Рішення

від 14.06.2018 по справі 911/658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Справа № 911/658/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Технічний Центр «ІВІК»

(адреса: 03115, м. Київ, вул. Крамського, Івана/Котельникова, 14/34, код 39507458)

до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «МАСТЕР-ЕНЕРГО»

(адреса: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 14, код 33482826)

про стягнення 89376,29 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Технічний Центр «ІВІК» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «МАСТЕР-ЕНЕРГО» про стягнення 89376,29 гривень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляд, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.05.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданнні до 31.05.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 14.06.2018.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 11.04.2018, 10.05.2018 та 31.05.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю УкрОпт Мастер-енерго (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю ІВІК (виконавець) був укладений договір №14510с, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування котелень (обладнання) відповідно до списку, що додається до договору, із зазначенням в ньому типу та моделі обладнання, місця його розташування (додаток №1).

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за послуги виконавця, в розмірі вартості фактично виконаних робіт, проводиться після проведення технічного обслуговування, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт у термін не більше 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт або на підставі одностороннього акту виконавця згідно п. 4.3. договору.

Виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних робіт, який надається замовнику до 25 числа поточного місяця. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти днів підписати акт виконаних робіт або надати мотивовану письмову відмову від прийняття робіт (п. 4.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по договору (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору від 10.10.2014 №14510с ТОВ ІВІК виконав роботу, на загальну суму 32496,00 гривень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, а саме: акт приймання виконаних робіт від 31.12.2013 на підставі рахунку №148212с від 03.12.2013 на суму 8124,00 гривень, акт приймання виконаних робіт від 31.01.2014 на підставі рахунку №0501с від 08.12.2014 на суму 8124,00 гривень, акт приймання виконаних робіт від 28.02.2014 на підставі рахунку №11702с від 28.02.2014 на суму 8124,00 гривень, акт приймання виконаних робіт від 31.03.2014 на підставі рахунку №38103с від 06.03.2014 на суму 8124,00 гривень, які підписані відповідачем без будь-яких заперечень.

Тобто, підписані відповідачем акти без будь-якого зазначення відповідачем про незгоду із зазначеною у вказаних актах вартістю, обсягом та якістю виконаних робіт свідчать про належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю ІВІК своїх зобов'язань за договором №14510с від 10.10.2012.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю УкрОпт Мастер-Енерго (замовник/відповідач), товариством з обмеженою відповідальністю Івік (первісний виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічний Центр Івік (новий виконавець/позивач) був укладений договір від 13.02.2015 №470215с про заміну сторони в зобов'язанні.

Цим договором регулюються відносини, пов'язані із зміною сторони з первісного виконавця на нового виконавця за договором від 10.10.2012 №14510с, укладений між замовником і первісним виконавцем. Первісний виконавець передає (переводить) до нового виконавця всі права та обов'язки за договором, новий виконавець бере на себе всі права та обов'язки за договором, починаючи з дати підписання цього договору. Починаючи з дати укладання цього договору замовник повинен виконати свої обов'язки/зобов'язання, передбачені договором, в частині, що не виконана перед первісним виконавцем, на користь нового виконавця, а новий виконавець зобов'язаний виконати свої обов'язки/зобов'язання на користь замовника. Сторони констатують та підтверджують, що станом на день підписання цього договору у замовника існує порушене грошове зобов'язання перед первісним виконавцем, в сумі 32496,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20% - 5416,00 гривень (борг), що виник у зв'язку з неналежним виконанням замовником умов договору. Замовник зобов'язаний сплатити (погасити) вказаний борг перед новим виконавцем не пізніше 31 березня 2015 року. У випадку належного та своєчасного погашення боргу замовником перед новим виконавцем останній зобов'язується не застосовувати до замовника передбачену договором відповідальність, за той період виникнення боргу, що настав до підписання сторонами цього договору. В іншому випадку (тобто, у випадку порушення строків погашення боргу, встановлених цим пунктом договору), новий підрядник вправі нарахувати та застосувати до замовника відповідальність за порушення грошових зобов'язань за увесь період такого порушення. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками та дії до повного виконання сторонами їх зобов'язань (п.п. 1, 2, 5, 7, 9 договору).

Відповідно до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Отже, внаслідок укладання договору №470215с про заміну сторони в зобов'язанні від 13.02.2015 та на підставі ст. 512, 514 ЦК України до позивача перейшло право вимоги виконання відповідачем обов'язку по оплаті виконаних робі за договором від 10.10.2012 №14510с.

Позивач зазначає, що відповідачем (замовником) з 31.03.2015 по 30.03.2018 жодної заборгованості сплачено не було, також її не було погашено будь-яким іншим способом перед позивачем.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 32496,00 гривень основного боргу, 3% річних у розмірі 2924,64 гривень, інфляційних втрат у розмірі 18145,23 гривень та 35810,42 гривен пені.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 32496,00 гривень і право вимоги позивача до відповідача на цю суму підтверджується належними доказами (договором про заміну сторони в зобов'язанні від 13.02.2015 №470215с, актами приймання виконаних робіт), відповідачем, станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі 32496,00 гривень належними та допустимими доказами не спростованою, а, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 2924,64 гривень 3% річних за загальний період з 01.04.2015 по 30.03.2018 та 18145,23 гривень інфляційних втрат за загальний період з 01.04.2015 по 30.03.2018 суд зазначає наступне.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, 18142,23 гривень, нарахованих на прострочену заборгованість за період з 01.04.2015 по 30.03.2018, є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок не є вірним.

Здійснивши власний перерахунок 3% річних згідно вимог чинного законодавства, умов договору та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 2921,97 гривень.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

У випадку порушення замовником п.п. 3.1., 3.3., 4.2. договору він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України, сторони погоджуються, що нарахування санкцій, передбачених п. 5.3. договору, не обмежується 6-місячним строком, а нараховується і сплачується за увесь час прострочення зобов'язання. Крім того, сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, погоджують, що до вимог про стягнення неустойки (штраф, пені), за п. 5.3. договору, встановлюється позовна давність тривалістю у три роки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати нараховані 35810,42 гривень пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 35810,42 гривень, яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 32496,00 гривень основного боргу, 18145,23 гривень інфляційних втрат, 2921,97 гривень 3% річних, 35810,42 гривень пені.

Судовий сбір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «МАСТЕР-ЕНЕРГО» (адреса: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 14, код 33482826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-Технічний Центр «ІВІК» (адреса: 03115, м. Київ, вул. Крамського, Івана/Котельникова, 14/34, код 39507458) 32496,00 гривень основного боргу, 18145,23 гривень інфляційних втрат, 2921,97 гривень 3% річних, 35810,42 гривень пені та 1761,95 гривень судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.06.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак