобто при передачі обладнання в оренду в баку знаходилось 277,1 літрів дизельного пального.

При поверненні обладнання з оренди бак був заповнений пальним на 6%. 6% від 1630 літрів становить 97,8 літри. Нестача пального обрахована як різниця між 277,1 та 97,8 літрами. Розмір нестачі - 179,3 літри.

Щодо визначення ціни пального, позивачем зазначено, що дизельне пальне використовується ТОВ "ТЕХНОПІДЙОМ" в своїй господарській діяльності постійно.

На підтвердження вказаного, позивачем надано договір купівлі-продажу пального через мережу АЗС за смарт-картами № 133/к від 11.08.2015, укладений між ТОВ "ТЕХНОПІДЙОМ" та нафтотрейдером - Приватним підприємством "МАРШАЛ", яке здійснює поставки дизельного пального позивачу.

Відповідно до видаткової накладної накладну ПП "МАРШАЛ" № 07361 від 07.12.2017 вбачається, що 07.12.2017 позивач придбав 200 літрів дизельного пального за ціною 24,48 грн. за літр (а.с. 41).

Як вказує позивач, частина цього пального, а саме 179,3 літри, - була спрямована позивачем на компенсацію нестачі обсягу дизельного пального в генераторі, який 27.12.2017 був повернутий з оренди.

Таким чином, згідно розрахунку позивача (а.с. 88-89), для відновлення нестачі пального позивач поніс фактичні витрати в розмірі вартості пального: 179,3 х 24,48 = 4389,26 грн.

Однак, як вказує позивач у наданих суду письмових поясненнях від 04.06.2018 (а.с. 88-89), при подачі позовної заяви розмір нестачі пального вказаний невірно, а саме: вказано - 179,52 літри, тоді як правильно - 179,3 літри.

Таким чином, визначення вартості пального згідно позовної заяви здійснено неправильно, та згідно пояснень позивач просить замість 4 395.00 грн витрат на оплату витраченого пального стягнути з відповідача правильну суму в розмірі 4389,26 грн з розрахунку 179,3 х 24,48 = 4389,26 грн.

Враховуючи, що позивач не зменшував розмір позовних вимог в цій частині, господарський суд вважає за необхідне задовольнити їх в цій частині частково на суму 4389,26 грн.

Таким чином, беручи до уваги доведеність понесення позивачем витрат на транспортні послуги та витрат на використане пальне, наявність виставлених позивачем рахунків, враховуючи відсутність проведення такої оплати відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 3000,00 грн за витрати на транспорті послуги підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення витрат на оплату витраченого пального підлягають частковому задоволенню на суму 4389,26 грн.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 747,11 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за Договором оренди виконував неналежним чином, орендну плату в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 24 747,11 грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.1.1. Договору оренди, сторони досягли згоди про те, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань ОСОБА_1 перед Орендодавцем за цим Договором ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такого прострочення.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с. 38), господарський суд вважає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення платежу за актами надання послуг за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017. Крім того, неправильно визначено періоди нарахування та нарахування пені за актами вересня - грудня 2017 здійснено поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому, іншій строк нарахування пені умовами Договору не передбачено.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням наведеного та в межах періоду розрахунку позивача та з урахуванням оплат здійснених відповідачем та зарахування їх позивачем, а також з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, господарський суд наводить наступний розрахунок пені:

За липень 2017 за ОСОБА_1 № ОУ-0000110 від 31.07.2017 на суму 13800,00 грн:

- з 21.07.2017 по 28.08.2017 на суму боргу 8800,00 грн пеня становить 235,07 грн;

- з 29.08.2017 по 11.09.217 на суму боргу 2950,00 грн пеня становить 28,29 грн.

За серпень за ОСОБА_1 № ОУ-0000117 від 31.08.2017 на суму 35650,00 грн:

- з 01.08.2017 по 11.09.2017 на суму боргу 35650,00 грн пеня становить 1025,55 грн;

- з 12.09.2017 по 28.09.2017 на суму боргу 28600,00 грн пеня становить 333,01 грн;

- з 28.09.2017 по 26.10.2017 на суму боргу 18600,00 грн пеня становить 242,05 грн;

- з 17.10.2017 по 26.10.2017 на суму боргу 8600,00 грн пеня становить 58,90 грн.

За вересень 2017 за ОСОБА_1 № ОУ-0000145 від 30.09.2017 на суму 34500,00 грн:

- з 01.09.2017 по 26.10.2017 на суму боргу 34500,00 грн пеня становить 1323,29 грн;

- з 27.10.2017 по 13.12.2017 на суму боргу 33100,00 грн пеня становить 1175,28 грн;

- з 14.12.2017 по 01.03.2018 на суму боргу 23100,00 грн пеня становить 1496,75 грн.

За жовтень 2017 за ОСОБА_1 № ОУ-0000182 від 31.10.2017 на суму 35650,00 грн:

- з 01.10.2017 по 01.04.2018 на суму боргу 35650,00 грн пеня становить 5240,06 грн;

За листопад 2017 за ОСОБА_1 № ОУ-0000201 від від 30.11.2017 на суму 34500,00 грн:

- з 01.11.2017 по 10.04.2018 на суму боргу 34500,00 грн пеня становить 4618,27 грн;

За грудень 2017 за ОСОБА_1 № ОУ-0000234 від 27.12.2017 на суму 31050,00 грн:

- з 01.12.2017 по 10.04.2018 на суму боргу 31050,00 грн пеня становить 346739 грн,

всього 19243,91 грн пені.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 19243,91 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "ТЕХНОПІДЙОМ" про стягнення з ТОВ "АББА ІНВЕСТ" підлягають частковому задоволенню на суму 150933,17 грн, з яких: 124300,00 грн боргу з орендної плати, 3000,00 грн транспортних витрат, 34389,26 грн витрат за використане пальне та 19243,91 грн пені. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, 17.05.2018 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ" надійшло клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до якого позивач просить покласти витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається та відповідачем підтверджено понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн згідно договору № 4 від 19.03.2018 укладеного між Адвокатським бюро "Юрій Коваленко", в особі в.о. керуючого бюро ОСОБА_4 та ТОВ "ТЕХНОПІДЙОМ", Додаткової угоди до нього № 1 від 02.04.2018, звітом про надані адвокатські послуги від 15.05.2018 та платіжним дорученням № 366 від 116.04.2018 про оплату ТОВ "ТЕХНОПІДЙОМ" 20000,00 грн, свідоцтво №1571 від 13.08.2008 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 912/888/18.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з цим, враховуючи факт часткового задоволення позову, наявні підстави, передбачені нормою п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, для покладення на сторін витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача 19295,72 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АББА ІНВЕСТ" (27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Холодноярська, 1, кімн 1, ідентифікаційний код 40277994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ" (61100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 37094529) 150933,17 грн, з яких: 124300,00 грн боргу з орендної плати, 3000,00 грн транспортних витрат, 4389,26 грн витрат за використане пальне та 19243,91 грн пені, а також 2264,00 грн судового збору та 19295,72 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПІДЙОМ" за адресою: 61100, АДРЕСА_3; Товариству з обмеженою відповідальністю "АББА ІНВЕСТ" за адресою: 27502, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Холодноярська, буд. 1, кім. 1.

Повне рішення складено 18.06.2018.

Суддя В.В.Тимошевська