Рішення
від 12.02.2018 по справі 804/8301/17
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Справа № 804/8301/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/8301/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" (далі - ТОВ Вітотранс , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46303/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №91/- від 26.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України (і.к. 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №91/- від 26.06.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46272/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №101 від 27.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України (і.к. 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №101 від 27.06.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46298/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №104/- від 29.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України (і.к. 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №104/- від 29.06.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46295/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №105/- від 29.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України (і.к. 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №105/- від 29.06.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46289/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №107 від 30.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України (і.к. 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №107 від 30.06.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46304/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №108/- від 30.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України (і.к. 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №108/- від 30.06.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством.

Справі присвоєно єдиний унікальний номер №804/8301/17.

Ухвалою суду від 13.12.2017р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/8301/17 в порядку, визначеному нормами Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017р.).

15.12.2017р. року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Відповідно п.10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.) - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22.12.2017р. суд ухвалив здійснювати розгляд адміністративної справи №804/8301/17 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд справи призначено на 22.01.2018р.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 22.01.2018р. уповноважений представник відповідача та у судове засідання не з'явився, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

22.01.2018р. до суду засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позов від Державної фіскальної служби України. Інших клопотань відповідачем до суду не надано.

У судовому засіданні від 22.01.2018р. представник позивача висловив думку щодо неможливості розгляду справи за відсутності представника Державної фіскальної служби України, у зв'язку з чим суд усною ухвалою, проголошеною у судовому засіданні та відображеною у протоколі судового засідання від 22.01.2018р. ухвалив відкласти розгляд справи до 12.02.2018р.

25.01.2018р. до суду надійшла подана представником позивача відповідь на відзив.

08.02.2018р. представником ТОВ Вітотранс подано до суду заяву, у якій представник позивача повідомив про те, що 25.01.2018р. та 26.01.2018р. після початку розгляду даної справи відповідачем було зареєстровано податкові накладні ТОВ Вітотранс , питання реєстрації яких є предметом даної справи. Також у даній заяві представник позивача просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом присудження на користь позивача понесених ТОВ Вітотранс судових витрат у загальній сумі 24 108, 80 грн., які складаються із витрат по сплаті судового збору за подачу адміністративного позову у розмірі 19 200, 00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4908, 80 грн.

09.02.2018р. до суду надійшла заява Державної фіскальної служби України щодо закриття провадження по справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, в обгрунтування якої відповідач зазначив, що

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак у призначене на 12.02.2018р. уповноважені представники позивача та відповідача не з'явились.

12.02.2018р. представником позивача подано до суду заяву про здійснення розгляду адміністративної справи №804/8301/17 в порядку письмового провадження та вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання суд не повідомив. Будь-яких клопотань (пояснень) від Державної фіскальної служби України до суду не надходило.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на приписи п. 1 ч. 3 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд адміністративної справи №804/8301/17 в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні №91/- від 26.06.2017р., №101 від 27.06.2017р., №104/- від 29.06.2017р., №105/- від 29.06.2017р., №107 від 30.06.2017р., №108/- від 30.06.2017р., які згідно квитанцій отримано податковим органом, однак реєстрацію зупинено з огляду на виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Позивач зазначає, що вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операцій, за результатами яких підприємством виписано вказані податкові накладні, які надіслано для реєстрації, однак відповідачем прийнято рішення, якими у реєстрації виписаних ТОВ Вітотранс податкових накладних - відмолено. У якості підстав для відмови у реєстрації податкової накладної позивача зазначено "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної", тобто, як зауважує позивач, із спірних рішень не вбачається конкретних підстав для відмови у реєстрації відповідних накладних, у зв'язку з чим підприємство вважає, що рішення, прийняті відповідачем є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567, моніторинг податкової накладної здійснюється за певними визначеними критеріями. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Таким чином, як стверджує відповідач, Державна фіскальна служба України прийшла до висновку про те, що обсяг наданих ТОВ Вітотранс документів не є достатнім для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію відповідних податкових накладних. Таким чином, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Вітотранс (код ЄДРПОУ 32571108) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 08.08.2003р.

Основними видами економічної діяльності позивача (за КВЕД) є:

49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний);

52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;

52.24 Транспортне оброблення вантажів;

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах від 11.08.2003р. за №4926 (в т.ч. як платник податку на додану вартість (далі-ПДВ) від 04.01.2012р. за індивідуальним податковим номером 325711004616).

Як вбачається з матеріалів справи та змісту позовної заяви - на балансі позивача перебуває десять автомобілів-тягачів. Згідно штатного розкладу, на підприємстві працюють 10 водіїв вантажного транспорту. Перевезення вантажів здійснюється на підставі договорів та заявок замовників. При здійсненні перевезень оформляються товаротранспортні накладні, а за фактом розвантаження складається -акт виконаних робіт та рахунок на оплату. Зазвичай перша подія - це надання послуги. Оплата за виконану роботу здійснюється після отримання замовниками документів, тобто з відстрочкою (друга подія). Для забезпечення вантажоперевезень здійснюється купівля дизельного палива для автомобілів. Заправка відбувається на АЗС за готівковий і безготівковий розрахунок. За фактом придбання дизельного палива, продавцями оформляються податкові накладні, які відображаються в декларації з податку на додану вартість. Також, для забезпечення діяльності автомобільного транспорту, оплачуються послуги по його ремонту і придбання запасних частин.

Оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Вітотранс за №91/- від 26.06.2017р., №101 від 27.06.2017р., №104/- від 29.06.2017р., №105/- від 29.06.2017р., №107 від 30.06.2017р., №108/- від 30.06.2017р., які виписані позивачем за наслідком наступних господарських операцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2017 року між ТОВ Вітотранс (Перевізник) та Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" (Експедитор) був укладений договір перевезення вантажу за №457/17АТЕ, предметом якого є взаємовідносини Сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються Експедитором для перевезення автомобільним транспортом Перевізника (позивача) чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському та міському сполученні. За цим Договором Перевізник зобов'язується організувати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а Експедитор зобов'язується оплатити вартість послуг Перевізника (пункти 1.1. та 1.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, вартість перевезення обумовлюється сторонами на кожен рейс в Заявці, що є невід'ємною частиною даного Договору.

23.06.2017 р. сторонами Договору оформлено заявку про надання транспортних послуг №5815-17-Т про перевезення вантажу (зокрема: будівельні матеріали, 21 тонн, 86 м. куб.) автомобілем позивача (марка MERCEDES, державний номерний знак - АЕ3631НК) за вартістю перевезення - 7600 грн. (в т.ч. ПДВ- 1266,67 грн.).

Позивачем було здійснено перевезення вантажу згідно заявки від 23.06.2017р. №5815-17-Т, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Пм-150 від 23.06.2017 р.

26.06.2017 р. сторонами Договору підписано Акт № ВТ-0910617 здачі-приймання робіт (надання послуг) згідно договору №457/17АТЕ від 06.04.2017 р., за підсумками складання якого позивачем виставлено рахунок-фактуру № ВТ-0910617 від 26.06.2017 р.

На підставі вказаних документів позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну за № 91/- від 26.06.2017р. на загальну суму 7 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 1266,67 грн.).

Згідно квитанції від 13.07.2017 р. дана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН за №9135661670, результат обробки: доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 49.41. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК .

Позивач надіслав в електронному вигляді відповідачу додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків 20.07.2017 p., та 24.07.2017 р. - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра.

Також разом з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК відповідачу в електронному вигляді були надіслані вказані вище первинні документи, щодо господарської операції, що підтверджується відповідними повідомленнями та квитанціями, копії яких наявні у матеріалах справи.

07.08.2017 р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №46303/32571108 від 07.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 91/- від 26.06.2017 р.

21.01.2016 р. між ТОВ Вітотранс (Перевізник) та ТОВ Космос (Експедитор було укладено договір за № 2101/16 про перевезення вантажів в міжміському і міжнародному сполученні, відповідно до п. 1.1. якого в порядку і на умовах, що визначаються цим Договором, Перевізник (позивач) зобов'язується доставити ввірений йому вантаж з місця відправлення до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а Експедитор зобов'язується сплатити Перевізнику послуги з перевезення вантажу.

Згідно до п. 1.2. цього Договору, конкретні умови кожного перевезення визначаються в разових Заявках, що є невід'ємною частиною цього Договору.

26.06.2017 р. сторони Договору оформили заявку на перевезення автомобільним транспортом № 30/06 побутової техніки, місце завантаження: с. Дударков, Бориспопільський район, місце розвантаження: м. Дніпро, вартість перевезення - 7800 грн. (в.ч. ПДВ 1300,00 грн.).

Згідно вказаної заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору 2101/16 від 21.01.2015 р. за №ВТ-1010617 від 27.06.2017 р. та товарно-транспортною накладною №10201 від 27.06.2017 р., на підставі яких позивачем було виставлено рахунок-фактуру №ВТ-1010617 від 27.06.2017 р. на загальну суму 7800 грн. (в. т.ч. ПДВ - 1300, 00 грн.).

На підставі вказаних документів позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 101/- від 27.06.2017 р. всього на загальну суму 7 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1300,00 грн.).

Згідно квитанції від 13.07.2017 р. вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН за № 9135433135, результат обробки: доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивач надіслав ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків 20.07.2017 р. в електронному вигляді.

З квитанції про реєстрацію податкової накладної від 07.08.2017 р. позивач довідавсь, що 07 серпня 2017 р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 46272/32571108 від 07.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 101/- від 27.06.2017 р.

24.08.2015 р. між ТОВ Вітотранс (Перевізник) та ТОВ ЗАММЛЕР Україна (Замовник) укладено договір перевезення за № 3-1508-2.

Відповідно до п. 2 цього Договору Замовник доручає, а Перевізник (позивач) надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно Заявок Замовника. Перевізник зобов'язується доставити зазначений в заявках Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити встановлену в Заявках плату за належне виконання Перевізником своїх зобов'язань.

27.06.2017 р. сторонами Договору оформлено заявку № 30-1706-1428 на перевезення автомобільним транспортом побутової техніки, маршрут: Красилівка - Дніпро, вартість перевезення: 8500, 00 грн. з ПДВ.

Згідно вказаної заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) згідно договору 3-1508-2 від 24.08.15 за №ВТ-1040617 від 29.06.2017 р. та товарно-транспортними накладними № 032593 від 27.06.2017р., б/н від 27.06.2017 р., №032591 від 27.06.2017р., №032594 від 27.06.2017р., №032595 від 27.06.2017р., №032596 від 27.06.2017р., на підставі яких позивачем було виставлено рахунок-фактуру № ВТ-1040617 від 29.06.2017 р. на загальну суму 8500 грн. (в т.ч. ПДВ - 1416,67 грн.).

Згідно платіжного доручення № 13599 від 31.07.2017 р. контрагентом позивача була виконана оплата вартості перевезення.

На підставі вказаних документів позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від № 104/- від 29.06.2017 р. на загальну суму 8500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1416,67 грн.).

Згідно квитанції від 13.07.2017 р. вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН за № 9135478819, результат обробки: доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивач надіслав ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків 24.07.2017 р. в електронному вигляді.

07.08.2017 р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 46298/32571108 від 07.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 104/- від 29.06.2017 р.

28.06.2017 р. сторонами Договору договір перевезення № 3-1508-2 оформлено заявку №30-1706-1448 на перевезення автомобільним транспортом побутової техніки, маршрут: Перемога - Дніпро, вартість перевезення: 8000,00 грн. з ПДВ.

Згідно вказаної заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується Актом. здачі-прийняття робіт (наданих послуг) згідно договору 3-1508-2 від 24.08.15 за № ВТ-1050617 від 29.06.2017 р та товарно-транспортною накладною № Р539 від 28.06.2017 р., на підставі яких позивачем було виставлено рахунок-фактуру № ВТ-1050617 від 29.06.2017 р. на загальну суму 8000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1333,33 грн.)

На підставі вказаних документів позивачем було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну від № 105/- від 29.06.2017 р. всього на суму 8 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1333,33 грн.).

Згідно квитанції від 13.07.2017 р. вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН за № 9135427664, результат обробки: доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивач надіслав відповідачу та ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків 24.07.2017 р. в електронному вигляді.

07.08.2017 р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 46295/32571108 від 07.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 105/- від 29.06.2017 р.

19.12.2013 р. між ТОВ Вітотранс (Експедитор/Виконавець) та Дочірнім підприємством ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ ЕКСІМ-ЮНІВЕРС (Замовник) було укладено договір транспортного експедирування № 1912/13-1, відповідно до п. 1.1. якого Експедитор (позивач) від свого імені, за плату та за рахунок Замовника зобов'язаний організувати перевезення (доставку) вантажу Замовника автомобільним та/або будь-яким іншим видом транспорту, як у міжнародному так і у міжміському сполученні на території України (надалі Послуга), а Замовник зобов'язується оплатити такі Послуги відповідно до умов даного Договору. Умови виконання кожного конкретного перевезення вантажу, крім тих, що наведені у цьому Договорі, визначаються Заявкою Замовника.

Сторонами Договору 27.06.2017 р. оформлено заявку №000009934 на перевезення -автомобільним транспортом, маршрут: Дніпро-Дударків, вартість перевезення: 7200, 00 грн. з ПДВ.

Згідно вказаної заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) згідно договору 1912/13-1 від 19.12.13 за № ВТ-1070617 від 30.06.2017 р. та товарно-транспортною накладною від 28.06.2017 р., на підставі яких позивачем було виставлено рахунок-фактуру № ВТ-1070617 від 30.06.2017 р. на загальну суму 7200, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 1200, 00 грн.).

На підставі вказаних документів позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від № 107/- від 30.06.2017 р. всього на суму 7200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1200,00 грн.).

Згідно квитанції від 13.07.2017 р. вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН за № 9135349464, результат обробки: доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивач надіслав відповідачу та ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків 20.07.2017 р. в електронному вигляді.

З квитанції про реєстрацію податкової накладної від 07.08.2017 р., позивачу стало відомо, що 07 серпня 2017 р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 46289/32571108 від 07.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 107 від 30.06.2017 р.

18.12.2015 р. між ТОВ Вітотранс (Перевізник) та ТОВ "ВС-ЛОГІСТИК" (Експедитор) було укладено договір транспортного експедирування вантажних перевезень № 403, згідно якого Перевізник (позивач) приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення доставки вантажів автомобільним транспортом по території України. Перевезення вантажів виконується лише на підставі разового договору-заявки на перевезення вантажу завіреною печаткою та підписом довірених осіб з обох сторін (п. 1.2. Договору).

Сторонами Договору 29.06.2017 р. оформлено разовий договір-заявку № 9-05-1713 на перевезення -автомобільним транспортом, маршрут: Лобойківка-Київ, вартість перевезення: 7000, 00 грн. з ПДВ.

Згідно вказаної заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) згідно договору 403 від 18.12.15 за №ВТ-1080617 від 30.06.2017 р. та товарно-транспортною накладною №2906-05 від 29.06.2017 р., на підставі яких позивачем було виставлено рахунок-фактуру № ВТ-1080617 від 30.06.2017 р. на загальну суму 7000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 1166, 67 грн.).

На підставі вказаних документів позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від № 108/- від 30.06.2017 р. всього на суму 7000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1166,67 грн.).

Згідно квитанції від 13.07.2017 р. вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН за № 9135533452, результат обробки: доставлена до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

З квитанції про реєстрацію податкової накладної від 07.08.2017 р., позивачу стало відомо, що 07 серпня 2017 р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 46295/32571108 від 07.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 108/- від 29.06.2017 р.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ Вітотранс звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із приписами п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місця, у якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Приписами пунктів 12, 13, 14, 17 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Зазначеним нормам порядку № 1246 кореспондують приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

-реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1,2,6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , що затверджені Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно з п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що у квитанціях контролюючого органу від 13.07.2017р. зазначено, що вищенаведені виписані ТОВ Вітотранс податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567, а також, що За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 49.41 .

Водночас, як зазначено вище судом п. 6 Критеріїв містить два підпункти критеріїв оцінки ступеня ризиків податкових накладних, тоді як у квитанціях відповідача не визначено конкретного підпункту п.6 Критеріїв, якому відповідають податкові накладні позивача, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що наведені квитанції податкового органу складено із порушенням норм законодавства.

Так, суд зауважує , що в залежності від того, якому саме критерію оцінки ступеня ризику визначеному у пп. 1 чи пп. 2 п. 6 Критеріїв відповідає податкова накладна, суб'єкт підприємництва має надати певний вичерпний перелік документів. Такі переліки визначені законодавцем окремо для податкових накладних, що відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків передбачених пп. 1 та пп. 2 п. 6 Критеріїв.

Відповідно до п.1,2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" , комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому зі змісту оскаржуваних рішеннях комісії Державної фіскальної служби України слідує, що в якості підстави для їх прийняття вказано: "надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.".

Суд вважає, що така підстава для прийняття рішень є формальною, оскільки неможливо встановити, що саме порушив суб'єкт підприємницької діяльності, а саме: суб'єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

При цьому контролюючим органом не вказано які саме документи відповідно до встановленого законом переліку позивач не надав та які саме документи складені з порушенням законодавства.

Відсутність даної інформації свідчить про необґрунтованість рішень відповідача, враховуючи те, що платником податків надано контролюючому органу у достатньому обсязі документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких позивачу було відмовлено.

Тобто, платником податків надано перелік документів, що були достатніми для прийняття відповідачем позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних від 30.11.2017 №2 та №3.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення Комісії ДФС України є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач в оскаржуваних рішеннях підтверджує надання копій документів за Вичерпним переліком, не встановлює ненадання таких документів відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а зазначає одночасно:

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства

- та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

При цьому, відповідач ані в оскаржуваних рішеннях не зазначив, ані під час розгляду справи не аргументував порушення позивачем законодавства при складенні поданих документів та не зазначив в чому полягає недостатність таких документів, для наявності у Державної фіскальної служби України підстав прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України.

Отже, з огляду на те, що оскаржувані рішення контролюючого органу не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, в той час як платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації виписаних ТОВ Вітотранс податкових накладних №91/- від 26.06.2017р., №101 від 27.06.2017р., №104/- від 29.06.2017р., №105/- від 29.06.2017р., №107 від 30.06.2017р., №108/- від 30.06.2017р., суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №№46303/32571108, 46272/32571108, 46298/32571108, 46295/32571108, 46289/32571108, 46304/32571108 від 07 серпня 2017р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН вищезазначені податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Окрім того, суд звертає увагу на приписів пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №246 (далі - Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, нормами Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Так, зі змісту заяви відповідача про закриття провадження по справі від 09.02.2018р. судом встановлено, що виписані ТОВ Вітотранс податкові накладні внаслідок набрання чинності 01.01.2018р. Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VІІІ від 07.12.2017р. були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.01.2018р. та 26.01.2018р., що підтверджується роздруківками квитанцій контролюючого органу та підтверджується позивачем у заяві від 08.02.2018р.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8, ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Учасники справи мають, зокрема, право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, окрім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Приписами ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

У частині першій статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовані підстави для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, у випадку якщо щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Натомість, у поданій представником позивача заяві від 08.02.2018р. ТОВ Вітотранс не відмовляється від позову та не зазначає про повне відновлення законних прав та інтересів позивача шляхом здійснення контролюючим органом реєстрації податкових накладних 25.01.2018р. та 26.01.2018р. у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, станом на момент прийняття рішення по справі позивач жодним чином не висловив згоду щодо закриття провадження по справі №804/8301/17, у зв'язку з чим приписи п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.

Разом з тим, порядок реєстрації податкових накладних визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якою визначено наступне. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписами статей 2 та 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За приписами частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії та/або інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а нетеоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Так, судом в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача шляхом прийняття відповідних рішень.

При цьому, слід зауважити, що приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено у якості підстави для застосування штрафних санкцій до платника ПДВ, зокрема, порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зважаючи на те, що виписані ТОВ Вітотранс податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних 25.01.2018р. та 26.01.2018р., тобто фактично поза межами граничних строків для реєстрації податкових накладних, встановлених у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у даному випадку у контролюючого органу наявні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за даною нормою.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, з метою дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а також з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТОВ Вітотранс податкових накладних №91/- від 26.06.2017р., №101 від 27.06.2017р., №104/- від 29.06.2017р., №105/- від 29.06.2017р., №107 від 30.06.2017р., №108/- від 30.06.2017р. датою їх фактичного надходження та прийняття контролюючим органом (тобто 13.07.2017р.), у зв'язку з чим суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених ТОВ Вітотранс позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду були понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру до суду у загальному розмірі 19 200,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №9959 від 07.12.2017р. на суму 19 200, 00 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4908,80 грн., суд звертає увагу на таке.

Згідно із приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вимог частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України представник позивач подав до суду: договір про надання правової допомоги від 27.11.2017р., акт приймання-передачі послуг правової допомоги від 22.01.2018р. за договором від 27.11.2017р., платіжні доручення №9957 від 06.12.2017р. на суму 3500, 00 грн. та №50 від 25.01.2018р. на суму 1408, 80 грн.

Таким чином, оплата позивачем послуг в сфері права у загальному розмірі 4908,80 грн. здійснена відповідно до платіжного доручення №9957 від 06.12.2017р. на суму 3500, 00 грн. та платіжного доручення №50 від 25.01.2018р. на суму 1408, 80 грн., є документально підтвердженою та відноситься до складу судових витрат. Розмір витрат є співмірним з складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та підлягає розподілу за наслідками судового розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Водночас, згідно ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом враховано, що наведений спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та його часткове задоволення зумовлене необхідністю. виходу суду за межі заявлених ТОВ Вітотранс позовних вимог з метою ефективного захисту порушених прав останнього, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у повному обсязі.

Крім того, стягненню на користь ТОВ Вітотранс за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 19 200,00 грн., з урахуванням норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" (місцезнаходження: 49034, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Білостоцького, буд. 143, кім. 307/15; код ЄДРПОУ 32571108) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46303/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №91/- від 26.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю податкову накладну №91/- від 26.06.2017р., датою її фактичного подання - 13.07.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46272/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №101 від 27.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю Вітотранс податкову накладну №101 від 27.06.2017р. датою її фактичного подання - 13.07.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46298/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №104/- від 29.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю Вітотранс податкову накладну №104/- від 29.06.2017р. датою її фактичного подання - 13.07.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46295/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №105/- від 29.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю Вітотранс податкову накладну №105/- від 29.06.2017р. датою її фактичного подання - 13.07.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46289/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №107 від 30.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю Вітотранс податкову накладну №107 від 30.06.2017р. датою її фактичного подання - 13.07.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №46304/32571108 від 07 серпня 2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №108/- від 30.06.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю податкову накладну №108/- від 30.06.2017р. датою її фактичного подання - 13.07.2017р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітотранс (код ЄДРПОУ 32571108) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) понесені позивачем судові витрати позивача, понесені ним витрати на правову допомогу, відповідно до Договору про надання правової допомоги від 27.11.2017р. у розмірі 4908, 80 грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісім гривень вісімдесят копійок).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	12.02.2018
Оприлюднено	19.06.2018
Номер документу	74725773
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —804/8301/17

Рішення від 12.02.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Барановський Роман Анатолійович

Ухвала від 22.12.2017

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Барановський Роман Анатолійович

Ухвала від 13.12.2017

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Барановський Роман Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.02.2018 по справі 804/8301/17ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —804/8301/17

Рішення від 12.02.2018

Ухвала від 22.12.2017

Ухвала від 13.12.2017

Рішення
від 12.02.2018 по справі 804/8301/17
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД