Постанова

від 16.02.2011 по справі 2-а-45/11

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-а-45/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.

при секретарі: Сальниковій О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, просить суд поновити їй пропущений строк для звернення до суду для захисту своїх прав, визнати протиправною несплату їй посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу соціальної допомоги, як дитині війні з 01 січня 2006 по 01 вересня 2010 рік, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 2006 до вересня 2010 року та стягнути 6 243 грн., з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 ч.1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком і надалі.

Зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України Про соціальний захист дітей війни має статус дитини війни. Вважає, що виплати соціальної допомоги проводились не в повному обсязі. Згідно з ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 2006 року їй повинна виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підтвердження своїх вимог посилається на ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Закон України Про державний бюджет України на 2007 рік , Закон України Про держаний бюджет України на 2008 рік , Закон України Про державний бюджет України на 2009 рік та Конституцію України.

Відповідач позов не визнає. В своїх запереченнях на позовну заяву Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що по-перше, на підставі абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.07 за № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Абзацом 2 пункту 2 Положення передбачено, що Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики. Відповідно до статті 6 Закону. України Про соціальний захист дітей війни в редакції станом на 18.11.04р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції станом на 18.11.04р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 році дію зазначеної статті зупинено п. 17 ст. 77 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік . Але, Законом України від 19.01.06 за № 3367-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено такі зміни:

- пункт 17 статті 77 виключити.

- статтю 110 викласти в такій редакції:

"Стаття 110. Установити, що пільги дітям, війни, передбачені абзацом сьомим, статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею б, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

У 2007 році дію статті 6 Закону зупинено п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік від 19.12.06 року за № 489-У та статтею 111 цього Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Оскільки позивач не є інвалідом, підвищення до пенсії у 2007 році не виплачувалося.

09.07.07 року рішенням Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007 вирішено визнати неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік від 19.12.06 року за № 489-У, але порядку виконання вказаного рішення судом не

визначено. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим. Отже, у 2006-2007 році управління як орган державної виконавчої влади діяло в межах законів, які є обов'язковими до виконання відповідно до Конституції. У 2008 році ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни змінено підпунктом 2 п. 41 Розділу II Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік за № 107-VI від 28.12.07 року (виплачується надбавка, встановлена для учасників війни, яка складає 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - ч. 4 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ).

Статтею 58 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік за № 107-VI від 28.12.07 року затверджено на 2008 рік рівень прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 - 481 грн., з 1 липня 2008 - 482 грн., з 1 жовтня 2008 - 498 грн., а тому підвищення встановлено в наступних розмірах: - з січня 2008 - 47,00 грн., з квітня 2008 - 48,10 грн., з липня 2008 - 48,20 грн., з жовтня 2008 - 49,80 грн.

22.05.08 року рішенням Конституційного Суду України у справі 10-рп /2008, зміни внесені підпунктом 2 п. 41 Розділу II Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік визнані неконституційними та втратили чинність з 22.05.08 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 73 Закону України Про Конституційний Суд України визначено, що положення нормативно-правового акта визнаного неконституційним, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. В той же час правове врегулювання зазначеного питання не могло бути усунено управлінням, оскільки воно не являється законодавчим органом, є лише органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження в рамках передбачених актами законодавства. Підтвердженням цього є ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд не може встановлювати видатки з Державного бюджету України, оскільки ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Частиною 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу з Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про державний бюджет України. Відповідно до ч. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Також, пунктом 3 розділу IV Прикінцевих положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до повноважень не Пенсійного фонду України належить обов'язок приведення у відповідність нормативно-правових актів до цього Закону, а саме Кабінету Міністрів України.

По-третє, виплата допомоги особам, на яких поширюється дія ЗУ Про соціальний захист дітей війни , у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного суду України по справі 10-рп /2008, з 22.05.08 року здійснюється на підставі п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року за № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян , а саме: установити, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

На підставі п.3 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Вказує, що позивач невірно застосовує ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для визначення величини розміру мінімальної пенсії за віком з якої обчислюється підвищення встановленого дітям війни, оскільки ч.3 ст.28 цього Закону передбачено, що вказаний розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Таким чином, дії Управління здійснювалися відповідно нормам діючого законодавства та є правомірними, оскільки управління повинно діяти тільки на підставі нормативно-правових актів України, які відповідно до Конституції України є обов'язковими до виконання. При цьому забезпечення фінансування з Державного бюджету України державних соціальних гарантій передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни не входить до компетенції Пенсійного фонду України та його територіальних органів. Просить відмовити у задоволенні позову, справу розглянути без участі представника відповідача.

В судове засідання позивачка не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, письмові заперечення на позовну заяву. Судом постановлена ухвала розглядати справу без участі представника відповідача.

Дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

Позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на неї поширюється дія Закону України Про соціальний захист дітей війни , в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджені копією паспорту, копією пенсійного посвідчення.

ОСОБА_1, як дитині війни, відповідач виплачував надбавку до пенсії:

-на підставі Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту надбавка до пенсії учасникам війни виплачувалась в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.08 року - 47 грн, з 01.04.08 року - 48,10 грн,

-на підставі Постанови КМУ №530 від 28 травня 2008 року, виплачувалось підвищення у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 грн, 01.07.08 - 48,20 грн, з 01.10.08 року по 05.07.10 року (дата видачі офіційної відповіді УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області ) - 49,80 грн.

Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст.7 Закону України Про соціальний захист дітей війни , фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дія ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік .

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.07 року положення Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані неконституційними.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни викладено в наступній редакції Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Таким чином дію ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни відновлено.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 09 липня 2007 року по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України та п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.

У 2009, 2010 роках дія ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМУ № 530 від 28.05.08 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України Про соціальний захист дітей війни , який має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни покладено на Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за місцем проживання позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що позовні вимоги за 2006 рік є необґрунтованими, оскільки Рішення Конституційного суду України № 6-рп було прийнято 09.07.2007 року.

Для обрахування підвищення до пенсії згідно зі ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не є перешкодою застосування положення ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування величини (мінімального розміру пенсії за віком), оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач з 09.07.07 року по 31.12.07 року і з 22.05.08 року по 30.09.10 року протиправно не сплачував позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції від 18.11.04 року і вважає за необхідне зобов'язати останнього нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", передбачену ст.6 Закону України По соціальний захист дітей війни за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року до 30.09.10 року щомісячно з урахуванням виплачених сум.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд виходить із приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 94, 100, 104, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод, інтересів.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не сплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2010 року включно протиправними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перерахувати та виплатити підвищення до пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2010 року включно з урахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Судовий збір у розмірі 03 (три) гривні 40 копійок стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя